Blog

Вірші про лелеку для дітей та дорослих на українській мові зібрані в цій статті.

Лелека вірш для дітей

Ходить бусол по болотах
У червоних у чоботах,
Ловить ящірок, комах
Та на жаб наводить жах.
Довгим дзьобом цокотить,
За хвилину полетить,
Щоб із неба, з вишини
Помахать крилом мені.

Вірші про лелеку на українській мові

Ходить бузько по мочарах
У червоних чоботятах,
Дивиться в прозору воду,
Ганить жаб? ячу породу:
– Боже, як мені набридло
Це моє болотне їдло,
Ці витрішкуваті жаби
Без найменшої приваби!
Десь читав я, що французи
Жаб їдять, як чорногузи.
Але в них ті жабенята –
Тільки на великі свята.
Ну, а я ж у свята й будні
Їм створіння ці паскудні;
На вечерю й на сніданок
Я ковтаю цих поганок.
А в обід на перше й друге –
Холодушки й зеленуги.
Так навчився з лелечати,
Та пора вже з цим кінчати.
Геть ненависну дієту!
Краще їсти з очерету
Листя! Все! Доволі! Крапка!
Втім, поглянув – скаче жабка.
Ось вона! – завмер лелека.
Придивляється здалека
І підходить неквапливо
Він до неї. Що за диво?!
Не така вона й почварна,
Просто навіть дуже гарна.
Очі завеликі трішки,
Та зате які там ніжки!
Граціозна, наче скрипка,
Жабка-лапка, жабка-рибка.
Викупана, чиста, свіжа,
Рай солодкий, а не їжа!
І дієту він ламає:
Клац! – і жабки вже немає.
Дмитро Павличко

Вірші про лелеку для дітей

“Лелеки” П. Воронько

– Лелеки, лелеки,
Куди ви літали?
– За море, далеко, –
Лелеки сказали.
Отак і сказали,
Присівши у лузі.
На все вони кажуть,
Бо ми – їхні друзі.

Люблять птаху цю дорослі і малі,
Символ спокою та миру на землі.
В синім небі майоріють два крила,
Це лелеченька нам долю принесла,
А якщо вона над хатою кружля –
Там народиться прегарне немовля,
І лелеку привітають залюбки
Мама й тато, найщасливіші батьки.
І тому я попросити вас хотів:
Бережіть, будь ласка, люди, цих птахів!

Раїса Гришина :: Лелеки

Летять великі птахи
Ліси, поля минають
Ту хату де осядуть –
Щасливою вважають.
Лелека-чорногузка
Це – символ України,
Як оберіг у хаті
Великої родини.
На білих крилах птаха-
Хвиляста чорна смуга,
Неначе розлилася
За рідним краєм туга.
Бояться його миші
Та пухлі, товсті жаби,
Але про нього кажуть
Лелека щастя вабить!!!

Микола Вінграновський “До нас прийшов лелека”

До нас прийшов лелека
З косою на плечі,
Води напився з глека
Та й сів на спориші.
І так сидів лелека,
І думав те, що знав:

Пропало десь далеко
Все, що косити мав,
Пропало десь далеко.
Не видно вдень-вночі…
І плакав наш лелека
З косою на плечі.

Джоан Роулінг біографія скорочено викладена в цій статті.

Джоан Роулінг біографія коротка

Джоан Роулінг – британська письменниця, сценарист і кінопродюсер, найбільш відома як автор серії романів про Гаррі Поттера.

Народилася 31 липня 1965 року в містечку Йейт (графство Глостершир). Крім Джоан в родині була і молодша сестра – Дайанн. Коли майбутній письменниці було 4 роки, її сім’я переїхала Вінтербурн, де вони з сестрою часто грали з дітьми на прізвище Поттер. Джоан відвідувала початкову школу Св. Михайла, засновану 200 років тому британським філантропом Вільямом Уїлберфорсом. Існує думка, що директор цієї школи, Альфред Данн, став прототипом директора школи, в якій навчався Гаррі Поттер.

Розповідати казки Джоан любила з дитинства. Свою першу казку вона написала у віці 5-6 років. Коли їй виповнилося 9, її сім’я переїхала в Татшілл. Це був складний період: мати Джоан часто хворіла, з батьком стосунки не складалися. Дівчинка відвідувала середню школу Вайдін, де працювала її мати. Улюбленими предметами письменниці були англійська та інші іноземні мови. Друзям вона любила розповідати історії про героїчних персонажів. Відразу після закінчення школи вона вступила в Ексетерський університет, де вивчала французьку мову. Після закінчення навчання, вона переїхала в Лондон, де недовго пропрацювала секретарем-перекладачем.

У 1990 році вона перебралася в Манчестер. У цьому ж померла мати Джоан, яка давно страждала на розсіяний склероз. Незабаром майбутня письменниця переїхала до Потругалії, де викладала англійську мову. У перервах між уроками вона складала свій роман про хлопчика, який навчався в чарівній школі і відрізнявся неабиякими здібностями. У 1992 році вона вийшла заміж за молодого журналіста. Через рік у пари народилася дочка, але вони розлучилися. Джоан з маленькою дочкою переїхала в Едінбург, ближче до сестри. На завершення своєї книги вона отримала грант від Шотландської Ради Мистецтв. Коли прийшла пора опублікувати свій твір, Джоан зіткнулася з безліччю відмов. Зрештою, книга ” Гаррі Поттер і Філософський Камінь ” була куплена видавництвом “Блумсбері”.

Після публікації в Великобританії про Джоан заговорили як про письменницю, а книга про Гаррі Поттера завоювала нагороду “Книга Року”. Коли права на книгу за значну суму купило видавництво “Артур А. Левін / Навчальна Література”, письменниця змогла полишити викладання й повністю присвятити себе літературі. Усі наступні книги серії “Гаррі Поттер” ставали бестселерами, як у Великобританії, так і в США. Перший фільм про Гаррі Поттера був знятий у 2000 році компанією Warner Brothers.

Хвороби орхідей та проблеми при вирощуванні орхідей спричинені найчастіше неправильним доглядом за цими квітами.

Хвороби орхідей

Фаленопсіси хворіють як інфекційними, так і неінфекційними захворюваннями. І в тому, і в іншому випадку основною причиною захворювання є помилки в догляді за рослиною. З грибкових захворювань найчастіше вражає фаленопсіси Фузаріоз, при якому спочатку хворіють коріння рослини, а потім хвороба поширюється на всю орхідею. Головна причина виникнення фузаріозу, як і інших гнилей – надлишок вологи. Вилікувати фаленопсис від фузаріозу неможливо, тому рослину знищують. Але інші гнилі (чорна, коричнева, коренева, сіра, а також такі захворювання, як іржа, антракноз і плямистості) іноді виліковуються дворазової обробкою фунгіцидом (фундазолом або, наприклад, топсином-М) з інтервалом в 10 днів.

Часто зустрічається у фаленопсис таке захворювання, як Кропив’янка, що вражає листя на ранній стадії великими плямами 2-3 см діаметром. Виною буває низька температура повітря, висока вологість і поганий повітрообмін в кімнаті. Усуньте недоліки в догляді, і все піде на лад.

І від такого захворювання, як Ботритис, рослина страждає в умовах високої вологості повітря і поганої вентиляції в приміщенні, але вражає вона не листя, а квітки фаленопсиса: спочатку на пелюстках з’являються темно-коричневі плями, потім пелюстки в’януть. Якщо підвищити температуру в кімнаті, хвороба сповільнить свій прояв. Крім того, забезпечте хорошу вентиляцію вологого повітря в кімнаті і проведіть обробку рослини бактерицидним препаратом.

Неінфекційні захворювання викликаються застосуванням пестицидів, надлишковим освітленням, неправильноїю підгодівлею, нерівномірним поливом і виражаються всиханням кінчиків листя, омертвінням коренів, ураженням інших тканин рослини і всілякими плямами. Знайдіть і усуньте причину захворювання, і, цілком ймовірно, ви зможете врятувати вашу орхідею, але слід знати, що реанімація фаленопсиса – процес трудомісткий і далеко не завжди успішний.

Проблеми при вирощуванні орхідеї

Листя орхідеї стали в’ялими?
Швидше за все, це може відбуватися при пошкодженні кореневої системи або неправильному температурному режимі.

На листі орхідеї з’явилися отвори, чорні і сухі плями, нарости, шишки?
У більшості випадків це відбувається через потрапляння на рослину прямих сонячних променів, що призводить до опіків.

По всій довжині листів орхідеї з’являються поздовжні тріщини?
Це може бути або механічне пошкодження, або різкий перепад температури під час поливу холодною водою.

Казка “Мудра дівчина ” – прославляє мудрість і кмітливість простої дівчини, яка зуміла перехитрити пана. Але казку краще Читати повністю, бо вона не лише цікава, а й повчальна.

“Мудра дівчина” скорочено

Жили собі два брати – бідний і багатий. Якось багатий вирішив зробити ласку братові й дав йому дійну корову, щоб було молоко для дітей. Але віддав її з умовою, щоб той одробив потроху. Бідний брат одробив, а багатому стало шкода корови, зажадав він її назад. А вбогому теж шкода своєї праці – не хоче віддавати.
Пішли вони судитися до пана. А панові не хотілося роздумувати, тому загадав він загадку братам і сказав, що корова належатиме тому, хто цю загадку відгадає: що є у світі ситніше, прудкіше, миліше над усе?
Багач вирішив, що це панські кабани, хорти та гроші, а бідний, не знайшовши відгадки та й зажурився. Допомогла йому дочка Маруся. Вона сказала, що це земля-мати, думка та сон.
Так брати наступного дня й сказали панові. А той як дізнався, що проста дівчина допомогла батькові відгадати його загадку, дуже розсердився й вигадав нове завдання. Дав десяток варених яєць і наказав, щоб дочка бідняка посадила на них квочку і та б квочка за ніч вивела курчат, а дівчина їх вигодувала, зарізала трьох і спекла йому на сніданок.
Маруся дала батькові горщечок каші й сказала, щоб віддав його панові – хай той посіє цю кашу, виростить просо, скосить та натовче пшона, яким вона вигодує курчат, що виведуться з тих яєць.
Пан ще дужче розсердився, дав батькові стеблину льону й наказав, аби Маруся вимочила, висушила, вибила, попряла цей льон і виткала йому сто ліктів (лікоть – приблизно з півметра) полотна.
Маруся відправила панові тоненьку гілочку й сказала, щоб той зробив із неї гребінь, гребінку та днище, на яких вона 6 цей льон пряла.
Тоді пан загадав, щоб Маруся прибула до нього в гості – ні пішки, ні верхи, ні боса, ні взута, ні з гостинцем, ні з порожніми руками. А як не зробить, то буде лихо!
Кмітлива дівчина одну ногу взула в драний черевик, а другу залишила босою. Піймала горобця, зайця, запрягла в санчата цапа й вирушила: однією ногою стоїть на санях, а другою по землі ступає…
Пан, побачивши дівчину, звелів нацькувати її собаками. А Маруся випустила зайця – собаки за ним і побігли. Дає панові гостинця – горобця, а пташка – пурх! Та й вилетіла у вікно.
Саме в цей час прийшли до пана судитися двоє – не поділили лоша, яке привела котрась із кобил. Пан порадив прив’язати кобил і пустити лоша: до котрої підбіжить – та й мати. Налякане лоша взяло й побігло геть. А Маруся порадила, щоб навпаки, лоша прив’язали, а матерів повідпускали: котра підбіжить – ота й привела. Так і зробили. Побачив пан, що дівчина в усьому кмітливіша й розумніша за нього, та й відпустив її додому.

“Гаррі Поттер і келих вогню” скорочено

Кубок світу з квідичу

Четвертий том відкривається сценою, в якій Френк Брайс – доглядач занедбаного маєтку, що колись належав родині Редл – одного вечора помічає світло у вікні порожнього будинку. Піднявшись туди, Брайс підслуховує розмову між Пітером Петігру (Червохвостом) і Лордом Волдемортом, які замислюють убивство Гаррі. Помітивши Френка, темні чаклуни вбивають його. У цю мить Гаррі прокидається у своєму ліжку з болем у шрамі від сну, в якому бачив щойно скоєне вбивство.

Невдовзі Гаррі вирушає на фінальний матч Кубку світу з квідичу разом із родиною Візлі, Герміоною, кількома дрібними службовцями Міністерства і Седріком Дігорі. Після гри між командами Ірландії та Болгарії у таборі стається паніка, спричинена появою “смертежерів” (темних чаклунів, колишніх прибічників Волдеморта). Трійця головних героїв ховається в ближньому лісі, звідки вони бачать у небі Чорну Мітку – знак Волдеморта. Голова відділу міжнародної магічної співпраці Барті Кравч звинувачує Рона, Герміону і Гаррі у створенні Мітки, але після короткого слідства з’ясовується, що чарівна паличка Гаррі зникла та була знайдена Вінкі, домовою ельфинею Кравча. Розлючений, Бартеміус звільняє Вінкі.

Тричаклунський турнір

Під час традиційного бенкету на початку навчання професор Дамблдор оголошує, що цього року Гогвортсприйматиме в себе Тричаклунський турнір. Це стародавнє традиційне змагання між трьома головними європейськими школами магії було нещодавно відновлене після тривалої заборони, пов’язаної з небезпекою для життя учасників. Турнір включає в себе три важких завдання і триває цілий рік.

Для вибору учасників з учнів трьох шкіл використовується магічний Келих Вогню. Головна умова – вік учасника (“чемпіона”) має бути не менше 17 років. Келих обирає: від Гогвортсу – Седрика Дігорі, від Академії Бобатон – Флер Делякур і від Інституту Дурмстренг – Віктора Крума, уславленого квідичиста-ловця. Несподівано Келих обирає й четвертого чемпіона – Гаррі Поттера, який навіть не намагався взяти участь і є неповнолітнім. Після наради журі погоджується на таке порушення правил. Ці події спричинюють сварку між Гаррі та Роном, який звинувачує його в шахрайстві.

У підготовці до турніру Гаррі багато допомагає новий викладач захисту від темних мистецтв професор “Дикозор” Муді, колишній аврор. Перше завдання турніру полягає у викраденні золотого яйця з гнізда дракона. Завдяки порадам Гегріда, Муді та Герміони, Гаррі на мітлі пролітає повз дракона і захоплює яйце, заробивши високу оцінку. Побачивши, наскільки небезпечним було завдання, Рон розуміє, що Гаррі не став би шахраювати, і хлопці миряться. Тим часом Герміона, обурена рабським становищем ельфів-домовиків, засновує громадську ініціативу під назвою “Спілка Сприяння Ельфам-Чорноробам Англії” (ССЕЧА).

Настає час традиційного зимового балу, яким завжди супроводжується Тричаклунський турнір. Гаррі планує запросити на нього Чо Чанг, свою пасію, проте її вже запросив Седрик. Зрештою Гаррі йде на бал у парі з Парваті Патіл, а Рон – з її сестрою Падмою. Герміону запрошує Віктор Крум, що викликає ревнощі Рона, особливо після того, як його вражає несподівана краса дівчини у бальному вбранні.

Друге завдання передбачає порятунок “чогось важливого” для кожного з чемпіонів, схованого на дні Гогвортського озера. На поміч Гаррі, який до останньої миті так і не знайшов способу протриматися під водою протягом години, приходить Добі, який дає йому “зябророслі”, що дозволяють дихати під водою. В глибині озера Гаррі бачить занурених у магічний сон Рона (якого він має врятувати), Чо (її рятує Седрик) і Герміону (врятовану Крумом). Флер, яка має врятувати свою молодшу сестру Габріель, не встигає вчасно, і Гаррі піднімає її на поверхню сам, втративши час, але заробивши додаткові очки за “вчинок, який продемонстрував високі моральні якості”. Таким чином Гаррі та Седрік ділять між собою лідерську позицію.

Для виконання третього завдання чемпіони повинні пройти через складний лабіринт, наповнений небезпечними перепонами. Невдовзі перед завершальним етапом турніру Гаррі та Віктор Крум стають свідками дивної сцени: сидячи на узліссі, вони бачать, як із лісу виходить містер Кравч у неохайному та збудженому вигляді – незв’язно бурмочучи, він вимагає зустрічі з Дамблдором. Гаррі кидається по допомогу, але, повернувшись, бачить, що Крума приголомшено, а Кравч зник. Чекаючи в кабінеті Дамблдора, Гаррі заглядає у Сито спогадів, в якому містяться спогади директора. З нього хлопець дізнається, що в минулому Барті Кравч засудив до ув’язнення в Азкабані свого сина, Барті-молодшого, смертежера, і також те, що професор Снейп сам колись був смертежером.

Події на кладовищі

Виконуючи третє завдання, Гаррі та Седрік вдало проходять лабіринт і погоджуються торкнутися Тричаклунського кубка одночасно і поділити між собою перше місце, оскільки вони допомагали один одному в його здобутті. Несподівано для обох, кубок виявляється летиключем, який переносить їх на старе кладовище в Малому Генгелтоні. З темряви з’являється Пітер Петігру, який несе на руках істоту, схожу на немовля (що виявляється Волдемортом). За наказом Темного Лорда (“вбити зайвого”) Петігру вбиває Седріка Дігорі смертельним закляттям, а Гаррі прив’язує до могильного пам’ятника. Взявши кров Гаррі, кістку з могили давно померлого батька Волдеморта і відтявши власну руку, Петігру виконує дивний ритуал, внаслідок якого Волдеморт відроджується в тілі та відновлює свою магічну міць. Маючи в собі кров Гаррі, він тепер не є чутливим до магії, яка охороняла хлопчика з моменту самопожертви його матері.

Волдеморт відкриває Гаррі, що його поплічник у Гогвортсі влаштував усе так, щоби Гаррі переміг у турнірі та потрапив на кладовище. Зібравши смертежерів, Волдеморт викликає Гаррі на чарівницьку дуель. Проте смертельне і захисне закляття дуелянтів взаємно нейтралізуються, оскільки палички Гаррі та Волдеморта містять у собі перо того самого фенікса, про що Волдеморт не знав. Під час протистояння з палички Волдеморта виникають відлуння душ вбитих ним людей, включно з Седриком Дігорі, Лілі та Джеймсом Поттерами і навіть маглом Френком Брайсом. Цим тіням вдається на короткий час стримати Волдеморта, завдяки чому Гаррі встигає схопити тіло Седріка і повернутися назад у Гогвортс, скориставшись летиключем.

Наслідки

Щойно Гаррі опиняється перед глядачами турніру, професор Муді забирає його до свого каібінету. Він зізнається, що весь час допомагав йому йти до перемоги. Все це робилося для того, щоби Гаррі торкнувся летиключа і опинився на кладовищі задля реалізації плану відродження Волдеморта. Пояснивши це все, Муді намагається напасти на Гаррі, проте його зупиняють Дамблдор, Снейп і професорка Макгонегел. Змусивши Муді випити кілька крапель “сироватки правди”, запропонованої Снейпом, викладачі дізнаються правду: “Дикозор” є Барті Кравчем-молодшим, який утік з Азкабану і набув вигляду Муді за допомогою багатозільної настійки. Справжнього ж Аластора Муді він протягом кількох місяців тримав у полоні в магічній скрині. Він же вбив свого батька і підкинув у Келих Вогню записку з іменем Гаррі. У цей час для слідства прибуває міністр магії Корнеліус Фадж разом із дементором. Фадж заперечує заяву Дамблдора про повернення Темного Лорда, і перш ніж Барті-молодший встигає повторити свої свідчення, дементор висмоктує його душу.

Дамблдор негайно відновлює діяльність Ордену фенікса і всупереч наказу Міністерства повідомляє учням про справжню причину смерті Седріка Дігорі. Гаррі визнають переможцем у Тричаклунському турнірі. Свій приз (тисячу галеонів) він передає Фреду і Джорджу Візлі, щоби вони змогли реалізувати свою давню мрію – відкрити крамницю жартів.

” Коли відпочивають янголи ” – кращий твір для дітей середнього і старшого дошкільного віку.

“Коли відпочивають янголи” аналіз

Автор – Марина Аромштам

Жанр – повість

Рік написання – 2011

Головні герої “Коли відпочивають янголи”

дівчинка Аліна вчителька Марсем (Маргарита Семенівна) Ольга – мама Аліни дідусь Аліни В. Г. – друг дідуся, хімік

Розповідь ведеться від імені дівчинки Аліни. Ми знайомимося з Аліною, коли їй ведуть до першого класу, а завершується розповідь, коли дівчинка закінчує 4 клас. Також є щоденникові записи вчительки Марсем. Складається враження, що обидві героїні ведуть розповідь.

Особливість твору: Особливість в тому, що читач бачить одну і ту ж ситуацію і очима дитини, і з позиції дорослого. Це допомагають розкрити щоденникові записи Марсем.

Тема “Коли відпочивають янголи” . Тут знайшли відображення гострі проблеми нашого суспільства. Автор показала, як варто любити дітей, вміти бачити їхні проблеми, як не просто їх навчати, а дати їм “внутрішній стержень”. Ця книга про добро, про кохання, про вміння дати можливість відпочити ангелам.

Конфлікт в повісті “Коли відпочивають янголи”
Конфлікт “батьків і дітей”, внутрішній (сумніви Марсем – чи правильно вона виховує своїх учнів), міжособистісний (відносини між учнями в класі).

“Коли відпочивають янголи” проблематика

Проблема виховання духовності, моральності у підростаючого покоління. Проблема зіткнення молодших школярів зі дорослим життям. Проблема батьків і дітей”. Проблема неповних сімей.

Сюжет

Цей твір про дітей, про школу, про взаємини дітей і дітей, дітей і дорослих, про внутрішні переживання (Наташа важко переживає розлучення батьків, намагаючись привернути до себе увагу), про перше кохання (Аліна закохана в Єгора, це перше серйозне почуття), про надії (Марсем сподівається, що діти її класу навчаться управляти бісами всередині себе, сподівається, що “ангели будуть відпочивати”), про вірність (Петя відчуває щирі почуття до Аліни, не перестає дружити з нею навіть після того, як вона не вибрала його в грі “Коровай”), про взаємодопомогу, про добро, про моральність.

Характеристика героїв “Коли відпочивають янголи”

Характеристика Аліни

Аліна – особлива дитина, не дарма вона “не зійшлися характерами з Тетяною Володимирівною, першою вчителькою”.
Характер Аліни розкриває ситуація з малюнком неваляшки в перші дні навчання в 1 класі. Аліна малює не одну неваляшку, як вимагала вчителька, а трьох, створює картинку сім’ї – вона, мама і дідусь. Реакція вчительки не забарилася – виставити на осуд усьому класу малюнок дівчинки, підкреслюючи, що “жодного разу не зустрічала в природі неваляшку з бородою”. “І всі відразу відчули, що я зробила щось погане…”.

“1 вересня Тетяна Володимирівна привела нас в клас і веліла здати букети. Першокласники повинні йти в школу з квітами. Це теж закон. Тому 1 вересня в школі буває багато квітів… Ми склали букети на стіл, а потім Т. В. поставила їх у відра для миття підлог… Тільки два букета вона поставила на стіл в вази… “. Здивована і ображена неувагою до свого букету, вирощеного власноручно до 1 вересня, Аліна розуміє, що це неправильно, принизливо і намагається по-дитячому міркувати. Далі показана ситуація з малюванням вази. І Аліна знову не виконує вимоги вчительки намалювати і прикрасити вазу: “Чому я повинна малювати вазу, якщо мій букет сидить у відрі?”. З перших днів Аліна поводиться по-особливому, але особливість дитини в тому, що вона не механічний солдатик, готовий до виконання вимог, і не фарфоровий пупсик.

Марсем багато думає про виховання дітей, про їх навчання, свої роздуми вона записує в щоденник.
Марсем вважає, що “Діти – не порцелянові пупсики”. Вона чесна і відкрита в своїх переконаннях.

“Вони люди. І, як люди викликають у нас найрізноманітніші почуття. Нам може бути з ними добре, а може бути – огидно. Ми хочемо, щоб було цікаво. В цьому наша вчительська користь. Наш розумний егоїзм”.

Таким чином, потрапивши в клас до Марсем, Аліна стає кращою ученицею, вона бере активну участь у житті класу. Це і похід на Чорного Дрегона, і бал, і іменини. Ми бачимо, як змінюється дівчинка за 4 роки навчання в класі Марсем. Аліна відверта, чуйна, щира, навіть в бажанні пограти в гру, за яку було покарання.

Але Аліну турбує проблема відсутності батька. Дівчинка виховується мамою і дідусем. Повість починається роздумами героїні про те, що могло все скластися інакше, якби був тато. “Все могло скластися по-іншому, якби у мене був тато”. Безумовно, Аліні не вистачає батьківської любові та уваги. Тато Аліни – математик, він живе у Франції. Дівчинка часто згадує про нього, розмірковує. Але величезну роль у формуванні характеру Аліни зіграв мудрий, витриманий, спокійний дідусь, який знаходив підхід до неї в будь-якій ситуації, відчував, що необхідно дівчинці в першу чергу, звертав увагу на будь-які дрібниці, навіть ті, які залишалися мамою непоміченими.

Марсем теж зіграла величезну роль у формуванні характеру Аліни і всього класу в цілому. У кожного з героїв-дітей багато складнощів і труднощів: тут і перша закоханість, як правило, нерозділена, і сімейні складності – багато сімей перебувають на межі розлучення або за його межею, тут і поведінка нового учня Кравчика і гра, придумана ним, і ситуація з валентинками. Але всі ці труднощі долаються завдяки любові, турботі і творчому завзяттю Марсем.

Характеристика Марсем

Марсем – образ “нестандартної” вчительки і її не дарма вважають педагогом з особливим підходом. Вона намагається “бачити вглиб дитини” і використовує нестандартні методи.
Наприклад, придумує похід учнів на страшного Дрегона, якого повинні перемогти “принци”, адже хлопчику, який раз став героєм і вчинив подвиг набагато важче буде зробити потім якусь капость або підлість, щоб не зганьбити своє добре ім’я.

Робота для Марсем – це, перш за все, бажання розвивати “внутрішній стержень” кожного свого учня, вона сприймає дітей як рівних, не дарма вони обговорюють проблеми і деякі уроки проводять, сидячи в колі на килимі. “Частина уроків проходила на килимі. Ми сиділи, схрестивши ноги по-турецьки, іноді лежали на животах “.

Хоча в її щоденнику зустрічаються і такі висловлювання, наприклад: “Вбила б!” Вбила і розвісила б по ліхтарям… Ось як мене розлютили…… Ще трохи, і я кого-небудь трісну. Яку-небудь дитинку. Може бути, навіть не одну, а відразу декількох. Тоді мене, нарешті, виженуть з роботи… “

Але це говорить про те, що Марсем – жива, щира, справжня, вона відповідально ​​відноситься до своєї професійної діяльності, точніше для неї робота – це не механічне виконання ряду інструкцій, а весь навчальний процес для неї і є “вирощування внутрішнього стержня”, інакше б вона не розповіла історію про ангелів.
Марсем не випадково розповідає дві історії дітям, щоб показати їх у порівнянні, як можна чинити, а як не варто. Друга історія про ангелів на перший погляд здається казкою, але дітям властиво вірити в казки, та й сама Марсем впевнена, що це і є суть педагогіки і її сенс, інакше і не вийде нічого. І діти розуміють.

Сенс назви повісті “Коли відпочивають янголи”

У кожної людини є ангел, який відповідає за її вчинки. Якщо людина щось робить правильно, вони відлітають з інших важливих справах. І тоді однією бідою в світі стає менше. Якщо ж людина паскудить, ангели повинні залишатися поруч – виправляти її капості. Не можна плутати крила ангелів поганими вчинками. Виховання свого внутрішнього стержня, вічних моральних моральних цінностей: розуміння, віри, терпіння, доброти, співпереживання, любові, допомоги близькому.

Маленький горбань – оповідання Спиридона Черкасенка, головні герої якого переживають нелегкі часи, але як завжди хтось незважаючи на життєві труднощі залишається добрим і чуйним, а хтось проявляє жорстокість.

“Маленький горбань” Черкасенко головні герої

“Павлик” – горбатий хлопчик “Дід Антип” – дідусь Павлика “Мама” – неня Павлика “Дівчатка” – подруги Павлика “Захарко” – хлопчик-пустун “Тітка Явдоха” – мама Захарка “Хлопці” – компанія слобідських хлопчаків

Павлик – маленький український хлопчик, який через свою фізичну ваду мусить притерпіти домагання довколишніх, але залишається дитиною з відкритою душею та з чистими й благородними помислами.

Онук старого шахтаря Антипа незвична дитина. Павлик був маленьким, худеньким, а на спині в нього виріс великий горб. Хлопчик дуже хотів пограти з хлопцями, але дідусь не пускав його туди, бо знав, якими жорстокими можуть бути малі розбишаки. Проте дівчатка зовсім не помічали незвичну зовнішність Павлика. Вони любили дивитися в його великі лагідні сині очі, коли хлопчик розповідав їм безліч різних історій та казок. Заводій усіх дитячих ігор і бійок Захарко завжди намагався хоч чимось дошкулити Павлику. Він дражнив хлопчика горбанем, знущався з його безпомічності. Якось у свято діти вирішили піти у степ. Павлик уже бував тут. Йому подобалося ковзати чобітками по цілині, дихати на повні груди запашним повітрям, стежити за сріблястими хмарками. У степу хлопчик забував про вбогу шахтарську халупу і своє життя каліки. Йому хотілося піднятися високо до жайворонків, щоб разом з маленькими пташками оглядати землю. Душа хлопчика жила у хворому, скаліченому тілі, але залишалася вона доброю, люблячою. Павлик умів пожаліти і беззахисну тваринку чи птаха, і свого кривдника Захарка.

Захарко – доволі жорстокий хлопчик. Він не пожалів майбутніх пташенят, ледь не скалічив Павлика. Меткого, міцного, здорового Захарка, здавалося, не могли виховати ні штурхани матері, ні ремінець діда Антипа. Від розправи він міг сховатися у шахті, залізти на високу драбину. Здається, Захарко нікого не боявся, ні на що не зважав. І яким було здивування діда Антипа і матері Захарка Явдохи, коли діти подружилися. Те, що не могло зробити покарання, зробило добре ставлення хлопчика-каліки Павлика до забіяки Захарка.