Blog

Загадки про маму українською мовою – використовують для конкурсів, в навчанні, вони допомагають розвити логіку, вчать швидко думати. Загадки про маму українські Зібрані в цій статті, рівень складності у них теж різний, деякі складні, деякі простіші.

Загадки про маму українською мовою

Найрідніша, наймиліша,
Всіх вона нас пестить, тішить,
Завжди скрізь буває з нами.
Відгадайте: хто це? (Мама)

Хто нас, діток, міцно любить?
Хто нас ніжно так голубить?
Як ми хворі – цілі ночі
Не стуляє свої очі.

Хто для нас пісень співає,
Хто в негоду забавляє.
Гарні нам дає ляльки
І розказує казки? (Рідна матуся)

Ніжна, лагідна і мила,
На цей світ нас народила.
Я до неї пригорнуся,
Це ріднесенька… (матуся)

Хто життя нам дарував,
Хто часу не шкодував,
Хто навчав нас говорити,
Хто найкращий в цілім світі? (мама)

Хто пісні співав чудові,
Солов’їні, барвінкові?
Перші кроки вчив робити?
Хто найкращий в цілім світі? (мама)

Хто, як ви, було, хворіли,
Цілі ніченьки не спав?
Все робив, як ви хотіли,
На рукав вас колисав? (мама)

Пестить, ніжить, і голубить
розуміє, дуже любить.
Я до неї пригорнуся,
бо вона моя… (матуся).(Автор – Леся Вознюк)

Якщо ви знаєте цікаві загадки про маму лишайте їх в коментарях, а якщо вам сподобалась наша стаття діліться нею в соцмережах.

Богдан Лепкий цікаві факти з життя українського поета та письменника Ви дізнаєтеся в цій статті.

Цікаві факти про Богдана Лепкого

В родині Лепких панував культ книги, витав дух любові до історії рідного краю, до обездоленого народу. Його батько був священником і освідченою людиною.

Крім Богдана, який був найстарший, у подружжя Лепких народилося ще Семеро дітей, троє з них малими померли від дифтерії.

Творча спадщина становить понад 80 власних книг.

Б. Лепкий товаришував з письменниками В. Стефаником, В. Орканом, С. Яричевським, М. Яцківим, О. Луцьким, М. Вороним, художниками М. Бойчуком, І. Трушем, О. Новаківським та іншими. Листувався з І. Франком, М. Коцюбинським, О. Барвінським, В. Гнатюком, В. Щуратом, З. Кузелею, М. Кічурою, О. Кобилянською, О. Кисілевською та іншими.

Лепкий змалечку грав на скрипці, чудово співав, знав безліч народних пісень. Але перевагу віддав малярству, де також проявляв неабиякі здібності. Але завдяки Андрію Чайковському віддав перевагу літературі.

В дитинстві Богдан був допитливим, міг до ранку слухати розповіді старших людей, захоплювався фольклором, легендами, віруваннями, обрядами.

Писати почав дуже рано. Писав багато, переважно вірші, оповідання, п’єси, перекладав твори німецьких і польських письменників, але спочатку друкувався рідко. Як письменник став відомий у кінці 90-х років.

1897 р. одружився з донькою свого дядька по батькові, священика Миколи Лепкого з Коломиї, – Олександрою, яку здавна кохав. Мав із нею трьох дітей.

Про гетьмана Мазепу він написав сім книг: трилогія “Мазепа” (“Мотря”, том І і II), “Не вбивай”, “Батурин”, “Полтава” (том І), “Над Десною” (том II), “Бої”, “Мазепа” (Зпід Полтави до Бендер”).

З 1899 року аж до смерті Богдан Лепкий прожив у Кракові, проте ніколи не поривав зв’язків з рідною землею, щорічно приїжджав до Львова, відвідував близькі з дитинства місця.

Останні роки життя Лепкого були тяжкими, бо припали на час фашистської окупації Польщі. Хворий письменник не тільки втратив місце в університеті, а й зазнав переслідувань.

“Мері Поппінс” короткий зміст

Розповідь у цій казковій повісті починається з того, що сімейство Бенкс, зібравшись вранці за чаєм, обговорює питання про пошуки нової няні. У будинку вже побувало безліч нянь, але жодна з них не змогла ужитися з дітьми – Джейн, Майклом і близнюками. І тут раптом на порозі будинку з’являється рішуча молода особа, яка представляється Мері Поппінс і заявляє, що вона – їхня нова няня. Звідки взялася Мері Поппінс перед дверима будинку Бенкс – невідомо, виникає таке відчуття, що вона з’явилася тут прямо з повітря або спустилася з неба на великій парасольці-тростині, яку вона тримає в руках.

Мері Поппінс не схожа на всіх інших нянь. Вона – Міс Досконалість, так як не має абсолютно ніяких недоліків (хіба що дуже любить дивитися на своє відображення у вітринах магазинів – але хіба це недолік для чарівної жінки?) Вона сувора і вимоглива, але разом з тим прекрасно розуміє дітей. Вона розповідає їм чарівні казки і поїть мікстурою, яка прямо у неї в ложці перетворюється в морозиво, вона може в’їжджати по сходових поручнях вгору і розстібати гачки і гудзики на дитячому одязі за допомогою погляду.

Крім того, Мері розуміє не тільки дітей, а й тварин, і навіть статуї – завдяки їй діти знайомляться з Хлопчиком з дельфіном в міському парку і дізнаються подробиці про життя однієї бродячої собаки і собаки однієї з їх сусідок. А ще Мері звертає особливу увагу на манери – у неї самої манери просто чудові. А крім парасольки, вона приносить в будинок з собою велику килимову сумку, з якої дістає найрізноманітніші речі, причому, іноді такі, які навряд чи помістяться в звичайну сумку.

Одним словом, Мері Поппінс – дуже незвичайна няня, другої такої просто не існує. Вона чарівниця, але чарівниця, яка повністю зосереджена на дитячих проблемах, і з’являється завжди там, де потрібна допомога дітям. На питання Джейн і Майкла про те, як довго Мері пробуде у них, вона відповідає, що все залежить від вітру – адже за допомогою вітру і своєї парасольки вона і переміщається від одних своїх вихованців до інших. Мері Поппінс робить для дітей чимало чудес – але всі ці чудеса цікаві тільки самим дітям, в світі дорослих вони не мають ніякої цінності. Мері розповідає і показує дітям, що твориться в зоопарку вночі, а також розповідає про будинок, в якому живуть діти, намальовані на блюді з порцеляни.

А ще діти дізнаються від неї, звідки на небі з’являються зірки – їх туди відносить саме Мері Поппінс, і насправді це зірки з фольги, які Мері бере у Джейн і Майкла і приклеює на небо. Зараз діти виявляються саме в тому світі, про який мріяли – світі, наповненому чудесами. Тільки їх турбує одне питання: чи не забудуть вони про все це, коли стануть дорослими – адже дорослі часто не пам’ятають навіть найяскравіші враження зі свого дитинства. Але все ж вони вірять, що таку няню, як Мері Поппінс, вони не зможуть забути ніколи.

Вірші про цифру 1

Ну й тонка вона, мов спиця
Танцівниця одиниця.

Одиничка – цифра рівна
І до стовпчика подібна.
Всі рахунки, всі таблички
Починають з одинички.

Одиниця наче спиця,
їй не всидіти на місці.
Мріє цифра стати птахом
і полинути над дахом.

Подивіться – ось вона
Одиничка чарівна.
Хоч і ніжку одну має,
Вправно ряд розпочинає.

Віршик про цифру 1

Тонка, пряма і схожа на стеблинку,
Залізла одиниця у клітинку.
Така поважна і така примхлива,
Говорить, що відважна та смілива.

Цифра один, одиниця,
Пряма і тоненька,
Мов спиця,
Її починаю писати,
А паличка – тихо благати: –
Пристав, не забудь, –
Вона просить, –
Маленький до палички носик!

Ось один, Чи одиниця,
І тонка, й пряма, як спиця.

Один, один, одиничка –
до вікна летить синичка.
Та синичка лиш одна:
Дінь, дінь, дінь біля вікна.
Один, один, одиничка
Полетіла синичка.

Загадки про річку, озеро для дітей на українській мові зібрані в цій статті.

Загадки про річку

Тече, тече – не витече, біжить, біжить – не вибіжить.(Ріка)

Бігла – шуміла, заснула – заблищала. (Ріка)

Два брати у одну воду дивляться, а зустрітись не можуть. ( Береги річки)

Сани біжать, а голоблі стоять. (Річка і береги)

Один біжить, другий лежить, третій кланяється. (Вода, берег, очерет)

Не кінь, а біжить, не ліс, а шумить. (Річка)

По якій дорозі півроку їздять на коні, а півроку – без коня? (По річці)

По якій дорозі півроку ходять, а півроку їздять. (По річці)

Між берегів текла, текла.
Мороз зміцнів – під скло лягла. (Річка)

Блищить, біжить, гадючиться і все по низині крутиться. (Ріка)

Загадки про озеро

Серед села корито
Водою налито,
Біля нього вербичка пухнаста
І калина гілляста
І малеча і дорослі
Часто йдуть до нього в гості
(озеро)

Пісня Ще не вмерла Україна на музику М. Вербицького зі словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського стала основою національного гімну України. Існує декілька її версій.

Український етнограф, фольклорист, поет Павло Чубинський написав вірш “Ще не вмерла Україна” (1862), якому у майбутньому судилося стати державним гімном України. Але первісний текст Чубинського був перероблений та виправлений М. Вербицьким, який поклав на музику.

“Ще не вмерла Україна” аналіз

Жанр: громадянська лірика, пісня-гімн.

Тема: відтворення прагнення українців жити у волі; намагання боротися з будь-яким ворогом, захищаючи рідний край.

Ідея: віра оборонців рідної землі у неминучу перемогу над ворогом, цілеспрямованість українців у доведенні, що вони козацького роду.

Основна думка: тільки той народ може перемогти ворога, подолати будь-які труднощі, який має силу, мужність, витримку, взаємодопомогу, віру в досягненні своєї мети, готовий заради цього пожертвувати своїм життям.

Поет, говорячи про волю, натякає на славні запорозькі традиції боротьби за свободу, мріє про возз’єднання всіх розрізнену українських земель, висловлює готовність постояти за свободу народу. Повтор звертання “браття” викликає почуття єдності всієї нації, всіх громадян України.

Художні засоби “Ще не вмерла Україна”

метафори: “усміхнеться доля”, “Чорне море всміхнеться”, “Дніпро зрадіє”, “доленька доспіє”; порівняння: “згинуть… вороженьки, як роса на сонці”; повторення: “браття”, “воля”, “доля, доленька” звертання: “браття українці”, “браття”;

“Ще не вмерла Україна” Павло Чубинський

Ще не вмерла Україна,
Ні слава, ні воля,
Ще нам, браття українці,
Усміхнеться доля.

Згинуть наші вороженьки,
Як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття,
У своїй сторонці.

Станем, браття, всі за волю.
Від Сяну до Дону,
В ріднім краї панувати
Не дамо нікому.

Чорне море ще всміхнеться,
І Дніпро зрадіє,
Що на нашій Україні
Доленька доспіє.

Душу й тіло ми положим
За нашу свободу
І покажем, що ми, браття,
Козацького роду.

У вищих рослин спострігається два типи розмноження – нестатеве (спорами) та статеве. В цій статті ми розглянемо Органи нестатевого та статевого розмноження вищих спорових рослин.

Органи розмноження вищих спорових рослин

Органи нестатевого розмноження вищих спорових рослин представлені спорами.

Спори це – мікроскопічні зачатки нижчих і вищих рослин, що мають різне походження і слугують для розмноження або перенесення несприятливих умов. Зазвичай більш-менш кулястої або еліпсоїдальної форми, а рідше –циліндричної.

Спори формуються у результаті мейозу всередині особливого багатоклітинного органу – Спорангію. У рівноспорових видів усі спори однакові, а в різноспорових бувають двох типів – Мікроспори та Мегаспори. Спори наземних рослин Не мають органів руху, захищені щільною оболонкою, поширюються вітром, водою або тваринами.

Органи статевого розмноження у вищих спорових рослин представлені архегоніями та антеридіями.

Архегоній це – жіночий орган статевого розмноження.

Архегоній має колоподібну форму, зовні вкритий покривними клітинами. У його розширеній частині (черевці) формується одна яйцеклітина, а вузька видовжена шийка запавнена шийковими канальцевими клітинами, які виконують допоміжну функцію при запліднення.

Антеридій це – чоловічий орган статевого розмноження.

Антеридій має мішкоподібну форму, зовні критий покривними клітинами, які захищають розташовану під ними спермагенну тканину. Із клітин цієї тканини формуються сперматозоїди.

Особливості запліднення у вищих спорових рослин

Статевий процес у вищих спорових рослин прямо залежить від наявності на поверхні рослини краплинної води. Вода необхідна для переміщення сперматозоїда до яйцеклітини. До моменту запліднення покривні та канальцеві клітини архегонію розслизняються та виділяють специфічні хімічні сполуки для приваблення сперматозоїдів. Із заплідненої яйцеклітини розвивається Зародок, який росте і перетворюється на особину нестатевого покоління – Спорофіт.

Життєвий цикл вищих спорових рослин

Життєвий цикл вищих спорових рослин складається з ритмічного чергування двох поколінь: нестатевого ( Спорофіту ) та статевого ( Гаметофіту ). На спорофіті утворюються Спорангії, в яких формуються спори. Із них розвиваються гаметофіти. На гаметофіті утворюються Антеридії та Архегонії. В антеридіях формуються рухливі Сперматозоїди, а в архегоніях – нерухомі Яйцеклітини. Із зиготи розвивається лише спорофіт а зі спори – лише гаметофіт. У циклі розвитку більшості рослин переважає спорофіт.

Загадки про ведмедя українською для дітей та дорослих – використовують для конкурсів, в навчанні, вони допомагають розвити логіку, вчать швидко думати. Загадки про ведмедика для дітей Зібрані в цій статті, рівень складності у них теж різний, деякі складні, деякі прості. Всі Загадки про ведмедя українською мовою Та з відповідями – калина.

Загадки про ведмедя

В теплій шубі зиму всю
Лапу смачно я смокчу.

Сплю під пісню хуртовини
Аж до весняної днини.

Полюбляю їсти мед,
Звуся, звісно, я (ведмідь)

Буркотливий, вайлуватий, Ходить лісом дід кудлатий. Одягнувся в кожушину, Мед шукає й ожину, Літом любить полювати, А узимку – в лігві спати. Як зачує він весну – Прокидається від сну. (Ведмідь) Ще не впав на землю сніг,
Він ховається в барліг.
І до теплої весни
Поринає він у сни.
(Ведмідь)
Хоч у нього шуба є,
Та як холод настає,
Він не їсть тоді, не п’є
І не ходить, не гуляє,
А у лігво спать лягає.
(Ведмідь)
Влітку медом ласував,
Досхочу малини мав.
А як впав глибокий сніг,
Позіхнув і спати ліг.
Бачив чи не бачив сни,
А проспав аж до весни.
(Ведмідь) Влітку гуляє, а взимку спочиває. (Ведмідь)

Загадка про білого ведмідя

Живу я там, де вічний лід,
Люблю я рибу на обід.
В кожусі білому завжди
Виходжу часто я з води,
Умію плавати й пірнати…
А як мене, малята, звати?
(Білий ведмідь)

Загадки про ведмедя для дітей

Влітку наїдається, взимку висипається. (Відмідь)

Ліс обійшов, поїв весь мед,
В барлогу ліг і спить…
А мед він любить, не секрет,
На те він і… (Ведмідь)

Взимку спить цей звір в барлозі
І прокинутись невзмозі.
Смокче лапу уві сні.
Хто це? Підкажіть мені.
(Ведмідь)

Цілу зиму у барлогу
Спить приблуда клишоногий.
Як зоветься цей забрідь?
Здогадалися?…(Ведмідь)

Якщо ви знаєте цікаві загадки про ведмедиків, які не ввійшли до нашої статті, лишайте їх в коментарях.

Альфред Кінсі біографія українською мовою скорочено викладена в цій статті.

Альфред Кінсі біографія коротко

Альфред Кінсі – американський соціолог, який стояв біля витоків “сексуальної революції”.

Народився Кінсі 23 червня 1894 в м. Хобокен, штат Нью – Джерсі, США.
У дитинстві Альфред переніс ряд важких хвороб, а складне фінансове становище сім’ї не дозволяло йому отримати необхідне лікування. Хлопчик страждав на рахіт, що призвело до викривлення хребта.
З дитинства Альфред мав любов до природи і любив ходити в походи. За підтримки батьків, він вступає до лав бойскаутів.

Кінсі вступає в Колумбійську середню школу, де домагається блискучих академічних успіхів. До того ж, він непогано грає на фортепіано. Особливий інтерес він проявляє до ботаніки, біології та зоології, і, на превеликий жаль свого батька, вирішує продовжити вивчення ботаніки в коледжі.
Однак владний батько змушує сина вступити на машинобудівне відділення Технологічного інституту Стівенса. Але, після закінчення двох років, Альфред кине навчання на ненависному факультеті.

У 1914 р Кінсі вступає в Боудін-коледж в Майні, де вивчає ентомологію. У 1916 р його приймають у члени студентського братства “Фі – бета – каппа”. Коледж Альфред закінчує з відзнакою, отримавши вчений ступінь з біології та психології.
Він продовжує навчання в Інституті Басейн при Гарвардському університеті, де візьметься за вивчення біології під керівництвом великого фахівця в області ентомології Вільяма Мортона Уиллера.

Дисертація Альфреда була присвячена вивченню горіхотворок. При її написанні він багато подорожує, збираючи колекцію з тисяч особин і видів комах. У 1919 р він успішно захищає вчений ступінь доктора наук.

У 1920 р Кінсі стає старшим викладачем Індіанського університету. У 1926 р він видає підручник “Введення в біологію” , в якому вперше об’єднає дві галузі зоології та ботаніки, які вважалися до того окремими.

У 1929 р Кінсі стає професором. Протягом 1930-х р. р. він публікує свої роботи присвячені виду горіхотворок. Але скоро Альфред розчаровується в обраному ним напрямку досліджень.

У 1938 р Кінсі отримує пропозицію провести курс групового навчання засадничих моментів сім’ї та шлюбу. Він читає лекції на тему біологічних аспектів сексуального збудження, про механічну сторону статевих зносин, і контрацепції. Цей курс лекцій принесе йому популярність.
У 1947 р він засновує Інститут з вивчення проблем сексу, гендеру та репродукції ім. Кінсі – некомерційний інститут при Індіанському університеті. Метою інституту було підвищення рівня сексуального здоров’я населення та проведення досліджень в області сексу. Але відкриття подібного інституту було сприйнято громадськістю вельми неоднозначно.

У 1948 р виходить книга Кінсі “Сексуальна поведінка самця людини” – праця в 804 сторінки, яка миттєво стала бестселером, але накликала на автора гнів релігійних громад через зміст.
У 1953 р з’являється книга “Сексуальна поведінка самки людини” – робота, ще більш суперечлива, ніж попередня. Книга заснована на не менше 6 000 історій сексуального досвіду.

Широку популярність Кінсі принесла праця “Звіти Кінсі”, складена з двох томів: “Сексуальна поведінка самця людини” (1948) і “Сексуальна поведінка самки людини” (1953). “Звіти”, користувалися величезним успіхом у читачів, проте, викликали бурю обурення через табу, накладене в ті часи на тему сексу.

Кінсі помер 25 серпня 1956 року у віці 62 років. В якості причини смерті були вказані хвороба серця і пневмонія.

Особисте життя

У 1921 р Кінсі одружився на Кларі Бракен МакМіллен. Батько, який розірвав відносини з сином, на церемонію не прийшов. Перша дитина пари померла в дитинстві. Пізніше в сім’ї Альфреда та Клари народиться ще троє дітей, що дожили до дорослих років. Його стосунки з дружиною були вільними, і обидві сторони вільно могли заводити стосунки з іншими.