В цій статті ознайомимось з Методами генетичних досліджень людини Та їх характеристика.
Методи генетики людини
У вирішенні теоретичних і практичних генетичних проблем залежно від рівня організації живої матерії (молекулярний, клітинний, організмовий, популяційно-видовий) учені застосовують відповідні Генетичні методи досліджень.
Виділяють такі Методи генетики:
1. Гібридологічний метод досліджень.
Полягає в схрещуванні (гібридизації) організмів, які відрізняються за певними станами однієї чи кількох спадкових ознак. Нащадків, одержаних від такого схрещування, називають гібридами. Гібридизація лежить в основі гібридологічного аналізу – дослідження характеру успадкування станів ознак з допомогою системи схрещувань.
Схрещування буває моногібридним, дигібридним і полігібридним. Моногібридне схрещування – це поєднання батьківських форм, які відрізняються різними станами лише однієї спадкової ознаки; дигібридне – двох ознак, полігібридне – трьох і більше.
2. Генеалогічний метод досліджень.
Полягає у вивченні родоводів організмів. Це дає змогу простежити характер успадкування різних станів певних ознак у ряді поколінь. Він широко застосовується в медичній генетиці, селекції тощо. 3 його допомогою встановлюють генотип особин і обчислюють імовірність прояву того чи іншого стану ознаки в майбутніх нащадків. Родоводи складають у вигляді схем за певними правилами: організм жіночої статі позначають колом, чоловічої – квадратом. Позначення особин одного покоління розташовують у рядок і з’єднують між собою горизонтальними лініями, а батьків і нащадків – вертикальною.
3. Популяційно-статистичний метод досліджень.
Дає можливість вивчати частоти зустрічальності алелей у популяціях організмів, а також генетичну структуру популяцій. Крім генетики популяцій, його застосовують і в медичній генетиці для вивчення поширення певних алелей серед людей (головним чином тих, які визначають ті чи інші спадкові захворювання). Для цього вибірково досліджують частину населення певної території та статистично обробляють одержані дані.
4. Цитогенетичний метод досліджень.
Грунтується на дослідженні особливостей хромосомного набору (каріотипу) організмів. Вивчення каріотипу дає змогу виявляти мутації, пов’язані зі зміною як кількості хромосом, так і структури окремих із них. Каріотип досліджують у клітинах на стадії метафази, бо в цей період клітинного циклу структура хромосом виражена найчіткіше.
Цей метод застосовують і в систематиці організмів (каріосистематика). Так, багато видів-двійників (видів, які важко, а іноді навіть неможливо розпізнати за іншими особливостями) розрізняють за хромосомним набором
5. Біохімічний метод досліджень.
Полягає у вивченні особливостей біохімічних процесів у організмів з різними генотипами. Використовується для діагностики спадкових захворювань, пов’язаних із порушенням обміну речовин. 3 їх допомогою виявляють білки та проміжні продукти обміну, не властиві певному організмові, що свідчить про наявність змінених (мутантних) генів
6. Близнюковий Метод досліджень.
Полягає у вивченні однояйцевих близнят (організмів, які походять з однієї зиготи) та порівнянні їх з різнояйцевими близнятами. Однояйцеві близнята завжди однієї статі, бо мають однакові генотипи. Досліджуючи такі організми, можна з’ясувати роль чинників довкілля у формуванні фенотипу особин: різний характер їхнього впливу зумовлює розбіжності у прояві тих чи інших станів певних ознак
7. Методи генетичної інженерії.
Технології, з допомогою яких учені виділяють з організмів окремі гени або синтезують їх штучно, перебудовують певні гени, вводять їх у геном іншої клітини або організму
8. Цитологічний Метод досліджень.
Використовується для вивчення матеріальної наступності в поколіннях окремих клітин і організмів.
9. Молекулярно-генетичний Метод досліджень.
Біохімічне і фізико-хімічне вивчення структури і функції генетичного матеріалу, виявлення змін у певних ділянках ДНК, гену або хромосоми.
10. Мутаційний метод досліджень.
Дозволяє встановити особливості, закономірності та механізми мутагенезу, допомагає у вивченні структури і функції генів.
11. Популяційний Метод досліджень.
Вивчає генетичну структуру популяцій. Його широко застосовують, вивчаючи спадкові хвороби, частоту нормальних і патологічних генів, генотипів і фенотипів у популяціях різних регіонів.
12. Онтогенетичний Метод досліджень.
Вивчає дію гену і його прояв в індивідуальному розвитку.