Blog

  • “Пеппі пише листа”

    ПЕППІ ПИШЕ ЛИСТА І ЙДЕ ДО ШКОЛИ – АЛЕ ТІЛЬКИ НЕНАДОВГО

    – Сьогодні ми з Анікою писали бабусі листа, – сказав Томмі.

    – Он як! – мовила Пеппі, мішаючи щось у каструлі ручкою від парасольки. – А я готую смачний обід, – пояснила вона й нахилилася, щоб понюхати вариво. – Його треба годину варити і весь час мішати, а тоді відразу ж подавати на стіл. То ти кажеш, що ви писали бабусі листа?

    – Так, – мовив Томмі. Він сидів на ящику й вимахував ногами. – І скоро отримаємо від неї відповідь.

    – А я ніколи не отримую листів, – сумно сказала Пеппі.

    – Бо ти нікому не пишеш, – мовила Аніка. – Як може отримувати листи той, хто сам нікому не пише?

    – А не пишеш ти тому, що не хочеш ходити до школи, – додав Томмі. – Не можна навчитися писати, коли не ходиш до школи.

    – Я вмію писати, – заперечила Пеппі. – Я знаю багато літер. Фрідольф, матрос на татовому кораблі, навчив мене. А коли не стає літер, то завжди можна додати цифру. Звичайно, я вмію писати! Але не знаю що. Що треба писати в листі?

    – Що хочеш, – відповів Томмі. – Я, наприклад, спершу питаю бабусю, чи вона здорова, і пишу, що сам здоровий. Потім пишу про погоду та інше. А сьогодні ще написав, що вбив великого пацюка в льоху.

    Пеппі мішала своє вариво й щось обмірковувала.

    – Шкода, що я не отримую листів. Усі діти отримують, а я ні. Так далі не може тривати. Якщо я не маю бабусі, що писала б мені листи, то я сама собі їх писатиму. І зараз-таки й почну.

    Вона відчинила дверцята груби й зазирнула всередину.

    – Коли я не помиляюся, тут має лежати олівець.

    І там справді лежав олівець. Пеппі дістала його, потім роздерла навпіл білу паперову торбинку, сіла до столу й наморщила лоба.

    – Тепер не заважайте мені думати, – сказала вона.

    Томмі й Аніка вирішили тим часом погратися з паном Нільсо-ном. Вони почали одягати й роздягати його. Аніка навіть спробувала покласти його в ліжечко, де він звичайно спав. Вона захотіла погратися в медичну сестру. Томмі мав бути лікарем, а пан Нільсон дитиною. Але пан Нільсон уперто вилазив з ліжечка. Нарешті він таки вирвався, стрибнув угору й зачепився хвостом за лампу. Пеппі відірвала очі від листа.

    – Ти дурний, пане Нільсоне, – сказала вона. – Хіба хворі діти чіпляються хвостами за лампу? Принаймні в нас у Швеції не чіпляються. От у Південній Африці, я чула, таке часом буває. Там дітей, як тільки в них підійметься температура, підвішують до лампи, і вони висять так, аж поки зовсім одужають. Але ж не забувай, що ми не в Південній Африці.

    Врешті Томмі й Аніка залишили пана Нільсона й пішли чесати коня. Кінь дуже зрадів, коли вони з’явилися на веранді. Він потицявся носом їм у руки, просячи цукру. Вони не мали цукру, проте Аніка вернулася до кухні й принесла кілька грудочок.

    А Пеппі все писала. Та ось вона скінчила листа, але не знайшла, в що його запечатати. Томмі побіг додому й приніс їй конверта і марку також. Пеппі старанно вималювала на конверті адресу:

    “Панні Пеппілотті Довгапанчосі, вілла “Хованка””.

    – А що написано в листі? – запитала Аніка.

    – Звідки я знаю, я ж його ще не отримала, – відповіла Пеппі.

    Повз віллу якраз проходив листоноша.

    – Часом мені щастить! – зраділа Пеппі. – Листоноша нагодився саме тоді, коли він потрібний.

    Вона вибігла на вулицю й сказала:

    – Будь ласка, віддай цього листа Пеппі Довгапанчосі. Негайно!
    Листоноша глянув спершу на листа, тоді на дівчинку.

    – А хіба не ти Пеппі Довгапанчоха? – спитав він.

    – Звичайно, я. А ти думав, що я хто? Абіссінська принцеса, чи що?

    – То чому ж ти сама не візьмеш собі листа? – спитав листоноша.

    – Чому я сама не візьму листа? Отакої! Ну це вже занадто! Виходить, люди повинні самі собі носити листи? Навіщо ж тоді листоноші? Коли так, то їх треба порозганяти. Я ще зроду не чула такого безглуздя. Ні, любий мій, якщо ти так ставитимешся до своїх обов’язків, то з тебе ніколи не вийде начальник!

    Листоноша вирішив, що краще швидше спекатися дівчинки. Він підійшов до вілли і вкинув листа у поштову скриньку. Не встиг лист опинитися в скриньці, як Пеппі квапливо витягла його.

    – Ох, я вмираю з цікавості! – сказала вона Томмі й Аніці. – Це я вперше отримую листа.

    Усі троє посідали на східцях веранди, і Пеппі розпечатала конверта. Томмі й Аніка почали читати через її плече. Ось що там було написано:

    Луба Пепі як жеве твоя 7я кін Пан нілсон чи ти ни хвора в нас світит О тмі вбиввиликого пацука
    привіт од Пепі

    – Бачиш! – радісно мовила Пеппі. – В моєму листі написано те саме, що ти писав бабусі. Отже, це справжній лист. Я не забуду його довіку.

    Вона сховала листа в конверт, а конверт в одну з багатьох шухляд великої шафи, що стояла у вітальні. Для Томмі й Аніки не було кращої розваги, як роздивлятися скарби, що лежали в тих шухлядах. Час від часу Пеппі дарувала своїм друзям дещо з тих скарбів, але їх від того нітрохи не меншало.

    – Та однаково ти наробила в листі повно помилок, – сказав Томмі.

    Авжеж, підхопила й Аніка. – Ти повинна піти до школи й навчитися краще писати.

    – Красно дякую, – відповіла Пеппі. – Я вже раз була цілий день у вашій школі й набралася стільки мудрощів, що вони й досі бовтаються у мене в голові.

    – А ми через кілька днів ідемо на прогулянку, – похвалилася Аніка. – Цілим класом.

    – От лихо! – вигукнула Пеппі і з жалю вкусила себе за косу. От лихо! Я не піду на ту прогулянку тільки тому, що не ходжу до школи. Яка несправедливість! Людям здається, що коли людина не ходить до школи й не вчить таблички вноження, її можна кривдити.

    – Ми пройдемо пішки цілу милю. Зайдемо далеко в ліс і там будемо гратися,- мовив Томмі.

    Другого дня було так тепло й сонячно, що діти просто не могли всидіти у школі. Вчителька повідчиняла всі вікна, і до класу лилося сонячне проміння. Біля самого ганку школи росла велика береза, а на її вершечку сидів шпак і так висвистував, що Томмі, Аніка й решта дітей, слухаючи його, забули, скільки буде дев’ять разів по дев’ять.

    Раптом Томмі аж підскочив з подиву.

    – Гляньте, пані вчителько! – вигукнув він і показав пальцем у вікно. – Там Пеппі.

    Всі діти також повернули голови до вікна. І справді побачили на березі Пеппі. Вона сиділа майже біля вікна, бо гілля берези нахилялося аж до шибок.

    – Привіт, пані вчителько! – гукнула Пеппі. – Привіт, діти!

    – Добрий день, люба Пеппі, – відповіла вчителька. – Що тебе привело до нас?

    – Я хочу попросити, щоб ти кинула мені крізь вікно трохи таблички вноження,- мовила Пеппі. – Якраз стільки, щоб я мала право піти з вами на прогулянку. А якщо у вас є якісь нові літери, кинь їх також.

    – Може, ти сама зайдеш до нас? – мовила вчителька.

    – Мабуть, ні, – щиро відповіла Пеппі й зручніше вмостилася на гілляці.- У мене знов запаморочиться в голові. У вас там повітря таке густе від знань, що можна краяти ножем. А тобі не здається, що трішки знань вилітає крізь вікно й пристає до мене? – спитала вона з надією. – Якраз стільки, щоб я могла піти з вами на прогулянку.

    – Може, й вилітає, – сказала вчителька.

    Діти були раді, що на березі сидить Пеппі. Адже всі вони ласували її цукерками й розважалися іграшками того дня, коли вона ходила до міста. З Пеппі, звичайно, прийшов також пан Нільсон, і дітям було цікаво дивитися, як він перестрибував з гілки на гілку. Часом він стрибав аж на вікно, а одного разу розігнався, скочив Томмі на голову й почав торсати його за волосся. Але вчителька наказала Пеппі, щоб вона забрала мавпу, бо Томмі якраз мав поділити триста п’ятнадцять на сім, а хіба можна виконати такі складні рахунки, коли в тебе на голові сидить мавпа? У кожному разі урокові це заважає. Весняне сонце, шпак, а тут ще й Пеппі з паном Нільсоном – це вже забагато.

    – Ви зовсім не думаєте, діти, – мовила вчителька.

    – Знаєте що, пані вчителько? – гукнула з дерева Пеппі. – Щиро казати, такого дня, як сьогоднішній, не випадає вчити табличку вноження.

    – Ми сьогодні вчимо ділення, – мовила вчителька.

    – Такого гарного дня треба кинути геть усі “ння”, крім одного грання, – мовила Пеппі.

    – Ну то поясни мені, що це за такий предмет, – сказала вчителька.

    – Я не дуже добре на ньому розуміюся, – відповіла Пеппі і, зачепившись ногами за гілляку, повисла вниз головою. її руді коси майже торкнулися землі.

    – Але знаю одну школу, де вчать тільки грання, більше нічого. У розкладі так і написано: “Всі уроки – грання”.

    – Он як, – мовила вчителька. – А де ж та школа?

    – В Австралії. В одному австралійському виселку на півдні, – не задумуючись, відповіла Пеппі. Вона сіла на гілляку, і очі в неї радісно засяяли.

    – І що ж діти роблять на уроках грання? – спитала вчителька.

    – Як коли,- відповіла Пеппі. – Здебільшого починають урок із того, що стрибають крізь вікно на подвір’я, тоді з вереском мчать знов до класу, а в класі стрибають по партах, аж поки втомляться.

    – А що каже на це їхня вчителька?

    – Що каже? Стрибає разом із ними. Гірше за дітей, але нічого. Потім діти з півгодини б’ються, а вчителька стоїть збоку й заохочує їх. Коли надворі йде дощ, усі діти роздягаються й танцюють під дощем. Учителька грає їм марш на фортепіано, щоб вони танцювали під музику. А дехто стає під ринву, щоб побути під справжнім душем.

    – Цікаво, – мовила вчителька.

    – Ще й як цікаво! – сказала Пеппі. – То чудова школа. Одна з найкращих в Австралії. Але вона дуже далеко звідси.

    – Думаю, що далеко,- сказала вчителька. – Проте в нашій школі тобі так весело не буде.

    – Шкода, – мовила Пеппі. – Якби я знала, що ми трохи пострибаємо, то, може, зайшла б на хвилину.

    – Почекай, поки ми підемо на прогулянку, тоді настрибаєшся, – сказала вчителька.

    – То мені справді можна буде піти з вами? – вигукнула Пеппі і з радощів перекрутилася на гілляці. – Я неодмінно напишу про це до тієї школи в Австралії. Хай не хваляться своїм гранням. Бо прогулянка ще цікавіша!

  • Ісаак Бабель біографія

    Ісаак Бабель біографія скорочено на українській мові викладена в цій статті.

    Ісаак Бабель – радянський російськомовний письменник єврейського походження.

    Ісаак Бабель біографія

    Ісаак Еммануїлович Бабель народився 12 липня 1894 в місті біля Чорного моря – Одесі в єврейській родині.

    Незабаром після народження Ісаака Бабеля його сім’я переїхала в Миколаїв, місто-порт, недалеко від Одеси. Там його батько працював на закордонного виробника сільськогосподарського устаткування. Бабель, коли підріс, вступив до комерційне училище імені С. Ю. Вітте. Його сім’я повернулася до Одеси в 1905 році і Бабель продовжив навчання з приватними викладачами до тих пір, поки не вступив до Одеського комерційне училище імені Миколи I. Закінчив училище в 1911 році і вступив до Київського комерційного інституту, який в 1915 році на час Першої світової війни був перебазований в Саратов. Бабель закінчив інститут в 1916 році, після якого трохи часу присвятив вивченню юриспруденції в Петроградському психоневрологічному інституті.

    Бабель познайомився зі своїм майбутнім другом, письменником Максимом Горьким, в 1916 році. Їхня дружба стала основним стимулом його життя. Горький друкував короткі оповідання Бабеля в журналі “Літопис”, в якому працював редактором. Завдяки цьому Бабель почав співпрацювати з іншими журналами, а також газетою “Нове життя”. В цей же час Бабель вступив до лав кавалерії російської армії в 1917 році, відслуживши на Румунському фронті і в Петрограді (нині Санкт-Петербург). Він пробув в армії кілька років, протягом яких писав свої нотатки про службу в ній для газети “Нове Життя”.

    У 1919 році Ісаак Бабель одружився з Євгенією Гронфайна – дочки заможного постачальника сільськогосподарського обладнання, яку він раніше зустрів у Києві. Після служби в армії він писав для газет, а також більше часу приділяв написанню оповідань. У 1925 році він опублікував книгу “Історія моєї голубники”, до якої увійшли оповідання, написані за мотивами історій з його дитинства. У 1926 році, після публікації книги “Конармия”, він отримав визнання як письменник. Збірки історій, написаних на основі його участі в Радянсько-польській війні 1920 шокували читачів своєю жорсткістю, а також вразили гумором, навіть перед лицем жорстокості, і доступною манерою написання.

    У 1931 році Бабель публікує ” Одеські розповіді ” – цикл коротких історій, що відбулися в одеському гетто. І знову його хвалять за реалізм, простоту написання і вмілі зображення героїв з периферії суспільства. У ” Одеських оповіданнях” героями стала єврейська банда і їхній лідер Беня Крик. У 1935 році Бабель написав п’єсу ” Марія” та чотири оповідання, серед яких були “Суд” і “Поцілунок” .

    Протягом 1930 – х років діяльність і твори Бабеля потрапили під пильну увагу критиків і цензорів, які шукали навіть найменшу згадку про його нелояльність до радянського уряду. Періодично Бабель відвідував Францію, в якій жили його дружина з донькою Наталі. Писав він все менше і три роки провів усамітнено.

    Як і багато його ровесників, наприкінці 1930-х Бабель зазнав переслідувань під час “Великої чистки”, яку почав І. Сталін. У травні 1939 року, коли йому було 45 років, він був заарештований НКВД і звинувачений у членстві в антирадянських політичних організаціях і терористичних групах, а також у тому, що він шпигував на користь Франції та Австрії. Його стосунки з Євгенією Гладун-Хаютиною, дружиною глави НКВД, були супутнім для арешту фактором. І хоча Бабель намагався оскаржити свій вирок і заперечував свідчення, які він дав під тортурами, його стратили 27 січня 1940.

    Після смерті Сталіна в 1953 році ім’я Бабеля було відновлено, а з його книг було знято заборону. Його роботи потроху почали друкувати в Радянському Союзі і навіть в інших країнах. На даний момент він є одним з кращих новелістів у світі.

  • Персоналії: Україна в Першій світовій війні

    Персоналії

    Україна в Першій світовій війні

    Брусилов Алексєй (Олексій; 31.08.1853, Тифліс, нині Тбілісі – 17.03.1926, Москва) – рос. військ. діяч. Учасник Першої св. війни. Б. командував 8-ю армією, Пд.-Зах. фронтом, який 1916 здійснив успішний наступ проти австро-угорських військ (“Брусиловський прорив”), верховний головнокомандувач рос. армії (22.05.-19.07.1917). Виступав проти українізації військ, прибічник продовження війни до переможного закінчення, при ньому здійснено невдалий червневий наступ 1917. Б. з 1920 – у Червоній армії, посідав значні пости.

    Галущинський Михайло (26.09.1878, с. Звиняч, тепер Бучацького р-ну Тернопільської обл. – 25.09.1931, Львів) – гром.-політ. і військ. діяч, педагог. Закінчив Тернопільську гімназію, навчався у Львівському (1898-1900) і Віденському (1900-1901) ун-тах. З 1909 – директор Рогатинської (нині Івано-Франківська обл.) гімназії, визначний організатор гімназійної освіти в Галичині. На початку Першої св. війни Г. став першим командувачем легіону УСС (до 14.03.1915).

    Донцов Дмитро (10.09.1883, Мелітополь Таврійської губ., нині Запорізька обл. – 30.03.1973, Канада) – визначний публіцист, політ. діяч, літ. критик. Навчався у Петербурзькому та Віденському ун-тах. 1913 накреслив програму побудови Укр. незалежної держави у виступі на студентському з’їзді у Львові. 1914-1918 – голова і активний член СВУ.

    Левицький Кость (18.11.1859, Тисмениця, тепер Івано-Франківська обл. – 12.11.1941, Львів) – визначний гром.-політ. і держ. діяч, публіцист. Навчався на юрид. ф-ті Львівського і Віденського ун-тів. Л. 1899 був співзасновником, а згодом головою УНДП. 1907 обраний депутатом австр. парламенту, 1908 – галицького сейму. На поч. Першої св. війни Л. став головою ГУР, а з травня 1915 – ЗУР. 9.11.1918 політик став головою уряду ЗУНР – Держ. Секретаріату (до поч. 1919).

    Скоропис-Йолтуховський Олександр (псевд. Г. Будяк, О. Вишневський, Л. Галій; 1880, Сх. Поділля – 1950, Темниківський концтабір, Мордовія, РФ) – відомий гром. і політ, діяч. Одружений з дочкою Є. Чикаленка. Навчався у Київському ун-ті. Під час Першої св. війни – один з керівників СВУ, заступник голови ЗУР. За активної участі С.-Й. у Німеччині полонених українців з рос. армії розміщено в окремих таборах, де проводилася широка культ, і нац. робота. За дорученням УЦР у січні 1918 займався о-цією військ, частин з полонених українців у Німеччині. За Гетьманату – губ. староста Холмщини, Підляшшя і Зах. Волині.

    Читайте тему ” Україна в Першій світовій війні “, щоб знати деталі подій.

  • “Тарасова ніч” аналіз

    “Тарасова ніч” Аналіз вірша Шевченка – тема, ідея, жанр, художні засоби, ідейно-художній зміст, композиція.

    “Тарасова ніч” Шевченко аналіз

    Жанр “Тарасова ніч”: історична поема.

    Тема “Тарасова ніч”: зображення боротьби українського козацтва з польськими загарбниками; змалювання ночі розгрому армії польського воєначальника Конецпольського під час антишляхетського повстання 1630 р., очоленого гетьманом Тарасом Федоровичем (Трясилом).

    Ідея “Тарасова ніч”: возвеличення мужності, героїзму, цілеспрямованості, наполегливої віри в перемогу козаків на чолі з гетьманом Трясилом; засудження жорстокості, жадібності ляхів, які полонили український народ, позбавляючи його навіть віри християнської.

    Основна думка: наш народ завжди буде пам’ятати і шанувати своїх оборонців, їх подвиги; тих, хто визволяв їх від рабства і поневолення.

    Художні засоби “Тарасова ніч”

    Порівняння: кругом хлопці та дівчата, як мак процвітає; козаки, як та хмара, ляхів обступали.

    Уособлення: лихо сміється; зажурилась Україна, зажурилась, заплакала; мовчать гори, грає море, могили сумують; ніч-матидасть пораду; лягло сонце за горою.

    Епітет: тії ночі кривавої, козацькії діти

    Метафора: заплаче серденько.

    Синекдоха: козачество = червоні жупани.

    Гипербола: чи затопило синє море твої гори; од Лимана до Трубайла трупом поле крилось.

    Риторичне звернення: Грай же, море, мовчіть, гори, / Гуляй, буйний, полем – / Плачте, діти козацькії, / Така ваша
    доля! “

    Анафора: Нехай собі бенкетують, / Нехай на здоров’я! / Нехай,
    кляті, бенкетують.

    Композиція “Тарасова ніч”

    Події у творі перемежовуються у двох часових площинах – сучасній (спів кобзаря) і минулій (боротьба українського народу з ляхами).

    Співаючи, кобзар розповідає про лихо, яке огорнуло Україну, коли польська шляхта заполонила рідний край і намагалася перетворити народ у рабів, позбавляючи його навіть віри християнської.

    “Тарасова ніч” – це історична пісня про далеке героїчне минуле, про перемогу козаків під проводом Трясила над ворогом. Тому народ і уславлює вірних захисників неньки України, завдяки яким має волю, віру і щастя.

    Історія написання “Тарасова ніч”

    У Санкт-Петербурзі 6 листопада 1838 р. Т. Шевченко написав твір “Тарасова ніч”. З-посеред безстрашних ватажків селянсько-козацьких повстань кінця XVI ст. – Тараса Федоровича (Трясила), Павла Павлюка (Бута), Северина Наливайка, Якова Остряниці – першого з них Великий Кобзар оспівав особливо натхненно. В основу згаданого твору покладена історична подія – перемога козаків над військом польської шляхти у 1630 р. під Переяславом.

    Ідейно-художній аналіз поеми “Тарасова ніч” Т. Шевченка

    Наскрізний образ твору – кобзар, який оспівує минулі перемоги козаків над москалями, татарами, турками і ляхами, і в піснях почуття гордості за звитяжну славу предків переплітаються з журбою:

    Була колись гетьманщина,
    Та вже не вернеться.

    Народний співець Шевченко у своєму творі закликає українців “тієї слави козацької” повік не забути і гартувати себе до боротьби проти сучасних орд колонізаторів, отих “поганців”, що запанували над “дітьми козацькими”. Мотив “годі журитися” та заклик “покепкувати з вороженьків” надають оптимістичного звучання поемі, кличуть до лав нових лицарів національно-визвольної боротьби. Автор радіє перемозі запорожців, називає гетьмана Тараса Федоровича сизим орлом, що взявся “віру рятувати”. Та водночас Шевченко й сумує, бо тепер над внуками Трясила, “над дітьми козацькими поганці панують”. Разом з Тарасом-козаком Тарас-поет обливається “гіркими сльозами”, тому що Україна стоптана ворогами.

    Була колись козацькая
    І слава, і воля,
    Слава сяє, а воленьку
    Спіткала недоля.

    Історичні рани України ятрили серце молодого Тараса, яке змалку палало незрадливою любов’ю до рідного краю. У поемі “Тарасова ніч” автор викриває тих, хто знищив гетьманщину – форму правління української державності. Це “москалі, орда, ляхи”. Але вона не зникла – саме завдяки Шевченкові відновилася історична пам’ять народу:

    Де поділось козачество,
    Червоні жупани?
    Де поділась доля-воля,
    Бунчуки? Гетьмани?

    Славне минуле вітчизни поет зіставляє з ганебним під’яремним станом України в XIX ст. Через осмислення історичної долі України автор нагадує читачам про потребу власного державного устрою.

    На думку відомого літературознавця І. Дзюби, Шевченко “в минулому шукає традиції волі й героїзму, щоб знайти надію, приклад, силу для боротьби за нову Україну…”

    Образ ночі в поезії – символ суспільного мороку. Світанку народові нема, та оскільки в цій ночі засвітив місяць і “зірки засіяли”, то зміст поеми настроює на оптимізм долі народу в майбутньому, бо все ж місяць і зірки є джерелом світла, а не мороку. Пригадується тут народне прислів’я: “Місяць – козацьке сонце”. У поемі з народних споконвічних джерел море – синє, орел – сизий, хмари – темні, ворон – чорний. Важливе місце займає також образ могили – це символ минулого, України. Так через зображення минулого українці краще розуміли сучасне.

  • Хто такий модельєр?

    Хто такий модельєр? Що робить модельєр? Цю інформацію потрібно знати випускникам, щоб визначитися з майбутньою професією.

    Хто такий модельєр?

    Модельєр – спеціаліст, який займається розробкою і створенням сучасних нарядів, які відповідають модним тенденціям.

    Популярні модельєри: Коко Шанель, П’єр Карден, Крістін Діор, Джорді Армані, Юбер Живанши, Дольче і Габбано, Джанні Версаче, Юдашкін і т. д.

    Простому обивателю може здатися, що модельєр раз у раз відвідує Fashion покази, світські вечірки, шиє розкішні сукні для знаменитостей. Ні в якому разі, професійна діяльність модельєра пов’язана з величезною кількістю рутинної роботи, яка передує появі нової колекції.

    Професія модельєр підходить креативним людям, які захоплюються модними трендами і володіють оригінальним художнім смаком.

    Обов’язки модельєра

      Розглянемо основні обов’язки модельєра: створення ескізів, замальовок, образів; підбір тканин і елементів декору одягу; пошук нових ідей і аналіз існуючих трендів індустрії моди; підготовка зразків моделей до примірки; участь в Fashion показах.

    Це лише невелика частина обов’язків, з якими щодня стикатися модельєр. Для їх успішного виконання фахівець повинен відповідати наступним вимогам:

      середню або вищу освіту за спеціальністю “дизайнер одягу”; знання графічних редакторів; хороший окомір; стажування у відомих дизайнерів вважається перевагою.

    Зарплата модельєра

    Зарплата нерозривно пов’язана з популярністю і затребуваністю фахівця, кількістю, а головне якістю, виконаних замовлень.
    Пік кар’єрного зростання – робота в одному з всесвітньо відомих будинків моди. Однак найбільших висот досягають геніальні фахівці, які просувають власне ім’я.

  • “Добрий вечір тобі, пане господарю!” колядка

    “Добрий вечір тобі, пане господарю!” – Різдвяна колядка, одна з найпопулярніших.

    “Добрий вечір тобі, пане господарю!” текст

    Добрий вечір тобі,
    Пане господарю, радуйся,
    Ой радуйся, земле,
    Рік новий народився.

    Застеляйте столи,
    Та все килимами, радуйся,
    Ой радуйся, земле,
    Рік новий народився.

    Та кладіть калачі
    З ярої пшениці, радуйся,
    Ой радуйся, земле,
    Рік новий народився.

    Хай святкує з нами
    Вся наша родина, радуйся,
    Ой радуйся, земле,
    Рік новий народився.

    Вся наша родина –
    Мати Україна, радуйся,
    Ой радуйся, земле,
    Рік новий народився.

    А на цьому слові
    Бувайте здорові, радуйся,
    Ой радуйся, земле,
    Рік новий народився.

    “Добрий вечір тобі, пане господарю!” аналіз

    Тема: вітання господаря з доброю новиною – народження Сина Божого і з новорічними та зимовими святами.

    Ідея: побажання господарю “віку, щастя, долі”.

    Основна думка: радість людини з приводу зимових свят, сподівання на те, що ці “празники” в наступному році дадуть міцне здоров’я, добробут, щастя, які так необхідні кожному господарю і його родині.

    Будучи творами язичницькими, з прийняттям християнства колядки дуже повільно засвоювали біблійно-християнські елементи, які упродовж довгого часу вкраплювались у давні тексти. Згодом назви язичницьких божеств та інших реалій стали підмінятись християнськими.

    Із утвердженням християнства церква, борючись проти ідолопоклоніння, намагалась викорінити язичницькі свята календарної обрядовості, тому християни вирішили на противагу язичницьким оргіям святкувати християнські урочистості в ті самі дні. Зимовий цикл став величанням народження Ісуса Христа. Тому з часом колядки поповнилися апокрифічними мотивами про Христа, Діву Марію, Петра та Павла. Оскільки досить довгий час після прийняття християнства на наших землях Біблія була малодоступна простим неписьменним людям, то народ складав твори, в яких відображав своє бачення біблійних образів та мотивів, що нерідко зберігало язичницькі уявлення і не співвідносилось із текстами Святого Письма, а то й повністю суперечило їм. Сюжетами, образами та тематикою апокрифічні колядки наближені до народних апокрифічних легенд, які широко побутували у ранній період християнства і час двовір’я. Такою, зокрема, є колядка “Добрий вечір тобі, пане господарю”, де дохристиянська поетика та образність (наприклад, мотиви гостювання в господаря; образи хлібів, зерна, святкового столу) поєднались із окремими християнськими вкрапленнями, згадки про церковні свята – зі святами язичницькими.

  • Шукшин хронологічна таблиця

    Василь Макарович Шукшин – радянський кінорежисер, актор, письменник, сценарист.

    Шукшин хронологічна таблиця

    1929, 25 липня – народився в селі Зростки Бійського району Алтайського краю в селянській родині.
    1943 – закінчив сільську семирічну школу в Зростках. Вступив до Бійського автомобільного технікума. Технікум не закінчив.
    1945 – прийнятий в колгосп у селі Зростки.
    1946 – покидає рідне село.
    1947-1949 – працював слюсарем на декількох підприємствах тресту Союзпроммеханізація: на турбінному заводі в Калузі, на тракторному заводі у Володимирі.
    1949 – призваний на строкову службу у Військово-Морський Флот СРСР.
    1950-1952 – Служив матросом на Балтійському флоті, потім радистом на Чорноморському. Почав писати в армії розповіді, які читав своїм товаришам по службі.
    1953 – звыльнений в запас з флоту через виявлену виразки шлунка і повернувся в село Зростки.
    1953, весна – склав іспити на атестат зрілості екстерном у зросткінській середній школі № 32.
    1953-1954, жовтень-червень – викладає російську мову, літературу, історію в Зросткінській школі сільській молоді, одночасно – директор школи.
    1954, червень – їде до Москви, складає вступні іспити у Всеросійський інститут кінематографії.
    1954-1960 – навчання у ВДІКу.
    1958 – В. Шукшин знявся в першій своїй головній ролі у фільмі М. Хуциєва “Два Федора”.
    1958, серпень – в журналі “Зміна”, № 15 надрукована розповідь “Двоє на возі” – перша публікація В. Шукшина в центральній пресі.
    1963 – у видавництві “Молода гвардія” вийшла перша книга “Сільські жителі”.
    З 1963 – В. Шукшин – режисер кіностудії імені М. Горького. Знімає за своїм сценарієм перший фільм “Живе такий хлопець”.
    1965 – вийшов фільм В. Шукшина “Ваш син і брат”.
    1967, листопад – Указом Президії Верховної Ради СРСР нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
    1967, грудень – В. Шукшин удостоєний Державної премії імені братів Васильєвих за фільм “Ваш син і брат”.
    1968 – у видавництві “Радянський письменник” вийшла збірка “Там, вдалині”.
    1968-1969 – В. Шукшин знімає за своїм сценарієм фільм “Дивні люди”.
    1969 – за заслуги в галузі радянської кінематографії удостоєний звання заслуженого діяча мистецтв РРФСР.
    1971 – за виконання ролі інженера Черних у фільмі С. Герасимова “Біля озера” удостоєний Державної премії СРСР.
    1972 – вийшов фільм В. Шукшина “Пічки-лавочки”.
    1973 – у видавництві “Сучасник” вийшла збірка оповідань “Характери”.
    1974 – фільм “Калина червона”; “Бесіди при ясному місяці”, роман “Я прийшов дати вам волю”.
    2 жовтня 1974 – Василь Шукшин помер у період зйомок фільму “Вони билися за батьківщину”, на теплоході “Дунай”. (Похований у Москві на Новодівичому кладовищі.)

  • Загадки про знаряддя праці

    Українські загадки про знаряддя праці – про молоток, пилку, ножиці, сокиру, лопату, граблі, ніж, косу, серп, вила, сапку та інше. Дитячі загадки про знаряддя праці з відповідями.

    Загадки про знаряддя праці для дітей

    Загадки про голку

    Маленька, гостренька,
    Всім потрібна.
    Усіх обшиваю,
    Сама одягу не маю( голка)

    Усіх обшиваю, сама одягу не маю.

    Куди мишка, туди й хвостик.

    Як порвалася футболка,
    Дірочку зашиє… голка

    Загадки про ножиці

    Два кільця, два кінця, а посередині цвяшок(ножиці)

    Загадки про пилку

    Зуби є, рота немає(пилка)

    Без рук, без ніг, зуби є, дрібно жує.

    Теля рогате, на зуби багате, не їсть, не п’є, тільки дерево жує.

    Швидко гризе, дрібно жує, саме не ковтає, хто відгадає?

    Зуби залізні цілий ліс розгризли.

    Їла-їла дуб-дуб та зламала зуб-зуб.

    Хоч зубата, та не вилка,
    Дерево пиляє…( пилка)

    Загадки про граблі

    Маю ручку та залізні зуби,
    Ні одного листочка на доріжці не забуду(граблі)

    Листя виберуть з землі,
    Не лопата, а… граблі

    Загадки про сокиру

    Між двома дубами
    Зав’язло порося зубами(сокира)

    З гострим лезом, не задира,
    Нарубає дров…

    Загадки про молоток

    Залізний ніс, дерев’яний хвіст(молоток)

    В стіну ужене гвіздок,
    Не цеглина – (молоток)

    Загадки про лопату

    Я землю копала – і не зморилась,
    А той, хто мною копав, піт витирав(лопата)

    Ростом невеличка –
    ні звір, ні птичка,
    а землю риє,
    хату будує.

    Хоча і гостра, не зубата!
    Копає землю нам… (лопата)

    Загадки про косу

    Блищить, горить, по полю гуляє, всі квіти зрізає.

    Трави наїлася – зуби затупила, піску схопила і погострила.

    Ходить пані в золотім жупані, куди гляне – трава в’яне.

    Вранці, як лежить роса,
    Постриже траву… коса

    Загадки про серп

    Кривеньке, маленьке, всеньке поле збігає і з женцями обідає.

    Загадки про ніж

    Нагостри його і ріж –
    Все поділить рівно… ніж

    Загадки про вила

    Треба чималенька сила,
    Щоб підняти з гноєм… вила

    Загадки про сапку

    Пострибає наче жабка
    По рядочках в полі… сапка

    Якщо ви знаєте цікаві загадки про знаряддя праці лишайте їх в коментарях.

  • У яких продуктах міститься кофеїн?

    Кофеїн – це натуральний алкалоїд, що володіє наркотичними властивостями, який потрібен деяким рослинам для захисту від шкідників. Людина ж – один з небагатьох видів живих істот, здатних вживати кофеїн без серйозної шкоди для свого здоров’я.

    Кофеїн посилює і регулює процеси збудження в корі головного мозку; у відповідних дозах він підсилює позитивні умовні рефлекси і підвищує рухову активність, призводить до підвищення розумової та фізичної працездатності, зменшення втоми і сонливості. Великі дози можуть, однак, привести до виснаження нервових клітин.

    У яких продуктах міститься кофеїн?

    Для того щоб мати можливість обмежити вживання кофеїну потрібно мати уявлення про те, в яких продуктах і напоях він міститься.

    Вміст кофеїну в продуктах і напоях :

    100г гіркого шоколаду ( справжнього) – 80-100 мг кофеїну
    100г молочного шоколаду – 10-50 мг кофеїну
    1 баночка кока – коли ( на 340 мл) – 45 мг кофеїну
    1 чашка італійського еспресо ( 35 мл) – 80-130 мг кофеїну
    1 чашка кави по – європейськи ( 200мл ) – 120-170 мг кофеїну
    1 чашка розчинної кави ( 100 мл) – 50-60 мг кофеїну
    1 чашка чорного чаю ( 200 мл) – 80-120 мг кофеїну
    1 чашка зеленого чаю ( 200мг ) – 30-50 мг кофеїну
    1 чашка білого чаю ( 200мг ) – 20 мг кофеїну

    Вміст кофеїну в сухій речовині (%) :

    Сухий чорний чай 2-3% кофеїну
    Сухий зелений чай 3-4% кофеїну
    Смажені зерна кави 2-2.5 % кофеїну
    Зелені зерна кави 3-4% кофеїну

    Також кофеїн міститься в енергетичних напоях ( Red Bull, Adrenalin Rush,…), пиві, ліках ( Цитрамон ), гуаране. Гуарана імовірно містить 5 % кофеїну. Тобто якщо в батончику з 5г гуарани, це 250 мг кофеїну. Гуарана широко застосовується в засобах для схуднення і енергетичних продуктах.

    Кофеїн у каві: Спосіб приготування кави впливає на вміст кофеїну в цьому напої. Робуста і арабіка – найпоширеніші сорти кави. У арабіці кофеїну майже в два рази менше, ніж у робусті. Кава еспресо містить на 30 % менше кофеїну, ніж фільтроване кави.

    Кофеїн у чаї: Чай крім кофеїну містить таніни, що володіють в’язкою дією. Завдяки таніну тонізуюча дія чаю менш виражена, ніж у кави, але більш тривала за часом. Вміст кофеїну в чаї залежить від ферментації чайного листя – чим інтенсивніше колір напою, тим більше в ньому міститься кофеїну. Чашка зеленого чаю містить 30 мг, а чорного – 40 мг кофеїну.

    Кофеїн у ліках: У складі засобів від мігрені і головного болю часто є кофеїн. Ця речовина входить до складу препаратів для лікування нежиті, стимулюючих і тонізуючих медикаментів. Кількість кофеїну в цих фармацевтичних засобах точно вказано в інструкції.

    Кофеїн в шоколаді: Великий вміст кофеїну в какао бобах. Особливойого багато у чорному шоколаді. У 30 грамах чорного шоколаду міститься 60 мг кофеїну, а в молочному шоколаді – в два рази менше. Білий шоколад кофеїн не містить.

    Кофеїн в енергетичних напоях: В одній стандартній банці коли міститься від 30-60 мг кофеїну Інші енергетичні напої можуть містити до 80 мг, часто в поєднанні з іншими стимуляторами. Такі напої іноді є основним джерелом кофеїну для дітей – їм не потрібно вживати більше однієї баночки цих напоїв в день, а краще від них повністю відмовитися, замінивши компотами, соками та іншими корисними напоями.

  • Українські загадки для дітей

    Загадки для дітей українською мовою з відгадками (відповідями) про тварин, школу, зиму, транспорт, птахів, професії, овочі, фрукти зібрані в цій статті. Дитячі українські загадки різної складності, від найменших до старших, які вже навчаються в школі.

    Дитячі загадки на українській мові

    Загадки для дітей 6-7 років

    Загадки про казкових персонажів

    Вовка зовсім не боявся
    І ведмедю не дістався,
    Але лисиці на зубок
    Все ж потрапив… (Колобок)

    Допоможе завжди вам,
    І птахам, і дітлахам.
    Він під деревом сидить,
    Добрий лікар… (Айболить)

    Старенька бабуся у лісі жила,
    Гостинці для неї онука несла.
    Хто дівчинку ту по дорозі зустрів?
    Як казка ця зветься? Хто б відповів? (“Червона Шапочка”)

    Загадки для дітей про тварин

    До пухнастого хвоста
    личить шубка їй руда.
    Як рушає полювати,
    не виходить зайчик з хати. (Лисиця)

    Диба-диба у лісок
    кожушок із голочок.
    На нім – яблучко, грибочки,
    золотистії листочки. (Їжак)

    Хвіст куценький, довгі вуха,
    має в шафі два кожухи.
    Влітку одягає сірий,
    ну а взимку – теплий білий. (Зайчик)

    Загадки для дітей 1 класу

    Загадки про іграшки

    З виду ніби невеличка,
    в ній – молодшенькі сестрички.
    У собі сестер ховає.
    Як звуть лялечку? Хто знає?
    (Матрьошка)

    Плига, плига цілий день,
    Через лаву, через пень,
    Через кущ і через квіти.
    Що за іграшка це, діти? (М’яч)

    Загадки для дітей про школу

    Ось до класу всіх скликає
    Голосистий цей дзвінок,
    І ми радо поспішаєм
    Не в садок, а на…(Урок)

    Цю найпершу в школі книжку
    Знає будь-який школяр.
    До усіх книжок доріжку
    Прокладає наш…(Буквар)

    Загадки для дітей про птахів

    Тук-тук-тук, тук-тук-тук –
    лине лісом перегук.
    Телеграми всім завзято
    відправляє з пошти… (дятел).

    Як веселка кольоровий,
    має здібності до мови.
    Слово птаху лиш скажіть,
    він його повторить вмить. (Папуга)

    Загадки про овочі для дітей

    І печуть мене, і варять мене,
    і їдять, і хвалять, бо я добра.
    (Картопля.)

    Дівка в коморі, а коса надворі. (Морква.)

    Сидить Марушка в семи кожушках, Хто її роздягає, той сльози проливає. (Цибуля.)

    Загадки про пори року для дітей

    Нас сім братів: літами всі рівні, а іменами різні. (Дні тижня.)

    Махнула птиця крилом – закрила півсвіту чорним рядном. (Ніч.)

    Звечора вмирає, вранці оживає. (День.)

    Іде, співає, степи, луги квітом квітчає. Коли це буває? (Весною.)

    Сонце пече, липа цвіте, жито доспіває, коли це буває? (Влітку.)

    Голі поля, мокра земля, дощ поливає, коли це буває? (Восени.)

    Якщо ви знаєте цікаві загадки для дітей лишайте їх в коментарях.

    Лід на річках, сніг на полях, віхола гуляє, коли це буває?
    (Взимку.)