Blog

  • “Тарас Бульба в Києві” аналіз

    Гумореска “Тарас Бульба в Києві” – показує, що наша мова забруднюеться поганими словами, що наші люди стають жорстокими і несправедливими стосовно старших людей. Це гірка правда нашого буття. Співчуваю тим людям, які життя поклали за нашу незалежність і такий “дарунок” отримали на останок від свої “вдячних” нащадків.

    Аналіз “Тарас Бульба в Києві” Павло Глазовий

    Тема “Тарас Бульба в Києві”: здивування Тараса Бульби від досягнень сучасного світу.

    Ідея “Тарас Бульба в Києві”: уславлення народу, який завдяки власній сумлінній праці є творцем цивілізації і водночас засудження тих, хто живе паразитизмом, намагаючись здобувати хліб “легким шляхом”.

    Основна думка: порівнюючи минуле з сучасністю, П. Глазовий пишається досягненнями людини-працівника, засуджуючи дармоїдів, гульвіс, пияк.

    Жанр “Тарас Бульба в Києві”: гумореска; за визначенням самого автора, “майже поема”.

    Проблематика “Тарас Бульба в Києві”:

      минуле й сучасне; працьовитість і паразитизм; краса і потворність.

    Художні засоби “Тарас Бульба в Києві”

    Метафори: “Тарас Бульба з’явився”, “земля уродила”, “пролітали кораблі”, “кипить робота”, “не тріщатимуть полиці”, “тягнеться собачка”.

    Епітети: “пишна столиця”, “славний козак”, “ясні павільйони”, “глибокі поклони”, “золоті людські руки”, “земля щедра”, “Дніпро миле”, “світле свято”, “час гарячий”, “зачухані суб’єкти”.

    Порівняння: “павільйони – храми”, “радів козак-запорожець, як на світлім святі”, “почорніли, наче від сажі”, “здоровенний, як казан, кулак”.

    Звертання: “Скажіть мені, голубоньки…”, “Як змінилася ти дуже, столице кохана”, “Ей, папаша…”, “Як ви можете, нікчеми…”, “Геть, недолюдки погані”.

    Риторичні оклики: “…гарна та пишна столиця!”, “Як ви жити, любі діти, чисто й гарно стали!”, “Веселі ви, діду!”, “Рай та й годі!”, “Як тут гарно всюди!”, “Як змінилася ти дуже, столице кохана!”, “Не можу я второпати, бий його хвороба!”, “Сообразім на трьох!”, “Геть, недолюдки погані!”.

    Риторичні запитання: “То скажіть же, де столиці кінець і початок?”, “Скажіть мені, голубоньки, чи пекло тут близько?”, “А хто ж тоді у вагонах двері зачиняє?”, “А хто ж тоді вам вагони тягне у тунелі?”, “А хто ж тоді причепив тут полум’я до стелі?”, “А хто ж тоді тягне сходи, на яких я йду?”, ” А чого ж то на тім боці валяються люди?”, “Чого вони почорніли, неначе від сажі?”, “Що ж це за порядки?”, “Яку користь козакові дає ця худоба?”, “…що за дивина?”, “Звідкіля на Україні отака шпана?”, “Щоб лигав сивуху з вами біля смітника?”.

    Сюжет “Тарас Бульба в Києві”

    Герою твору сниться, що Тарас Бульба крокує по сучасному Києву і дивується красою столиці. Проїхався на таксі, побував на Виставці, подивився нові квартири, побачив метро, поспілкувався з черговими дівчатами в метрополітені про досягнення сучасної техніки, помилувався Дніпром, здивовано сприйняв “кораблі крилаті”. Зневажливо поставився гість з минулого до тих, хто у будній день гріється на сонці, прогулюється безпечно з собакою. Найбільше обурення у Тараса Бульби викликала “шпана”, що запрошувала його випити пляшку біля смітника. Натомість герой показав “здоровенний, як казан, кулак”, і порушники порядку втекли.

    Композиція “Тарас Бульба в Києві”

    Події відбуваються уві сні ліричного героя: Тарас Бульба подорожує по Києву, милується його красою, досягненнями киян, а також обурюється і зневажливо ставиться до ледарів, негативних явищ у суспільстві. Експозиція: Тарас Бульба уві сні з’являється в Києві. Зав’язка: захоплення героя досягненнями сучасності, які він порівнює з минулим.

    Кульмінація: здивування запорожця досягненнями людей-працівників і зневага до паразитів суспільства.

    Розв’язка: “Отаке видіння уві сні було”

    Характеристика образу Тараса Бульби

    Тарас Бульба – історична постать з минулого. Поведінка героя. (“Іде, бадьориться”, “скидав шапку й відважував глибокі поклони”, “…розімнуся, освіжуся, прогуляюсь пішки”, “здоровенний, як казан, кулак”)

    Риси характеру запорожця:
    а) добрий;
    б) вимогливий;
    в) порядний;
    г) чемний;
    д) справедливий;
    е) шанує працю і зневажливо ставиться до ледачих, паразитів;
    ж) вразливий.

  • Цікаві факти про материки

    Найцікавіші факти про материки (Африку, Америку, Австралію, Євразію, Антарктиду) ми зібрали в цій статті. Цікава інформація про материки розширить ваші знання з географії.

    Цікаві факти про материки

    Материки разом з островами займають 29% суходолу, 149 млн км?.

    Материкам властива трикутна форма.

      Більша частина материків розташована в північній півкулі, де вони займають понад 100 млн км?, майже 67% площі поверхні всього суходолу і 39% площі поверхні півкулі. Більша частина океанів розташована в південній півкулі, де вони займають майже 68% площі поверхні всього суходолу і 80% площі поверхні півкулі. Усі материки та частини світу, крім Антарктиди, групуються попарно – Північна і Південна Америка; Європа і Африка; Азія та Австралія.

    Цікаві факти про Антарктиду

    Найвищий материк земної кулі – Антарктида. Її середня висота 2000 200 метрів, що в 2,5 рази більше середньої висоти Азії. Завдяки особливим атмосферних умов Сонце в Антарктиді на заході виглядає зеленим.
    На Антарктиду припадає 90 % льоду нашої планети. Льодовики містять 21000000 кубічних кілометрів води. Якби всі ці льодовики розтанули, то рівень вод світового океану піднявся б на 50 метрів. Тільки від танення льоду в Антарктиді прибережні країни можуть потерпіти непоправну катастрофу.

    Цікаві факти про Євразію

    Євразія – найбільший материк на Землі. Площа – 53893000 км?, що складає 36% площі суші.

    На материку розташовується країна з унікальними погодними умовами – Ісландія. Її берега завжди вільні від льодів, а погода може мінятися по кілька разів на добу. У країні проживає трохи менше 320000 чоловік, а столиця Ісландії – Рейк’явік – настільки мала, що всі жителі знають один одного і не соромляться сходити в магазин в піжамі або залишити дитину в колясці без нагляду на короткий час.

    Цікаві факти про Африку

    Річка Ніл, яка впадає в Середземне море на північно-східній околиці Африки, найдовша річка у світі, з загальною протяжністю 6 650 кілометрів.

    Найбільша пустеля у світі – Сахара (знаходиться в Північній Африці). Площа Сахари (9 000 000 км) майже дорівнює площі США.

    Чотири з п’яти Найшвидших наземних тварин проживають в Африці: гепард, антилопа гну, лев і газель Томсона.

    Африка є найбіднішим і не розвиненим з усіх континентів, незважаючи на своє багатство природних ресурсів.

    Приблизно 90% всіх випадків малярії в світі відбувається в Африці.

    Ви можете додавати цікавинки про материки, цікаві відомості про материки через форму коментарів.

  • Загадки для 5 класу

    Українські загадки для 5 класу вивчають на уроках, використовують для проведення конкурсів.

    Загадки для 5 класу

    Загадки про землю

    Всіх годує, напуває, а про неї не кожен дбає. (Земля)

    Загадки про сонце

    Всі його люблять, всі його чекають, а хто на нього подивиться – кожен скривиться

    Загадки про овочі

    Сидить баба серед літа, в сто сорочок одіта. (Цибуля)

    Загадки про фрукти

    Лампочка вгорі висіла,
    Стала смачна, пожовтіла.
    Діти лампочку зірвали,
    З апетитом скуштували.
    (Груша)

    Загадки про гриби

    Є шапка, але немає голови; є нога, але без черевика.

    Загадки про іграшки

    Як не бий, він не заплаче, тільки сам завзято скаче. (М’яч)

    Загадки про транспорт

    Не махає крильми, а літає, не птах, а птахів обганяє. (Літак)

    По полю бродить, зерно молотить.
    Жне-косить – Хліба не просить. (Комбайн)

    Без рук, без ніг, на животі повзе, ще й інших везе. (Човен)

    Українські загадки для 5 класу

    Хто людей годує? (Праця.)

    Що старше від розуму? (Увага).

    Що у світі найшвидше? (Думка)

    Не звір, не птиця,
    Ніс, мов спиця,
    Сам тонкий,
    А голос дзвінкий;
    Хто його уб’є,
    Свою кров проллє. (Комар)

    Іде в каструлю чорне, а з каструлі – червоне. (Рак)

    Маленьке, кругленьке, а з підлоги за хвіст не піднімеш. (Клубок)

    Чорне сукно лізе у вікно. (Ніч)

    Лежить свинка, в неї поколена спинка. (Наперсток)

    Загадки про домашніх тварин

    З бородою, а не старий,
    З рогами, а не бик,
    Доять, а не корова,
    Лико дере, а на личаки не бере. (Коза)

    Часто умивається, та рушником не витирається. (Кіт)

    За горами, за долами ходить свита і кожух. (Вівця)

    Серед двору стоїть копа, спереду вила, а ззаду мітла. (Корова)

    Я великий, я красивий,
    Як біжу я – в’ється грива.
    Хвіст у мене довгий-довгий,
    Він у мене, мов шовковий. (Кінь)

    Не говорить, не співає, а коли хто йде, господаря сповіщає. (Собака)

    Загадки про диких тварин

    Прийшла вона із довгим віником
    На бесіду із нашим півником,
    Схопила півня на обід
    Та й замела метлою слід. (Лисиця)

    Зимою в білому, як сніг, а літом в сірому гуляє,
    Вловить його ніхто не зміг, тому що ноги довгі має. (Заєць)

    Якщо ви знаєте цікаві загадки для 5 класу лишайте їх в коментарях.

  • Вірші про груші

    Вірші про груші на українській мові для дітей та дошкільнят можна використати для проведення цікавих занять.

    Вірші про грушу для дітей

    Пісенька про груші
    (Автор: Л. Повх)

    Росла на груші грушка,
    Як всі грушки, – проста.
    Та хто б, скажіть, подумав
    Упала на кота!

    Кіт ну нявчать на грушу!
    Прийшов у сад дідусь.
    Та хто б, скажіть, подумав –
    І діда грушка – лусь!

    Аж тут приходить бабця
    Їм гулі лікувать.
    Та хто б, скажіть, подумав –
    І бабцю грушка – гать!

    Тоді прибігли діти
    Під грушку й залюбки –
    Ну, хто б скажіть, подумав –
    Поїли всі грушки!

    Вірші про груші

    Є у яблуні подружка,
    Соковита жовта грушка,
    У середині чудова:
    Ароматна і медова.

    Катерина Перелісна “Грушка”

    Грушка я, хоч невеличка,
    Та солодка і м’яка,
    І цвіла я, й наливалась,
    І поспіла – глянь яка!
    Понеси мене до мами –
    Подаруночок зроби,
    Хоч я знаю, що матуся
    Всю мене віддасть тобі.

    Віктор Кочевський “Після нічної зливи”

    Уночі в саду чимало
    Злива яблук назбивала,
    А вже груш отих натрушено –
    Вся трава прим’ята грушами.
    Ти таких іще не їв:
    Медяні, жовтасті, гарні,
    Ніби глечички янтарні,
    Повні свіжих стільників.
    А оця велика груша –
    Мов подзьобана, недужа:
    З неї дзизкає оса…
    Не бери цієї груші,
    Не бери, бо покуса!

    Платон Воронько “Причина”

    Другий день лежить хлопчина
    В ліжку у кутку.
    І на те була причина:
    В батьковім садку
    Обірвав хтось грушку тихо
    Аж до самих віт.
    Ось у хлопця з того лиха
    Й заболів живіт.

  • Вірші про чорнобривці

    Вірші про чорнобривці для дітей на українській мові, а також і для доросдих, викладені в цій статті.

    Вірші про чорнобривці для дітей

    Чорнобривці
    Гарні квіти біля хати
    Навесні садила мати.
    Чорнобривці чорноброві
    Квітнуть в тиші вечоровій.
    Чорнобривці чарівні
    Так і просяться в пісні.

    Чорнобривці – М. Сингаївський

    Чорнобривців насіяла мати
    у моїм світанковім краю.
    Та й навчила веснянки співати
    про квітучу надію свою.

    Як на ті чорнобривці погляну,
    бачу матір стареньку,
    бачу руки твої, моя мамо,
    твою ласку я чую, рідненька.

    Я розлуки і зустрічі знаю.
    Бачив я і в чужій стороні
    чорнобривці із рідного краю,
    що насіяла ти навесні.

    Як на ті чорнобривці погляну,
    бачу матір стареньку,
    бачу руки твої, моя мамо,
    твою ласку я чую, рідненька.

    Прилітають до нашого поля
    із далеких країв журавлі.
    Розцвітають і квіти, і доля
    на моїй українській землі.

    Як на ті чорнобривці погляну,
    бачу матір стареньку,
    бачу руки твої, моя мамо,
    твою ласку я чую, рідненька.

    Чорнобривець я пишний, духмяний,
    Що до перших морозів не в’яну.
    Це про мене матуся співає,
    Як дитину в колисці гойдає.
    Ви візьміть мене, квіти, в віночок.
    Затанцюєте гарно таночок.
    Буде затишно з вами в віночку.
    Всім нам радісно буде в таночку.

    Оксана Вишневська – Чорнобривці –

    Квітів дитинства букет,
    Спогадів ніжних тепло,
    Знайомої пісні куплет
    Нагадує як все було.

    Цвіт чорнобривців в саду,
    Мама Щаслива й сумна,
    З ними до школи іду,
    Ось моя юність мина.

    Навіть доросла тепер
    Цвіт їх чарівний люблю,
    Вік анітрохи не стер
    За тим, що минуло, жалю

    Юлія Бережко-Камінська “Чорнобривці”

    На чорнобривцях – тонкошкірий сніг.
    А я усе відтягувала осінь,
    Як тятиву…
    Та так і не вдалося
    Терпкого часу зупинити біг.

    Гірчить в повітрі.
    На душі гірчить.
    Я знала – все удосвіта минеться.
    І ось –
    На чорнобривцях сніг лежить,
    Як на мені.
    Не обмине й мене це…

    Мудріше, втім, – не кликати журби,
    І не спиняти погляд на долівці.
    А я дивлюсь
    На сплутані чуби
    Під снігом перемерзлих чорнобривців.

    Василь Кравчук “Чорнобривці”

    Гарні квіти біля хати
    Навесні садила мати.
    Чорнобривці чорноброві
    Квітнуть в тиші вечоровій.

    Чорнобривці чарівні
    Так і просяться в пісні.

    Чорнобровий чорнобривець чепурився:
    Дощовою краплею умився,
    Втерся теплим вітром – рушником
    Та й накрився парасолькою – листком.
    І стоїть це диво золоте,
    Щоб ласкаво зустрічать гостей.

  • Олександр Суворов біографія скорочено

    Олександр Суворов біографія скорочено Українською мовою викладена в цій статті.

    Олександр Васильович Суворов (1730 – 1800) – граф Римницький (1789), князь Італійський (1799), відомий російський полководець.

    Олександр Суворов біографія коротко

    Дата і місце народження Олександра Суворова достовірно невідомо, однак багато вчених вважають, що він народився 13 (24) листопада 1730 в Москві в сім’ї генерала. Названий на честь князя Олександра Невського. Дитинство його пройшло в селі, в маєтку батька.

    Військова сім’я ще з дитинства залишила свій відбиток на долі Суворова. Незважаючи на те, що Олександр був слабким і часто хворів, він хотів стати військовим. Суворов став займатися вивченням військової справи, зміцнював свою фізичну підготовку. У 1742 році пішов служити в Семенівський полк, де провів 6,5 років. В цей же час навчався в Сухопутному кадетському корпусі, вивчав іноземні мови, займався самоосвітою. На подальшу долю Суворова велику увагу надав генерал Абрам Ганнібал, який був другом сім’ї Суворових і прадідом Олександра Пушкіна.

    Під час Семирічної війни (1756-1763) перебував у військовому тилу (майор, прем’єр – майор), потім був переведений в діючу армію. Перші військові дії, в яких Суворов взяв участь, відбулися в липні 1759 року (атакував німецьких драгунів). Потім Суворов займав посаду чергового при головнокомандуючому, в 1762 році отримав чин полковника, командував Астраханським і Суздальським полками.

    У 1769 – 1772 під час війни з Барською конфедерацією Суворов командував бригадами декількох полків. У січні 1770 Суворову було присвоєно звання генерал – майора. Він виграв кілька битв проти поляків, отримав свою першу нагороду – орден Св. Анни (1770). А в 1772 році нагороджений найпочеснішим військовим орденом Св. Георгія третього ступеня. Польська компанія закінчилася перемогою росіян багато в чому завдяки діям Суворова.

    Під час російсько – турецької війни прийняв рішення захопити гарнізон, за що був засуджений, а пізніше помилуваний Катериною ІІ. Потім Суворов обороняв Гирсово, брав участь в бою у Козлуджи. Після цього в біографії Олександра Суворова відбувається полювання за Омеляном Пугачовим, повстання якого на той час вже було придушене.

    У вересні 1786 року одержав звання генерал – аншефа. Під час другої російсько – турецької війни (1787-1792) полководець Суворов взяв участь в Кінбурській битві, Фокшанскій, Ізмаїльській битві, а також битві при Римнику. У період польського повстання 1794 року війська Суворова штурмували Прагу. При Павлові І полководець виступив в Італійському поході в 1799 році, потім в Швейцарському поході.

    У січні 1800 Суворов за розпорядженням Павла І разом з військом повертається в Росію. По дорозі додому він захворів, а 6 (18) травня 1800 року Олександра Васильович Суворов помер в Санкт – Петербурзі. Похований великий полководець в Благовіщенській церкві Олександро – Невської лаври.

  • Взаємодія неалельних генів

    В цій статті розглянемо Типи взаємодії неалельних генів, приклади.

    Взаємодія неалельних генів

    Неалельні гени – це гени, що розміщені в різних локусах однієї хромосоми або в не гомологічних хромосомах.

    Розрізняють такі основні типи взаємодії неалельних генів :

    – комплементарність,

    – епістаз,

    – полімерія,

    -модифікуючау дія (плейотропія).

    Комплементарність – це такий тип взаємодії неалельних генів, коли один домінантний ген доповнює дію іншого неалельного домінантного гена, і вони разом визначають нову ознаку, яка відсутня у батьків. Причому відповідна ознака розвивається тільки в присутності обох неалельних генів. Наприклад, сіре забарвлення шерсті у мишей контролюється двома генами (А і В). Ген А детермінує синтез пігменту, проте як гомозиготи (АА), так і гетерозиготи (Аа) – альбіноси. Інший ген В забезпечує скупчення пігменту переважно біля основи і на кінчиках волосся. Схрещування дигетерозигот (АаВЬ х АаВЬ) призводить до розщеплення гібридів у співвідношенні 9:3:4 (9 “агуті”: 3 чорна шерсть : 4 біла шерсть). Числові співвідношення при комплементарній взаємодії можуть бути як 9:7; 9:6:1 (видозміна менделівського розщеплення).

    Епістаз – це такий тип взаємодії неалеьних генів, за якої один ген пригнічує дію іншого неалельного гена. Пригнічення можуть викликати як домінантні, так і рецесивні гени (А>В, а>В, В>А, Ь>А), і залежно від цього розрізняють епістаз домінантний і рецесивний. Пригнічуючий ген отримав назву інгібітора, або супресора. Гени-інгібітори в основному не детермінують розвиток певної ознаки, а лише пригнічують дію іншого гена. Ген, ефект якого пригнічується – Гіпостатичний. При епістатичній взаємодії генів розщеплення за фенотипом в F, складає 13:3; 12:3:1 або 9:3:4 та ін.

    Полімерія – це такий тип взаємодії, коли кілька генів з однаковим фенотипним проявом контролюють успадкування однієї й тієї самої ознаки. Такі гени називають полімерними. Полімерні гени позначають однаковими літерами з цифровими індексами, наприклад, А1, а1; А2, а2 тощо. Кількісними ознаками людини є зріст, вага, колір шкіри, сприйнятливість до захворювань тощо. Кількісними є такі характеристики тварин і рослин, як, надої в худоби, кількість яєць, що відкладаються курями, розміри плодів, і т. д. Кількісні ознаки можуть бути виміряні і виражені в одиницях довжини, ваги і кількості.

    Плейотропія – це залежність кількох ознак від дії одного гена. Це явище відмітив ще Г. Мендель, який помітив, що фактори, які контролюють колір квіток у гороху, також контролюють колір насіння і червоні плями на прилистках. У людини трапляється спадкове захворювання серповидно-клітинна анемія. Ген, що викликає це захворювання, змінює будову гемоглобіну (гемоглобін S), його властивості, форму еритроцитів.

    Приклади взаємодії неалельних генів

    Приклад комплементарної взаємодії генів у людини – синтез захисного білка – інтерферону. Його утворення в організмі пов’язано з комплементарноювзаємодією двох неалельних генів, розташованих у різних хромосомах.

    Приклад епістатичниї взаємодії генів – деякі спадкові хвороби людей співпадають з групами крові, гаплотипами HLА та ін., забарвлення плодів гарбузів, масть коней теж визначаються цим типом взаємодії.

    Приклад полімерної взаємодії генів – пігментація шкіри у людини визначається п’ятьма або шістьма полімерними генами. У корінних жителів Африки (негроїдної раси) переважають домінантні алелі, у представників європеоїдної раси – рецесивні. Тому мулати мають проміжну пігментацію, але при шлюбах мулатів у них можлива поява як більш, так і менш інтенсивно пігментованих дітей.

    Приклад плейотропії – у людини відома спадкова хвороба – арахнодактилія (“павучі пальці” – дуже тонкі і довгі пальці), або хвороба Марфана. Ген, який відповідає за цю хворобу, викликає порушення розвитку сполучної тканини й одночасно впливає на розвиток кількох ознак: порушення будови кришталика ока, аномалії у серцево-судинній системі.

  • Чому Геродот назвав Єгипет “дарунком Нілу”?

    Чому Геродот назвав Єгипет “дарунком Нілу”?

    Чому древній грецький історик Геродот назвав Єгипет даром Нілу? Єгипет-держава, яке знаходиться в пустелі, і тому тільки при розливі Нілу земля ставала родючою, за межею розливу Нілу земля безплідна.

    Самі єгиптяни говорили про Ніл, як про “річку, що дає життя”. Кожен школяр знає, що це найдовша річка на Землі, тече вона тільки в межах Єгипту і її протяжність становить 1200 км. Щорічно Ніл виходить з берегів для того, щоб напоїти вологою змучену посухою землю і удобрити її мулом. Білий Ніл, що бере свої витоки з великих озер Екваторіальної Африки, несе з джунглів траву і листя, збагачуючи землю безліччю органічних речовин. Блакитний Ніл – це вода, багата вулканічними породами, які потрапляють в річку разом зі снігом і дощем з гір Ефіопії.

    Тобто виходить, що Ніл не тільки не розмиває грунт Єгипту, а, навпаки, завдає на нього все нові і нові нашарування, що рясніють високоякісними як органічними, так і неорганічними добривами.

    Рівень води в благодатній річці піднімається і опускається настільки регулярно, що по ньому цілком можна було б складати календар. Першу хвилю піднімають в верхів’ях Блакитного Нілу весняні дощі. У “ніч вод”, з 17 на 18 червня, вона досягає єгипетської столиці, Каїра. Колір води, оливково-коричневий, поступово змінюється, стаючи коричнево-бурим. Рівень води в Нілі неухильно піднімається аж до 26 вересня, після чого починає повільно спадати. До початку грудня річка відновлює свій початкові рівень і колір.

    Найбільша різниця між найвищим і найнижчим рівнями води в Стародавньому Єгипті, за свідченнями літописних джерел, сягала понад 5 м. В даний час завдяки численним греблям, які утримують частину наносів, різниця дещо зменшилася. Тепер вона коливається в межах 3 м. Це по давньоєгипетських мірками відповідає приблизно шести ліктям. Саме така різниця в давнину вважалася найбільш оптимальною.

    Якщо розлив проходив без руйнувань, народ вихваляв його як диво, а “роки піщаних берегів” були для них дуже важкими і голодними.

    Природно, що Ніл з усіма своїми повенями і наносами споконвіку грав вирішальну роль для сільського господарства Єгипту, яке в усі часи, не виключаючи і сучасного періоду, вважалося основою державної економіки. Тільки завдяки цій великій річці населення країни перемагало суворий жаркий і посушливий клімат. Саме Ніл дозволяв селянам отримувати високі врожаї зерна і овочів, причому це досягалося практично без вегетаційної перерви. Річка зрошувала грунт, поїла людей і худобу.

    Найімовірніше, в стародавні часи Єгипет був країною, більш багатою рослинністю, ніж зараз. Крім пальмових гаїв, які постають поглядам туристів на горизонті так само, як піраміди і мінарети, країну прикрашали густі гаї тамариску і акацій, рясні зарості Шелесткі папірусу і прекрасного, запашного лотоса.

  • Хвороби щитоподібної залози

    Захворювання Щитовидної залози відносяться до розряду самих серйозних хвороб, тому що супроводжуються зміною гормонального фону всього організму і призводять до порушення життєво важливих процесів в інших органах, тобто провокують виникнення супутніх захворювань.

    Хвороби щитоподібної залози

    Щитовидна залоза – є одним з найважливіших органів внутрішньої секреції. Вона виробляє два гормони (тироксин і трийодтиронін), які беруть участь у регуляції обміну речовин і виробляють енергію, необхідну для роботи всіх систем і органів нашого організму. На їх рівень впливає тиреотропний гормон гіпофіза.

    Коли рівень секреції тиреоїдних гормонів змінюється, розвиваються патологічні порушення. При цьому страждають всі системи і органи. До основних захворювань щитовидної залози відносяться: тиреоїдит, мікседема, базедова хвороба, рак, аденома і т. д.

    Причини захворювання щитовидної залози:

      психологічні та емоційні перевантаження; неправильне і незбалансоване харчування, внаслідок чого організм відчуває нестачу мікроелементів і вітамінів; радіоактивна обстановка і несприятлива екологічна ситуація; хронічні захворювання.

    Класифікація захворювань щитовидної залози залози

    Залежно від характеру розвитку аутоімунні захворювання щитовидної залози можна класифікувати на

    – ті, які супроводжуються недоліком вироблення гормонів (гіпотиреоз)

    – ті, які супроводжуються надмірним продукуванням гормонів (гіпертиреоз)

    – руйнування тканини щитовидної залози її власними клітинами (аутоімунний тіреіодіт).

    Хвороби щитовидної залози

      Зоб. Загальний термін для збільшення щитовидної залози. Зоб може бути нешкідливим або може сигналізувати про недостатність йоду або про запалення залози (зоб Хасімото). Тиреоїдит. Запалення щитовидної залози, зазвичай через вірусної інфекції або аутоімунне. Тиреоїдит може бути болючим або взагалі не мати симптомів. Гіпертиреоз. Надлишкове вироблення гормонів щитовидної залози. Гіпертиреоз зазвичай викликаний базедової хворобою або гіперактивними вузлами щитовидної залози. Гіпотиреоз. Занадто низька кількість гормонів щитовидної залози. Зазвичай причиною гіпотиреозу буває пошкодження щитовидної залози в результаті аутоімунного захворювання. Базедова хвороба. Аутоімунне захворювання, при якому щитовидна залоза надмірно активна, що викликає гіпертиреоз. Рак щитовидної залози. Рідкісна форма раку, яка зазвичай виліковна. Для лікування використовують операції, опромінення та гормональну терапію. Вузол в щитовидній залозі. Невелике аномальне ущільнення, новоутворення. Вузли в щитовидній залозі зустрічаються часто. Лише деякі з них можуть стати злоякісними. Вони можуть виділяти зайві гормони, що веде до гіпертиреоз, або не викликати жодних проблем. Тіреотоксіческій криз. Рідкісна форма гіпертиреозу, при якій вкрай високий рівень гормонів щитовидної залози викликає важке захворювання.

    Ознаки захворювань щитовидної залози залози

      Збільшення щитовидної залози. З’являється спочатку ледве помітна, потім яскраво виражена опухлість шиї. Область припухлості в більшості випадків безболісна на дотик і має нормальний здоровий вигляд. Виникнення задишки. Інтенсивний процес збільшення залози починає здавлювати трахею і призводить до нестачі надходження кисню до органів дихання, що і призводить до такого стану, як задишка. Хворий скаржиться на загальну слабкість і на утруднене дихання навіть при елементарних фізичних навантаженнях. Елементарний зітхання чи видих заподіює людині дискомфорт і тупий біль в області ураженого органу. Зміна голосу. При збільшенні розміру залози порушується нормальна робота прилеглих органів горла, від яких залежить нормальна робота гортані (голосові зв’язки). Нервові закінчення при таких патологіях пошкоджуються, імпульси від головного мозку не проходять так, як потрібно, ці фактори стають основною причиною зміни голосу або його повної відсутності. Порушення в роботі серця. Такий симптом нерідко є свідченням вже запущеного стану хвороби і у випадку гіпотиреозу має свої характерні прояви. Тобто при недоліку гормонів у людини виникає патологічне скорочення м’язів серця, яке і призводить до брадикардії – уповільнення серцебиття. Виникнення набряків. Порушення ритму серця супроводжується недостатнім потоком крові по всьому організму, що призводить до порушення обміну речовин і, відповідно, до набряків. Набряклість в основному спостерігається у вечірній час, а до ранку сама собою зникає. Знижена температура тіла є також симптомом гіпотиреозу. Погодьтеся, мало хто з нас звертає увагу на зниження температури тіла, багатьом здається, що тільки висока температура може свідчити про присутність небезпеки для здоров’я людини, але це не зовсім так. Якщо у вас все життя була нормальна температура тіла і раптом помічаєте різкий її спад протягом тривалого часу до цифр 36,0 – 36,1, в обов’язковому порядку на це варто звернути увагу і здатися ендокринолога. Виникають збої менструального циклу. Гормональний збій, звичайно ж, порушує і нормальну роботу жіночої сфери і нерідко стає основною причиною проблем із зачаттям дитини. Різке підвищення ваги. Хворий при гіпотиреозі часто різко і без всяких на те причин втрачає вагу. При цьому апетит значно знижується, у той час як вага інтенсивно збільшується. Зміна гормонального фону супроводжується різкими перепадами настрою, при нестачі гормонів людина стає флегматичним, загальмованим, не відразу відповідає на запитання. Шкіра людини також реагує на нестачу гормонів, стає сухою і лущиться. Витрішкуватість. Такий симптом притаманний людям, які мають вже запущені захворювання щитовидної залози. Симптом має зовні виражену яскраву особливість, яка проявляється зміною розміру очних яблук і слизової оболонки самих очей, шкіра повік при цьому темніє і має неприродний вигляд. Надмірна пітливість. Підвищена кількість гормонів в організмі нерідко супроводжується надлишком виділяється поту і, відповідно, постійною жагою. Людина покривається потім навіть при ходьбі, не кажучи вже про стресових ситуаціях, долоні стають пітними і вологими, іноді на тлі цього стану відзначають запаморочення. Різкі зміни настрою також можна віднести до симптому гіпертиреозу. При цьому недугу хворий зі стану повного спокою за лічені секунди може перейти в невиправдану лють. Настрій в основному дратівливе, постійно змінюється, така поведінка безпосередньо пов’язано з пошкодженням нервової системи людини. Шкіра та волосся також реагують на зміну гормонального фону людини. При гіпертиреозі шкіра тіла і області голови стає жирною, а волосся інтенсивно випадають.

  • Як правильно підібрати розмір взуття дитині?

    Як правильно підібрати розмір взуття дитині? Таке питання виникає у кожної родини, адже маленькі діти не можуть сказати – зручне взуття чи ні.

    Як правильно підібрати розмір взуття дитині?

    Часто недосвідчені батьки підбирають невірний розмір. Найпоширеніші помилки:

      Запитувати у малюка, чи не тиснуть черевички. Діти скажуть, що не тиснуть, так як спочатку вони звертають увагу на колір і форму взуття. Визначати розмір, приклавши взуття до ступні, є також неправильним способом, розмір устілки і підошви збігаються дуже рідко. Намагатися прикладати палець між п’ятою малюка і задньою частиною черевика. Дитина може піджати пальці.

    Щоб підібрати малюкові взуття правильно, можна виміряти ногу самостійно або скористатися розмірної таблицею. Але таблиця буває не завжди ефективною, маленька дитина не зможе сказати, чи зручна підібрана пара.

    Не рекомендується вибирати взуття для дитини заздалегідь на сезон вперед, тобто влітку на зиму і навпаки. Дитина швидко росте, до сезону воно може бути вже малим. Якщо брати, то відразу на кілька розмірів більше. Потрібно враховувати, що взимку діти носять теплі товсті шкарпетки.

    Щоб правильно підібрати потрібний розмір для малюка до 1 року, існують зразкові показники для кожного віку:

      До шестимісячного віку нога дитини приблизно 10,5 сантиметрів, відповідає 17-18 розмірам. Від 6 місяців до 1 року довжина досягає приблизно 11,7 сантиметрів, 19 розміру.

    Для дітей до 1 року вибір взуття не складає особливих труднощів, але дитина старшого віку має вже свою думку з приводу того, що носити і розмір може бути різним в залежності від розвитку дитини. Тому подальший вибір взуття для дитини суто індивідуальний.

    Перед походом в магазин слід керуватися деякими правилами:

      Рекомендується зробити заміри довжини стопи дитини. Один з кращих способів визначення – взяти аркуш паперу, поставити на нього ногу малюка і обвести стопу. Також можна взяти стару пару взуття з собою і прикладати до вподобаної нової.

    Рекомендації по вибору взуття для дітей:

    Рекомендується купувати з запасом, так як дитина розвивається і нога росте дуже швидко, через кілька місяців взуття може бути малим.

    Не варто ганятися за брендовим взуттям, так як нога дитини швидко росте. Але взуття має бути високої якості, щоб не завдати шкоди стопі дитини, яка в цей час формується. Ви можете ознайомитися з кращими моделями дитячого взуттям на сайті.

    При виборі взуття фасон грає не останню роль. Для дітей до 1 року підійде і взуття на шнурках, а починаючи з віку 2 роки, краще вибирати моделі без них. Діти багато рухаються і випадково можуть наступити на шнурки, тому в цей період можна підібрати моделі на липучках. Тим паче, що такі моделі діти швидше навчаться одягати самостійно.

    Тепер ви знаєте як правильно підібрати взуття для дітей, щоб дитині було зручно та взуття прослужило довше.