Blog

  • Цікаві факти про серце

    Цікаві факти про серце людини, про хвороби серця, про його значення для організму ви дізнаєтеся в цій статті.

    Цікаві факти про серце

    1. Серце забезпечує кров’ю майже всі 75 трлн клітин організму. Кровопостачання відсутнє тільки в рогівці очей.

    2. Серце середньої дорослої людини б’ється 72 разів на хвилину; 100 тис разів на день; 3600000 раз на рік; і 2500000000 разів протягом життя.

    3. Кухонний кран повинен бути включений у весь натиск протягом 45 років, щоб вилити кількість води, рівну кількості крові, яку перекачує серце за людське життя середньої тривалості.

    4. У кожну хвилину серце викачує близько 5 літрів крові.

    5. Серце схоже на скоординовану машину. Права частина качає кров в легені, в той час як ліва сторона подає його назад в наше тіло.

    6. Ви можете управляти станом здоров’я вашого серця за допомогою дієти, фізичних вправ і управління стресом.

    7. Середнє серцебиття жінки швидше, ніж чоловіча майже на 8 ударів на хвилину.

    8. Через те, що серце має свій власний електричний імпульс, воно може продовжувати битися навіть тоді, коли відділене від тіла, поки має достатній запас кисню.

    9. П’ять відсотків крові постачає серце, 15-20% надходить у мозок і центральну нервову систему, а 22 % йде в нирки.

    10. Новонароджена дитина має приблизно одну чашку крові у організмі.

    Памятайте, що регулярні фізичні вправи є найважливішим ключем до здоров’я серця. А щастя і сильне почуття емоційної життєздатності допомагає знизити ризик серцево-судинних захворювань.

    Ви можете додавати свої цікаві відомості, цікавинки про серце через форму коментарів.

  • Чим відрізняється колядка від щедрівки

    Колядки та щедрівки – це обрядові пісні, які виконують під час новорічних та різдвяних свят. А Чим відрізняється колядка від щедрівки знають не всі.

    Чим відрізняється колядка від щедрівки

    Різниця є: Колядки виконують на Різдво – 7 січня, а щедрують – напередодні старого Нового року-13 січня.

    В колядках прославляють народження Христа, а щедрівками бажають добробуту родині, багатого урожаю и т. д.

    Історія колядок Як відомо, звичай колядування пов’язаний з днем зимового сонцестояння, яке наші предки називали святом Коляди. Його святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з’їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в Дніпровських водах народжувала нове Сонце – маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого та проганяли Коротуна. Потім – ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця. Згодом, із появою християнської релігії, обряд колядування був приурочений до Різдва Христового, і в колядках з’явились біблійні і світські мотиви. Історія щедрівок

    Щедрівки відрізняються від колядок своїм неодмінним приспівом “Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на весь вечір”. Щедрівки і колядки християнського циклу відзначаються своїм глибоким етичним змістом і великою мистецькою красою. Основні мотиви їх – християнська любов, милосердя, глибока пошана до матері. У щедрівках висловлюється побажання багатого врожаю, добробуту, приплоду худоби, доброго роїння бджіл.

    Тепер ви знаєте чим відрізняються колядки від щедрівок, а також історію їх виникнення.

  • Постембріональний розвиток

    У тваринному світі відомо три способи відтворення потомства: яйцеродіния, яйцеживородіння і живородіння.

    Яйцеродінням називається такий спосіб відтворення, за якого розвиток зародка відбувається поза тілом самки – у зовнішньому середовищі, під захистом яйцевих оболонок. Яйцеродіния характерне для більшості безхребетних, круглоротих, риб, амфібій, рептилій, птахів і деяких ссавців.

    У разі яйцеживородіння зародок розвивається в тілі матері, проте не отримує від неї поживних речовин. Розвиток відбувається за рахунок запасних речовин яйцевих оболонок (деякі кліщі, риби, плазуни).

    У разі Живородіння зародок розвивається в материнському організмі, харчується безпосередньо від нього за допомогою спеціальних пристосувань (виростів жовткового мішка тощо). Живородіння характерне для деяких червів, членистоногих, молюсків, багатьох акул, черепах, деяких ящірок, змій, переважної більшості ссавців. У плацентарних ссавців взаємодія зародка з материнським організмом досягла найбільшої складності. У цих тварин з хоріона та судин алантоїса за участю слизової оболонки матки розвивається плацента – орган, через який здійснюється обмін газами та поживними речовинами між матір’ю та плодом. Тому по відношенню до плацентарних ссавців часто говорять про істинне живородіння.

    Термін “живородіння” іноді вживають щодо рослин, у яких насіння проростає на материнській рослині в ще не зрілих плодах. Так, у мангрових дерев з плоду, що зав’язався, з’являється проросток із зачатком кореня. Досягнувши довжини.10 – 70 см, він обпадає і відразу ж закріплюється в мулистому грунті.

    Постембріональний розвиток

    Постембріональний розвиток – період онтогенезу після народження або виходу із зародкових оболонок до настання статевої зрілості. У цей період відбуваються ріст і розвиток організму, диференціювання тканин і органів (наприклад статевих залоз у ссавців).

    Безпосередньо після народження у більшості багатоклітинних організмів йде період росту. Ріст – збільшення розмірів і маси особини за рахунок збільшення кількості клітин та їx розтягування. Розрізняють обмежений і необмежений типи росту. У разі обмеженого типу ріст припиняється після досягнення певного віку (більшість ссавців, комах, птахи). У разі необмеженого типу росту особини ростуть упродовж усього життя (молюски, риби, рослини). Процесу росту часто властива періодичність (сезонна, добова тощо) – переривчастий ріст. Так, у рослин помірних широт ріст у зимовий час припиняється, а навесні поновлюється.

    Період тимчасового фізіологічного спокою в розвитку тварин називається діапаузою. Діапауза характеризується різким зниженням інтенсивності метаболізму клітин. Вона властива, комахам, багатьом хребетним. У деяких ссавці північних широт діапауза відбувається в зимовий час (ведмеді, соні, бабаки) і називається гібернацібю (сплячкою). Діапауза комах може тривати від кількох годин до кількох років. У багатьох ракоподібних, саранових, деяких ссавців описане явище ембріональної діапаузи, за якої запліднені яйця або зародки ранніх етапів розвитку можуть тривалий час перебувати в стані спокою, не гинучи (яйця рачка Artemia salina – до 10 років).

    Початок і закінчення діапаузи регулюється гормонами, а також чинниками зовнішнього середовища (температурою, довжиною світлового дня, вологістю)

    Постембріональний розвиток тварин може бути Прямим або супроводжуватись перетворенням – метаморфозом. У разі прямого розвитку новонароджені тварини мають основні риси організації дорослої особини та відзначаються меншими розмірами та не цілком розвиненими статевими залозами. Постембріональний розвиток зводиться до росту та досягнення статевозрілості (прісноводна гідра, багато нематод, більшість хребетних).

    Глибоке перетворення будови організму, у процесі якого личинка перетворюється на дорослу особину, називається Метаморфозом. У багатьох комах (бабки, таргани, богомоли, терміти) личинка подібна до дорослої комахи; зміни в організації супроводжуються в основному поступовим розвитком крил. У цьому випадку говорять про Розвиток з неповним перетворенням. У більшості комах (жуки, лускокрилі, перетинчастокрилі) личинка червоподібна та не подібна до імаго ні зовнішнім виглядом, ні внутрішньою будовою, ні способом живлення. Тому перехід від личинкової стадії до імаго здійснюється через стадію лялечки. У цьому випадку говорять про Розвиток із повним перетворенням.

    Розвиток із перетворенням має ряд переваг перед прямим способом розвитку.

    1. Активне харчування та ріст

    2. Раціональне використання ресурсів

    3. Розселення

    4. Забезпечення зараження хазяїв (паразити)

    Личинка, як правило, використовує джерело їжі, відмінне від дорослої особини, що приводить до послаблення внутрішньовидової конкуренції за ресурси.

    Метаморфоз є і в деяких рослин. Так, у багаторічних трав відбувається відмирання надземного пагона та перехід у кореневище або бульбу на час несприятливого періоду

    У губок, кишковопорожнинних, багатощетинкових червів личинка рухома і слугує для розселення виду.

  • Різниця між міф та легенда

    На ранніх етапах розвитку суспільної свідомості уявлення про світобудову і природу людини складалися в міфи, перекази і легенди. На основі міфотворчості культивувалися язичницькі обряди, формувалися основи релігій і філософських вчень. Міф як форма усної колективної творчості мав більш широке, в порівнянні з іншими фольклорними видами мистецтва, трактування. Міфічні мотиви простежуються і в легендах, з якими в давнину пов’язували реальні історичні факти або видатні події.

    Що таке міф і легенда

    Міф – це відображення в колективній свідомості давніх людей уявлень про устрій світу, зафіксоване в творах усної народної творчості та письмових джерелах. Міфічна розповідь стверджувала владу безсмертних богів над долею людини і пояснювала всі життєві явища як прояв божественної волі.

    Легенда – це один із фольклорних жанрів, в якому реальні історичні події, природні катаклізми та явища суспільного життя постають у формі символічного узагальнення, близького до міфотворчості. Персонажі легенд – герої і надлюдські сутності, які уособлюють сили природи.

    Порівняння міфу і легенди

    У чому ж різниця між міфом і легендою?

    Події, відображені в міфах, охоплювали значний хронологічний період і не могли бути пов’язані з конкретними особистостями, які впливали на хід історії. У центрі уваги міфів – життя, суперництво, боротьба і неробство всемогутніх богів, що мешкали окремо від людей: найчастіше, у священних горах або на небі. Те, що відбувається на землі в античній міфологізованій свідомості – тільки проекція доленосних дій володарів неба, тверді і водної стихії.

    Міфічні боги протегували землеробства, скотарства, торгівлі, мореплавання – основним і цілком реальним видам діяльності, з якими були пов’язані. Безсмертя богів протиставлялося тлінність життя простих смертних.

    Легенди описують окремий епізод історичного минулого етнічної групи або народності, в той час як в міфах зображуються практично всі сторони життя.

    Боги, що населяють міфічні вершини, глибини океанів і підземний світ, безсмертні. Герої легенд наділені неймовірною силою, розумом, здібностями, але не можуть жити вічно. Вони здійснюють подвиги за допомогою богів і вмирають, як звичайні люди.

    Таким чином, відмінність міфу від легенди полягає в наступному:

      Міф відноситься до епічних жанрів усної народної творчості; характеризується широким узагальненням символічних образів, що відображають певний рівень колективної свідомості. Легенда – один з жанрів народного епосу, в основі якого лежать реальні історичні події. У міфах розповідається про життя безсмертних богів. Персонажі легенди – смертні герої, яким протегують вищі сили. У міфах охоплення подій значно ширше, ніж у легендах. Один з основних прийомів побудови сюжету в легенді – гіпербола. У міфах фантастичне перебільшення сприймається як об’єктивна реальність.

  • Які особливості будови мають мітохондрії?

    Мітохондрії – органели клітин еукаріотів, поверхневий апарат яких складається з двох мембран, розділених міжмембранним про­стором. В даній статті ми детально розглянемо яку будову мають мітохондрії.

    Які особливості будови мають мітохондрії?

    Мітохондрії (від греч. mitos – нитка і chondrion – зернятко, крупинка), Це – хондріосоми, які постійно присутні в клітинах тварин і рослин, органоїд, який забезпечує клітинне дихання, у результаті якого енергія вивільнюється або акумулюється в легко використовуваній формі.

    Мітохондрії хорактеризуються рядом характерних морфологічних, біохімічних та функціональних властивостей:

    – розмір,

    -форма,

    – особливість зафарбовуватись,

    – специфічна структурна організація,

    – ліпопротеїдний склад та вміст великої кількості ферментів і коферментів, які разом приймають участь в процесах трансформації енергії в клітині.

    Будова мітохондрій

    Мітохондрії всіх організмів від дріжджів до вищих тварин оточені Двома мембранами : зовнішньою та внутрішньою.

    Зовнішня мембрана Мітохондрії гладенька.

    Внутрішня мембрана утворює вирости в мітохондріальний матрикс – Кристи ; у матриксі містяться ДНК, рибосоми і різні включення. Рибосоми іноді прикріплюються до внутрішньої мембрани або утворюють полісомні ланцюги.

    Форма крист може бути пластинчастою або трубчастою, вони розташовуються або паралельно довгій осі мітохондрії (аксони нервових клітин, поперечно-смугасті м’язи), або перпендикулярно їй (клітини печінки, нирок). Кристи мітохондрій досить лабільні утворення і легко переходять з однієї форми в іншу, а іноді можуть і редукуватися.

    Внутрішнє середовище мітохондрій називається Матриксом. У мітохондріях є дві порожнини. Перша з них – це Міжмембранний простір, розташований між зовнішньою і внутрішньою мембранами. Друга – Внутрішня камера, яка оточена внутрішньою мембраною й заповнена матриксом.

    У клітині може бути від кількох штук до кількох тисяч мітохондрій.

    Структура мітохондрій залежить від функціональної активності тканини й організму. При цьому може змінюватися не тільки форма і кількість мітохондріальних крист, але і кількість самих мітохондрій.

    Зовнішня і внутрішня мембрани мітохондрій значно розрізняються між собою. При підвищенні або зниженні осматичного тиску внутрішня мембрана відповідно зморщується або розправляється, легко переходячи з одного стану в інше; зовнішня мембрана здатна лише до необоротнього розтягнення, яке веде до розриву. Видаляючи таким чином зовнішню мембрану, одержують препарати ізольованої внутрішньої мембрани мітохондрій. Відрізняються мембрани і проникливістю: Зовнішня мембрана характеризується неспецифічною проникливістю, а Проникність внутрішньої, навпроти, високоспецифічна. Мембрани мітохондрій неоднакові і по стійкості до різних ферментів і детергентам.

    Зовнішня мембрана мітохондрій бідна ферментами; небагато їх і в міжмембранному просторі. Зате внутрішня мембрана і мітохондріальний матрикс буквально насичені ними.

    Мітохондрії утворюються шляхом поділу. Для забезпечення діяльності мітохондрій вони мають власну ДНК у формі кільцевих молекул і рибосоми прокаріотичного типу.

    Основна функція мітохондрій – забезпечення клітин енергією.

    Ефективно виконувати свої функції мітохондрії можуть завдяки тому, що вони містять ферменти, які окисляють вуглеводи, деякі амінокислоти, а також жирні кислоти. У результаті цих реакцій звільняється енергія, що безпосередньо кліткою не використовується, але накопичується в АТФ, що синтезується в мітохондріях. Реакції звільнення енергії пов’язані з елементарними частками, розташованими на поверхні зовнішньої й внутрішньої мембран мітохондрій. Ці частки виконують, очевидно, різні функції: 1) здійснюють окисні реакції, у результаті яких звільняються електрони; 2) переносять електрони уздовж ланцюга з’єднань, що беруть участь у синтезі АТФ; 3) каталізують реакції синтезу, що одержують енергію від АТФ.

    Тепер ви знаєте які особливості будови мітохондрій дозволяють їм ефективно виконувати свої функції.

  • “Анна Кареніна” образ Вронського

    “Анна Кареніна” характеристика Вронського з роману Л. М. Толстого наведена в цій статті.

    “Анна Кареніна” образ Вронського

    Олексій Вронський – один з головних персонажів роману О. М. Толстого “Анна Кареніна”, граф, флігель-ад’ютант, представник “золотої молоді” Петербурга і завидний наречений. Вронський багатий, красивий і освічений. Він походить з шляхетної родини і має великі зв’язки у світі. Незважаючи на видиме шанобливе ставлення до матері, теплих почуттів до неї не відчуває. Він людина не сімейна і схильний до легких любовних зв’язків. Його життя кардинально змінюється після зустрічі з Анною Кареніною, дружиною високопоставленого петербурзького чиновника. Любов до неї повністю захоплює його, і він слідує за нею по п’ятах в пошуках взаємності. При цьому він забуває про іншу дівчину, з якою легковажно фліртував, про Кіті Щербацьку. Серце дівчини було розбите, коли вона зрозуміла, що Вронського цікавить тільки Анна. Від розпачу Кіті навіть злягла, а потім якийсь час лікувалася за кордоном.

    Поява Анни в житті Вронського носить неминучий фатальний характер. Їхня перша зустріч була ознаменована станційної трагедією: під потяг потрапив місцевий сторож. Анна відразу помітила в цьому поганий знак. Однак Вронський, засліплений її красою і витонченістю, нічого не помічав. За словами автора в образі Вронського і його несподіваній появі є щось страшне і насторожуюче. За характером він був досить поверховою і неглибокою людиною. При всій своїй любові до Анни, він вважав за краще не змінювати свого способу життя. Також, зустрічався і випивав з друзями, любив азартні ігри, відрізнявся жагою до перемоги. Наприклад, під час одних скачок в гонитві за перемогою так загнав свого коня Фру-Фру, що той не витримав і впав.

    Були у Вронського і позитивні риси. На тлі безпечності і несерйозності, йому були також притаманні доброта, мужність і твердість характеру. Заради любові до Анни, він знехтував кар’єрою, друзями, звичними справами і всім, що так його займало до зустрічі з нею. Він розумів, що накликав на неї багато бід і почувався винним. До кінця він залишався чесним з нею і шанобливим. І навіть, коли Кареніна влаштовувала скандали і істерики, він все переносив гідно і намагався з усіх сил втішати і підтримувати її. Сама Анна так і не змогла перенести людських пересуд і світського засудження свого вчинку. Наприкінці роману вона кинулася під поїзд. Це остаточно зламало і морально знищило Олексія Вронського. Він не зміг більше залишатися в Петербурзі і вирішив добровольцем поїхати на війну до Сербії, щоб знайти там свою загибель. Їх з Ганною спільну дочку він залишив на виховання Олексію Кареніну.

  • “Чекаю дня, коли собі скажу…” Ліни Костенко

    Вірш “Чекаю дня, коли собі скажу…” Ліни Костенко

    “Чекаю дня, коли собі скажу…” Ліна Костенко

    Чекаю дня, коли собі скажу:
    оця строфа, нарешті, досконала.
    О, як тоді, мабуть, я затужу!
    І як захочу, щоб вона сконала.

    І як злякаюсь: а куди ж тепер?!
    Уже вершина, де ж мої дороги?
    …Він був старий. Старий він був. Помер.
    Йому лизали руки епілоги.

    Йому приснився жилавий граніт.
    Смертельна туга плакала органно,
    Він Богом був. І він створив свій світ.
    І одвернувся: все було погано.

    Блукали руки десь на манівцях,
    тьмяніли фрески і пручались брили.
    Були ті руки в саднах і в рубцях –
    усе життя з камінням говорили.

    Вже й небо є. А стелі все нема.
    Пішли дощі. Хитались риштування.
    Внизу ревла і тюкала юрма.
    Вагою пензля металися вагання.

    А він боявся впасти на юрму.
    Сміялись в спину скіфи і етруски.
    І він зірвавсь. Не боляче йому,
    бо він розбився на камінні друзки.

    І ось лежить. Нема кому стулить
    його в одне на плитах базиліки…
    Прокинувся. Нічого не болить.
    Все віднялось. І це уже навіки,

    Нажився він. І недругів нажив.
    Було йому без року дев’яносто.
    Життя стужив і друзів пережив,
    і умирав зажурено і просто.

    Важкі повіки… стежечка сльози…
    і жаль безмірний однієї втрати:
    “В мистецтві я пізнав лише ази.
    Лише ази! Як шкода умирати…”

    Земля пером. Чудний був чоловік.
    Душа понад межею витривалості.
    Щоб так шукати, і за цілий вік –
    лише ази! – ні грана досконалості.

    Ти, незглибима совісте майстрів,
    тобі не страшно навігацій Лети!
    Тяжкий був час. Тепер кого не стрів, –
    усі митці, художники й поети.
    Всі генії.
    На вічні терези
    кладуть шедеври у своїй щедроті.
    Той, хто пізнав в мистецтві лиш ази,
    був Мікеланджело Буонарроті.

    Поезія “Чекаю дня, коли собі скажу…” виражає життєве кредо справжнього митця. Як кажуть, вік живи – вік учись. А то колись сказав про себе (не згадаю наразі хто) дуже розумний чоловік: “Скільки я навчаюся, та все ж не знаю нічого”. Так і митець (в поезії це Мікеланджело), проживши довге життя, десятиліттями відшліфовуючи свій талант, свій геній, дивлячись вже смерті в очі, усвідомлює (не чесно по відношенню до своїх творінь, та й до себе самого): “В мистецтві я пізнав лише ази. Лише ази! Як шкода умирати…”! А ті, хто не мають таланту – всі митці, всі генії – такими себе вважать. Вони кладуть свої “шедеври” на вічні терези, не усвідомлюючи, що вічність їх забуде…

    Вірші Ліни Костенко популярні не лише в Україні, а й у всьому світі та перекладені багатьма мовами.

    Якщо Ви маєте або можете зробити аналіз вірша “Чекаю дня, коли собі скажу…” Ліни Костенко лишайте інформацію в коментарях.

  • Цікаві факти про компанію Apple

    10 цікавих фактів про Apple відкриють для вас невідому інформацію про найвідомішу компанію світу.

    Цікаві факти про Apple

    Apple – друга найбільша технологічна компанія (за доходами у 2014 році) після Samsung Electronics. Apple найбільша компанія в світі (за обсягом активів) і третій найбільший виробник телефонів у світі. У 2014 році ринкова капіталізація Apple перевищила $ 700 млрд.

    1. Apple, була заснована трьома людьми-партнерами в квітні 1976, які спочатку працювали в Атарі: Стівен Возняк Гері, Стів Джобс і Рональд Уейн Джеральд.

    2. Щоб зібрати капітал для їх нової компанії, Стів Джобс продав свій фургон Volkswagen, а Стів Возняк продав свій науковий калькулятор Hewlett-Packard за $500.

    3. Компанія 30 років називалася як “Apple Computer, Inc”, з 9 січня 2007 року вона називається просто як Apple, Inc. Так як вона почала виробляти не тільки комп’ютери але й інші гаджети ( ipod, iphone, ін.).

    4. Перший комп’ютер Apple 1 від компанії Еппл був виготовлений в 1976 році.

    5. ” Macintosh ” – сорт яблук, що продається в США – улюблений сорт яблук Джефа Раскіна, який був керівником і розробником проекту Macintosh перед тим, як цю посаду зайняв Стів Джобс.

    6. Рональд Уейн, один із засновників компанії Apple Inc., розробив перший логотип Apple (1976 рік). Але пізніше логотип був змінений на відкушене яблуко.

    7. Перше публічне розміщення компанії Apple відбулося 12 грудня 1980, після розміщення, акції компанії зросли на 32%, зробивши 40 співробітників компанії миттєвими мільйонерами.

    8. Стів Возняк спроектував і побудував перші комп’ютери Apple. Хоча він залишив Apple, в 1985 році, щоб відкрити свою власну компанію, він все ще отримує гроші Apple, і іноді представляє компанію на заходах.

    9. Найбільший роздрібний магазин компанії Apple знаходиться на вулиці Ріджент в Лондоні. Найменший магазин Apple знаходиться на площі Санта-Роса в Каліфорнії.

    10. Джонатан Айв ( головний дизайнер Apple) є автором дизайну iMac, iPod, і iPhone.

    11. Одна з особливостей презентацій Джобса – він завжди виходив в одній і тій же одязі: джинсах Levi’s, чорній водолазці і кросівках New Balance. Цей “костюм” став дуже пізнаваний і миттєво асоціювався з підприємцем. Навіть після того, як Стіва не стало, традиція зберігається: Джонатан Айв носить футболку такого ж стилю і від того ж виробника під час появ на публіці

    12. У 1985 році Стів Джобс програє боротьбу за владу з радою директорів у компанії Apple і залишає компанію. У тому ж році, він засновує комп’ютерну платформу NeXT. У 1996 році, Apple, купує NeXT і повертає Джобса назад в компанію. Велика частина операційної системи OS X побудована за технологією NeXT. Крім того, як тільки Джобс повертається, він витягує Apple від межі банкрутства, збільшивши річний обсяг продажів в три рази.

    13. Найдорожчий магазин Apple, знаходиться на П’ятій Авеню в Манхеттені ( на спорудження витратили близько $ 10 млн).

    14. Платиновий Macbook Air – найдорожчий ноутбук серед Тач (ціна $ 486,616 ). Його корпус зроблений з твердої платини. Випущено тільки 5 шт. таких ноутбуків.

  • Ряд Гусеподібні птахи

    В цій статті розглянемо Чим характеризуються представники ряду Гусеподібні.

    Ряд Гусеподібні птахи

    Особливості будови й життєдіяльності Гусеподібних

    Водоплавні птахи. По краях дзьоба містяться ряди рогових поперечних пластинок. Завдяки довгій шиї занурюють голову у воду, набирають поживу з водою і проціджують крізь пластинки. Заковтують дрібних безхребетних та рослини. Виводкові. Насиджує яйця самка. Самець охороняє гніздо. Гніздяться переважно на землі поблизу води. Перелітні.

    Пристосовані до плавання: Між пальцями ніг сформувалися плавальні перетинки; ноги розташовані в задній частині тулуба; добре розвинена куприкова залоза.

    Тривалість життя гусеподібних становить 100 років.

    Значення гусеподібних птахів

    Деякі види одомашнені, інші є об’єктом промислу.

    Багато видів гусеподібних є об’єктами полювання через смачне й поживне м’ясо.

    Людина також використовує пір’я та пух цих птахів. Крижня та сіру гуску одомашнено, людина створила чимало порід цих птахів.

    Представники гусеподібних птахів

    Сірий гусак, крижень, лебеді, гоголь, чирок, гага звичайна, домашні качки й гуси.

    Відомо приблизно 200 видів гусеподібних, багато з яких здійснюють сезонні міграції. У фауні України відомо 33 види.

    Серед лебедів найбільший Лебідь-кликун : маса його тіла може сягати 13 кг, а розмах крил – до 2,5 м. Цей красивий і величний птах дуже обережний і тримається далеко від берега.

    Качки відрізняються від лебедів і гусей різним забарвленням оперення самок і самців (самці мають яскравіше забарвлення). В Україні поширений Крижень. Цей досить великий птах, маса тіла якого може сягати 2 кг, живиться на мілководді. Крижень – перелітний птах, який пізно залишає наші водойми, майже перед тим як вони вкриваються кригою.

    Одна з найбільших за розмірами качок – це Гага звичайна, маса тіла якої сягає до 3 кг. Цей вид – новий для території України. Звичайно він гніздується по морських узбережжях Північної Європи, Азії та Америки, а з середини ХХ століття в Україні, на території Чорноморського біосферного заповідника (Херсонська область).

    До Червоної книги України занесено червоноволу казарку, лебедя малого, огара, гоголя, гагу звичайну та інші види.

  • Вірші про дружбу для дітей

    Вірші про дружбу українською мовою для дітей, школярів, дошкільнят зібрані в цій статті.

    Вірші про дружбу на українській мові для дітей

    Вірші про дружбу для дошкільнят

    Дружба, дружба над усе,
    Дружба радість нам несе.
    Дружба всім нам дорога,
    Дружба жити помага.

    Якщо друг у тебе є,
    Життя радісним стає.
    Разом можна все зробити,
    Тож без друга не прожити.

    Помирились сонце з хмарою,
    І тепер танцюють парою.
    Ллється дощ, і сонце світить,
    Усміхаються їм діти.
    Райдуга місток зробила –
    Сонце з Хмарою здружила.
    Хай з них приклад беруть діти.
    Треба дітям всім дружити.
    (Алена Гапонюк )

    Сумно хом? яку самому
    ягідки збирати.
    Може, запросити гнома,
    хай виходить з хати?
    Будуть сонячної днини
    друзі серед лісу
    класти ягідки малини
    в кошики з меліси.

    Перевірка дружби

    Посварився з братиком
    І один гуляю,
    Бо у грі “Піратики”
    Він перемагає…
    Заберу свисточок,
    Човники і крейсери!
    Граю сам в куточку!
    Тільки щось не весело…
    (Є. Юхниця)

    Дитячі вірші про дружбу

    Дружить хмарка з дощиком: носить воду горщиком. Дощик – із травичкою, а трава – з копичкою, а копиця – з коником, що гасає з дзвоником. А іще – з телятком, баранцем, лошатком. Всі вони – з Даринкою, дівчинка – з хмаринкою, з тою, що із дощиком носить воду горщиком. Ось замкнулось дружнє коло, подружились всі довкола. (Леся Вознюк)

    Про друга

    Твій друг тобі віддасть усе:
    І свій квиток на карусель,
    І цвях, і гудзик, і літак,
    Та не за щось – а просто так.
    І збільшуване скельце,
    Найкраще у дворі,
    Твій друг із щирим серцем
    Тобі віддасть – бери!
    І ти нічого не жалій –
    Ніколи і нітрохи!
    І навіть м’яч футбольний свій
    Віддай, як друг попросить.
    І посміхнеться друг тобі –
    Аж схочеться співати.
    І ти подумаєш тоді:
    “Як гарно – дарувати!…”
    (А. Костецький)

    Секрет
    Що зробити, щоб удвічі
    торт здавався вам смачнішим?
    Що зробити, щоб удвічі
    кожний день для вас побільшав?
    Щоб і радості, і щастя
    вам було – аж ніде діти?
    Тут – ніякою секрету!
    Треба з другом все ділити!
    (А. Костецький)

    Друзі
    У малої Марусі,
    Десь пропали друзі,
    Де вони поділись,
    Вчора посварились.
    А сьогодні їх немає,
    Вона бігає, шукає,
    Нудьга геть її обсіла,
    Що ж вона не так зробила.
    Бігає по лузі,
    Де ви, мої, друзі,
    Годі вже ховатись,
    Хочу з вами гратись.
    Може завинила,
    Так я ж не хотіла,
    Ось вам лялька нова,
    Не промовлю й слова.
    Будемо разом гратись,
    У ставку купатись,
    Новий м’ячик скаче,
    А дівчинка плаче.
    Збіглися тут друзі,
    Радість у Марусі,
    Сміх всюди лунає,
    Дружба силу має.
    (Антоніна Грицаюк)

    Вірші про дружбу для школярів

    В житті усім потрібна дружба:
    І для розваг, і для журби, й для служби.
    Із другом легше в світі жити,
    Але й дружити треба вміти.

    Слід другові допомагати,
    В пригоді завжди захищати,
    Слід жарти друга розуміти
    Й самому жартувати вміти.

    Коли ж якесь нерозуміння,
    Потрібно виявить терпіння.
    При сварці – швидше помиритись –
    Не варто з друзями сваритись.

    Що це значить – не дружити Що це значить – не дружити, Жити так – одинаком? Не дружити – це ходити Не дверима, а вікном. Це без друга, без подружки Й на перерві у кутку Розправлятись самотужки З апельсином нашвидку. Це дивитись, наче в книжку, Набік з видом кам’яним, А насправді тишком-нишком Роздавати штурхани. В школі вчитись Й не дружити – Це, повірте, все одно, Що, заплющившись, сидіти І дивитися кіно.

    (Оксана Сенатович)

    Нелегко бути добрим другом, Це як талант і як судьба. Рідніше кровних – браття духом, Хто їх розлучить? Смерть хіба! А втім, – це істина затерта, Завчасно вживана мабуть… Суть дружби є самопожертва,

    Тому нелегко другом буть.

    Справжня дружба
    Людина може жити й не тужити, Коли умітиме по справжньому дружити. Бо друг в житті – це вам не просто так, А це, напевно, що від Бога знак. Товариша не можна ображати, Його потрібно вміти поважати. Не кидайте ви друга у біді – Він допоможе й вам колись тоді. Умійте й порадіти ви за друга, І ви забудете відтак, що таке сум і туга Робіть добро й великі і малі, І будуть друзями всі люди на землі. Якщо в мене є цукерка – Півцукерки другу дам. Якщо груша є у мене Значить грушу пополам….Я признаюсь вам відверто, Що боюся злющих псів. Тільки раз на мого друга Пес кудлатий налетів. Мав він зуби, як у вовка Знай підстрибує, гаса. Та не думаючи довго, Кинувсь я на того пса. Його вдарив раз і в друге Не боявся я тоді. Бо хіба ж покинеш друга, Якщо друг твій у біді! Буває все…
    На світі все буває: і сніг, і дощ, і вітер. Буває злива навіть тоді, як сонце світить. Буває, втратять колір всі квіти у саду… Лиш не бува ніколи, щоб друг тебе забув. А як забуде раптом тебе твій друг – то що ж: ніякий він не справжній, а просто так – ніщо!.. (Анатолій Костецький) Дружба
    Сергій червоніючи Тані зізнався: “Пробач, що учора до тебе чіплявся: У ліжечку спати тобі заважав, В твоєму альбомі каляки писав, На ляльку в колясці пісочку насипав Й за те, що постійно за кіски я смикав. Я просто з тобою дружити бажаю Й на себе увагу звернуть намагаюсь”. І хлопчик з кишені своєї дістав Велику цукерку й Тетянці віддав. Тетянка всміхнулась: “Тобі пробачаю. Ми друзі з тобою тепер. Обіцяю, Що завтра бабусю свою попрошу Заплести косичок аж шість, не одну. Їх смикай тоді, якщо хочеш так дуже
    Та тільки не сильно, домовились, друже!”