Blog

  • “Тіні забутих предків” аналіз

    “Тіні забутих предків” – повість Михайла Коцюбинського, написана під враженням його перебування на Гуцульщині. В творі розповідається про кохання Івана і Марічки, українських Ромео і Джульєтти. Яскраво передано побут і життя гуцулів. Аналіз “Тіні забутих предків” передбачає визначення теми та ідеї твору, жанру, головних героїв, сюжету та проблем показаних в повісті.

    “Тіні забутих предків” аналіз

    Літературний рід: епос

    Жанр “Тіні забутих предків”: повість

    Тема “Тіні забутих предків”: зображення життя гуцулів у Карпатах на межі 19 – 20 ст. у гармонії з природою, традиціями і звичаями, з язичницькими й християнськими віруваннями.

    Ідея “Тіні забутих предків”: оспівування високого й красивого почуття – кохання.

    Поштовх для написання: перебування М. Коцюбинського в селі Криворівня (Івано-Франківська область), під час якого він отримав багато вражень від життя, звичаїв і обрядів гуцулів.

    Інші назви: Тіні минулого, Голос віків, Відгомін Предковіку, Дар Предків забутих

    Головні герої “Тіні забутих предків”

      Іван Палійчук – дев’ятнадцята дитина у родині. Не відчуваючи себе комфортно серед людей, часто втікає в ліс. Добре знається на травах ще з семи років. Згодом знайомиться із Марічкою, дівчинкою з ворожого роду. Між дітьми зав’язується дружба, а згодом – кохання. Після смерті батька хлопець змушений іти працювати на полонину, і коли повертається, дізнається, що Марічка загинула. З великого горя Іван йде в ліс і там живе шість років. Потім повертається додому, одружується з Палагною. Закінчується його життя зустріччю із нявкою в образі Марічки. Іван йде за нею в ліс без страху, але мара зникає при появі чугайстра, доброго лісового духа. Потім Іванові вчувається її голос, і він, слідуючи за ним, падає з гори.
      Марічка Гутенюк – кохана Івана. Познайомилася з Іваном ще з малечку. Поетична душа, складає і співає пісні, в той час як Іван грає на флоярі. Передчуває, що щасливо жити їм разом не судилося. Згодом, коли Іван пішов в найми, гине в Черемоші під час повені.
      Палагна – дівчина з багатого роду, добра господарка. Але вона не була вдоволена своїм мрійливим чоловіком, який все більше любив пасти маржинку, а не ходити коло хати. Не розуміла вона й Іванових пісень. Палагна стає коханкою сусіда Юри.
      Юра – мольфар, людина, наділена надприродними здібностями. Йому під силу відігнати градову хмару чи, навпа­ки, викликати дощ, урятувати худобу чи звести людину – залеж­но від обставин та уподобань. Стає коханцем Палагни і прагне звести чарами Івана зі світу.

    Сюжет “Тіні забутих предків”

    На початку твору розповідається про закохану молоду пару – Івана та Марічку. Вони належали до ворогуючих гуцульських родів Палійчуків і Гутенюків, боротьба між якими тривала уже давно. Проте це не стало на заваді їхньому коханню. Згодом Іван тривалий час змушений перебувати в наймах на полонині, а повернувшись він дізнається про смерть Марічки. Іван важко переживає загибель коханої:

    “Великий жаль вхопив Івана за серце. Зразу його тягло скочити з скелі у крутіж: “На, жери і мене!” Але потому щемлячий тусок погнав його в гори, далі од річки. Затуляв вуха, щоб не чути зрадливого шуму, що прийняв в себе останнє дихання його Марічки. Блукав по лісі, поміж камінням, в заломах, як ведмідь, що зализує рани, і навіть голод не міг прогнати його в село. Знаходив ожини, гогози, пив воду з потоків і тим живився. Потому щез. Люди гадали, що він загинув з великого жалю, а дівчата склали співанки про їхнє кохання та смерть, які розійшлися по горах”.

    “Шість літ не було чутки про нього, на сьомий раптом з’явився”. Одружився з Палагною та почав “газдувати”. З часом Палагна стала “любаскою” сусіда Юри. Іван про це знав, проте йому було байдуже, тому що він не міг забути Марічку та змиритися з болем. Якось хлопець пішов у гори й почув там голос Марічки, попрямував за ним і зустрів кохану у вигляді мавки. Після короткої розмови вона зникла, натомість Іван зустрів чугайстра і спробував відволікти його, запросивши у танок, щоб Марічка могла якнайдалі утекти. Після танцю з лісовиком головний герой пішов за голосом коханої і зірвався в урвище. Наступного дня його ледь живого знайшли пастухи. Згодом він помер, і його поховали за місцевими звичаями (з танцями і розвагами).

    Проблематика “Тіні забутих предків”

      Гармонія між людиною та світом природи Життя і смерть Добро і зло Язичництво і християнство Сила кохання і неможливість жити без нього Вплив мистецтва на людину Роль праці в житті людини Стосунки батьків і дітей

    Сюжет повісті перегукується з трагедією Шекспіра “Ромео і Джульєтта”. Палійчуки і Гутенюки ворогують так само, як Монтеккі та Капулетті. Діти з ворожих родів кохають одне одного. Вкінці герої гинуть.

    У повісті широко використовуються діалектичні слова.

    У 1964 році режисер Сергій Параджанов та оператор Юрій Іллєнко зняли однойменний фільм.

    Василь Стус на прем’єрі фільму висловив протест проти радянської влади: “Хто проти тиранії, встаньте!”

    Сподіваємося вам допоміг аналіз твору “Тіні забутих предків”, а якщо ви можете хоч якось його доповнити корисною інформацією – лишайте свої тези в коментарях.

  • “Неопалима купина” фразеологізм

    “Неопалима купина” значення фразеологізму та його походження розкрите в цій статті.

    “Неопалима купина” фразеологізм

    Вислів “неопалима купина” – Символізує стійкість, незнищенність. У сучасній мові – символ безсмертя. Також “неопалима купина” кажуть про того, кого не можна знищити, побороти.

    “Неопалима купина” походження (історія)

    Фразеологізм “Неопалима купина” має біблійне походження.

    Біблія (Вихід, 3, 2-4) розповідає про першу зустріч Мойсея з Богом, який промовляв до нього з палаючого тернового куща, що горів і не згорав, – “неопалима купина”.

    Таку саму назву має одна з чу­дотворних ікон Божої Матері (свя­то на її честь також 4/18 вересня). Також існує Легенда “Неопалима купина”

    “Неопалима купина” приклади (речення)

    І стоїть Україна перед нашим духовним зором у вогні, як неопалима купина. (О. Довженко, Україна у вогні)

    …Прощу, а ти, замість проклять, віднині
    благословитимеш мій судний день,
    день кар і день весільного вина,
    і, мов неопалима купина,
    горітимуть слова твоїх пісень…
    (В. Барка, Богозневага)

    Тепер ви знаєте що означає вислів “неопалима купина” та можете використовувати його в своїх творах.

  • Карл Лінней біографія

    Карл Лінней біографія На українській мові скорочено викладена в цій статті.

    Карл Лінней коротка біографія

    Карл Лінней (1707 – 1778) – лікар, натураліст, академік, автор класифікації рослинного і тваринного світу.

    Народився Карл Лінней 23 травня 1707 року в селі Росхульте в Швеції в родині священика. Через два роки разом з родиною переїхав до Стенброхульту. Інтерес до рослин в Карла Ліннея проявився вже в дитячому віці. Початкову освіту здобував у школі міста Векше, а після закінчення школи вступив до гімназії. Батьки Ліннея хотіли, щоб хлопчик продовжив родинну справу і став пастором. Але богослов’я Карла мало цікавило. Він присвячував багато часу вивченню рослин.

    Завдяки настійності шкільного викладача Юхана Ротмана батьки відпустили Карла вчитися медичних наук. Потім почав вчитися в університеті міста Лунд. А щоб більш детально ознайомитися з медициною, через рік перейшов в Уппсальдский університет. До того ж продовжував займатися самоосвітою. Разом зі студентом того ж університету Петером Артеді Лінней зайнявся переглядом і критикою принципів природознавства.

    1729 року відбулося знайомство з У. Цельсіем, яке відіграло важливу роль в становленні Ліннея як ботаніка. Потім Карл переїхав в будинок до професора Цельсія, став знайомитися з величезною його бібліотекою. Базові ідеї Ліннея за класифікацією рослин були викладені в першій же його роботі “Введення в статеве життя рослин”. Через рік Лінней вже почав викладати, читати лекції в ботанічному саду Уппсальдского університету.

    Період з травня по жовтень 1732 року він провів в Лапландії. Після плідної роботи під час подорожі вийшла його книга “Коротка флора Лапландії” . Саме в цій роботі докладно було розказано про статеву систему в рослинному світі. У наступному році Лінней захопився мінералогією, навіть опублікував підручник. Потім в 1734 році з метою вивчення рослин відправився в провінцію Даларна.

    Ступінь доктора медичних наук він отримав в червні 1735 року в Хардервейкскому університеті. Наступна робота Ліннея “Система природи” ознаменувала собою новий етап в кар’єрі і в цілому в житті Ліннея. Завдяки новим зв’язкам і друзям, він отримав посаду доглядача одного з найбільших ботанічних садів в Голландії, в якому були зібрані рослини зі всього світу. Так що Карл продовжив класифікацію рослин. А після смерті свого друга Петера Артеді опублікував його роботу, пізніше використовував його ідеї класифікації риб. Під час проживання в Голландії були опубліковані роботи Ліннея: “Fundamenta Botanica”, “Musa Cliffortiana”, “Hortus Cliffortianus”, “Critica botanica”, “Genera plantarum” та інші.

    На батьківщину вчений повернувся в 1773 році. Там в Стокгольмі він зайнявся лікарською практикою, застосовуючи свої знання про рослини для лікування людей =. Також він займався викладанням, був головою Королівської академії наук, професором в Упсальському університеті (посаду зберіг до самої смерті).

    Потім Карл Лінней відправився в експедицію на острови Балтійського моря, побував в західній і південній Швеції. А в 1750 році став ректором університету, в якому викладав раніше. У 1761 році отримав статус дворянина.

    А 10 січня 1778 Лінней помер.

  • “Камiнний хрест” критика

    “Камінний Хрест” В. Стефаника традиційно входить до шкільних програм з вивчення української літератури. У 1968 році режисером Леонідом Осикою за мотивами новели створено однойменний фільм “Камінний хрест”, який увійшов у скарбницю найвизначніших українських кіношедеврів.

    “Камiнний хрест” критика

    Новела “Камінний хрест” є великим за психологічним проникненням і душевною силою твором української літератури, одним з перших, присвячених поневірянням українців-емігрантів. Новела “Камінний хрест” відразу ж одержала високу оцінку критиків. Новелою захоплювалися І. Франко, Леся Українка.

    Твір мав значний вплив на українських літераторів і громадськість початку ХХ століття. Так, письменниця Ольга Кобилянська писала авторові:

    ““Між слова Ваші там… тиснулись великі сльози, мов перли. Страшно сильно пишете Ви… Гірка, пориваюча, закривавлена поезія Ваша…, котру не можна забути… Плакала-м, тай вже.”“

    Дуже популярним оповідання лишається серед колишніх емігрантів із Західної України у Канаді та США. Нове (гірке) значення новела набуває з посиленням (“4-ю хвилею”) української еміграції, починаючи з 1990-х років.

    “Камінний хрест” присвячено темі еміграції галицького селянства на американський континент. За жанром це соціально-психологічна новела.

    Земля завжди відігравала головну роль в житті селянина. Селянин та його земля становлять єдине ціле. Вона його годує й виховує, дає йому життєву мудрість та наснагу. У неї селянин вкладає всю свою душу й тіло. Тому втрата землі – непоправна, страшна трагедія. Автор сам походив з селянської родини, тому розумів, що значить для селянина його земля. Стефаник розумів трагедію та людей, що були змушені залишити рідні домівки заради кращої долі.

    В центрі Сюжету “Камінний хрест” родина Івана Дідуха. Все життя Іван працював на своєму клаптику землі, невеличкому піщаному пагорбі. У нього він вклав все своє здоров’я та сили. Тяжка праця зігнула його наче той пагорб, проте земля почала приносити врожай. Все своє життя цей чоловік поклав на землю. Два роки родина вмовляла його покинути рідний край та емігрувати до Канади. І ось нарешті Іван погодився на вмовляння дружини та синів. Вони від’їжджають на чужину. А по собі Іван залишив на горбу камінний хрест.

    Характерною Особливістю твору є символічність та яскрава образність. Проводи родини Дідуха автор змалював подібно до похорону. Іван не просто залишає рідний дім, друзів та односельчан. Він залишає на цьому пагорбі свою душу. Іван розуміє, що на чужині вже не буде собою. Він навіть не матиме можливості бути похованим в рідній землі. Тому він ставить цей хрест, як пам’ятник і викарбовує на ньому своє ім’я та ім’я дружини.

    Камінний хрест є справжнім Символом тяжкого життя бідного селянства. Це символ титанічних зусиль, а також поховання ще живої ззовні людини. Автор вдається до цього художнього засобу не лише для поглиблення драматизму твору. Стефаник спонукає свого читача до власних міркувань. Камінний хрест є образом втраченого роду, вирваного з рідної землі. Показово, що образи синів Дідуха не яскраві, майже стерті. Зв’язок поколінь вже перервався, вони вже втратили коріння на цій землі.

    Мова персонажів – це ще один художній прийом, до якого вдається автор. Вона уривчаста, нервова, в ній відчувається драматизм та підвищена емоційність. Думки героїв часом втрачають послідовність, обриваються. Дії Івана Дідуха та його дружини також створюють тяжку напружену атмосферу. Варто згадати, наприклад, сумний тужливий спів героя, або шалений, майже скажений, танець з дружиною. Автор створює сумні і навіть страшні ситуації. Проводи до Канади перетворюються на своєрідний похорон. На останок Іван просить односельчан зберегти цей хрест, як пам’ять про його родину, окропити його святою водою. Іншими словами, провести поминок по його сім’ї.

    Василь Стефаник зміг влучно передати страшні страждання українських селян, змушених залишити рідну землю. В своєму творі він вложив нескінченну тугу та біль. Проте, все ж таки хочеться вірити, що Іван Дідух знайшов своє щастя та спокій на новій землі.

    Історія написання “Камiнний хрест”

    Твір написано під враженнями письменника від масової еміграції галицького селянства за океан. Стефаник, навчаючись тоді в Кракові, був свідком поневірянь земляків при пересадках з одного поїзда на інший. Причини, що призвели до масового переселення, – це пошуки кращої долі доведених до відчаю селян, які, незважаючи на важку працю, втратили у своїй країні будь-яку надію на гідне життя. Протягом 1890-1910 років з Галичини виїхало понад 300 тисяч українців, лише з рідного письменникові Русова на чужину подалося до 500 душ. Прототипом головного героя був односелець письменника Штефан Дідух (у творі – Іван), який емігрував з родиною до Канади. У листі до онука Штефана Дідуха М. Гавінчука, від 11 лютого 1935 р. В. Стефаник так згадував його діда, що був близьким товаришем батька письменника, Семена Стефаника:

    ““Він був дуже розумний і спокійний, та інтересувався громадськими справами, та перший заклав читальню в Русові… Зі своїми дітьми і внуками він і багато інших покинули рідну землю… Зараз по їх від’їзді я написав оповідання “Камінний хрест”, де є дослівні думки Вашого небіжчика діда в майже дослівнім наведенню. Це, так сказати, мій довг, сплачений вашому дідові в українській літературі, він же, ваш дідусь, мав в моїй молодості великий вплив”“

    В основу новели покладено реальний факт: перед тим як покинути рідний край, Штефан Дідух ставить на своїй ниві кам’яний хрест (який і донині стоїть у Русові). Але передусім це яскравий образ-тип, що втілював у собі душевні драми й долю багатьох добровільних вигнанців з рідного краю.

  • Цікаві факти про Хмельницький

    Цікаві факти про Хмельницький Зібрані в цій статті.

    Цікавинки про Хмельницький

    Хмельницький – адміністративний центр Хмельницької області, значний історичний та сучасний економічний і культурний центр Поділля.

    Хмельницький до 1793 року мав назву Плоскирів, з 1795 по 16 січня 1954 – Проскурів.

    Найдавніша Писемна згадка про теперішній Хмельницький – 1431 р. 10 лютого у місті Сопоті польський король Владислав ІІ Ягайло записує Янові Чанстуловському 100 гривень на володіння “селами Голисин (нині Олешин) та Плоскирівці на річці Бог у Летичівському повіті Подільської землі”.

    У ХІХ ст. Поділля було важливим виробником зерна у Російській імперії. Проскурів у той час став значним центром гуртової зерноторгівлі, а також солі, що йшла у Європу транзитом із Криму та Одеси. Отож не дивно, що виникла потреба у мішках. Отут-то й взялися за справу підприємливі проскурівські міщани. До середини ХІХ ст. Хмельницький Став найбільшим виробником рядновини та мішків на українських землях. Всього на Проскурівщині за рік виготовлялось до мільйона аршинів (аршин – 71 см) мішкової рядновини.

    На початку ХХ ст., завдяки вдалому місце розташуванню (поблизу кордону і на перетині важливих шляхів), Проскурів став найбільшим торговим центром Подільської губернії з річним товарообігом 5,5 млн. рублів.

    Найстаріша та найдовша вулиця Хмельницького – Кам’янецька (довжина 7 км).

    Найкоротша вулиця Хмельницького – Герцена (довжина всього 180 м)

    У Хмельницькому найстаріший централізований питний водогін, який складався з двох свердловин та насосної станції й забезпечував потреби військових-кавалеристів Бєлгородського полку був збудований у передмісті Дубове в 1910 р.

    Найстаріша споруда – Православний храм Різдва Богородиці, що на вулиці Соборній.

    Найвища споруда міста – телевежа ( висота 208 метрів).

    Найбільшу кількість пам’ятників гетьманові Б. Хмельницькому має в Україні та світі місто Хмельницький – чотири. Це місто назване в його честь.

    Найдовший Тролейбусний маршрут міста має 27,6 км (тролейбус №7а).

    Найкоротший Тролейбусний маршрут міста має 6,7 км (тролейбус №5).

    Місто Хмельницький відоме на всю Україну як місто торгівлі. Справа в тому, що саме тут розташований один з найбільших ринків Європи – хмельницький речовий ринок. Сюди приїздять люди не тільки зі всієї України, а й з Польщі, Білорусі, Молдови та інших найближчих країн-сусідів. Ринок відомий великими розмірами та низькими цінами.

    Видатні уродженці міста Хмельницький

    Антоновський Андрій (поет), Валевська Наталія (співачка), Верейський Георгій (художник), Педан Олександр, Пономарьов Олександр, Волков Михайло, Гірник Павло, Дюран Аріель (Хая Кауфман), Кашпіровський Анатолій, Мічковський Вадим – шоумен, гуморист, відомий як “Дядя Жора”; Молотай Анатолій та ін.

  • Різниця між TOEFL та IELTS

    Просте знання англійської мови вже давно є нагальною необхідністю, не даючи вам ніяких переваг. Щоб потрапити на роботу в компанії високого рівня, а тим більше – працевлаштуватися в іншій країні, необхідно пройти відповідні тести, що підтверджують належні рівні володіння англійською. До них відносяться в тому числі TOEFL та IELTS.

    Перш ніж подавати заявку, слід розібратися, який саме сертифікат від вас буде потрібно. TOEFL, або Test of English as Foreign Language, здають, якщо ви плануєте в’їзд для роботи в США або Канаді, а також навчання в американському або канадському університеті. Якщо ж ваш пункт призначення – Великобританія, Нова Зеландія або Австралія – вам буде потрібно сертифікат про успішне проходження IELTS ( International English Language Testing System ) .

    Відповідно, відмінності в цих тестах у деяких країнах призводять до відмінностей в структурі випробувань. TOEFL та IELTS складаються з чотирьох розділів, але перший сьогодні в основному проводиться у вигляді комп’ютерного тесту і займає один день, тоді як другий включає спілкування з носієм мови, яке проходить у окремий час.

    Інші відмінності TOEFL та IELTS стосуються безпосередньо розділів:

      Читання. У TOEFL вам належить ознайомитися з текстами, доступними до розуміння студентом університету, і відповісти на ряд питань з варіантами відповідей, пов’язаних з прочитаним матеріалом. Спектр завдань, які відносяться до тексту в IELTS, значно більш різноманітний – резюмування, заповнення таблиць, а також ряд інших. Аудіювання. Відмінності залишаються приблизно тими ж. По-перше, в американській різновиди вам пропонуються кілька діалогів і невеликих лекцій, тоді як у британській – чотири різних теми. Вони включають текст подання заяви / прохання про інформацію, інформаційну та академічну мова та лекції. По-друге, TOEFL вимагає відповіді на питання після запису, а в IELTS вам знову запропонують різні типи завдань, працювати з якими потрібно буде вже під час прослуховування. Мова. У тестуванні TOEFL цей розділ представляє собою 20 – хвилинну секцію з шести питань ( на загальні теми та узагальнення інформації) , відповіді на які ви промовляє в мікрофон. У IELTS вам виділяється день на діалог з носієм мови, що включає ваше двохвилинне виступ на задану тему. Лист. Два письмових завдання будуть вас чекати і там, і там, але в TOEFL вам буде потрібно узагальнити інформацію із запропонованих текстів і написати есе на певну тему, а в IELTS – розкрити своє розуміння загальної теми і проаналізувати зміст таблиці або графіка на 300 слів.

    Таким чином, різниця між TOEFL та IELTS полягає в наступному:

    TOEFL в основному беруть Америці і Канаді, IELTS – у Британії, Новій Зеландії та Австралії. TOEFL являє собою переважно комп’ютеризований варіант, IELTS включає етап усного спілкування. TOEFL та IELTS подібні за структурою, але мають різний зміст розділів.

  • Сергій Жадан біографія

    Сергій Жадан коротка біографія Українського письменника, поета, перекладач, викладена в цій статті. Автор романів “Депеш Мод”, “Ворошиловград”, “Месопотамія”, поетичних збірок “Цитатник”, “Ефіопія” та інших.

    Сергій Жадан біографія скорочено

    Народився 23 серпня 1974, в м. Старобільськ в україномовній родині, де і пройшло його дитинство. В часи перебудови 1990–1991 років поширював у містечку Рухівські газети та національну символіку.

    У 1991 році переїхав до Харкова, був одним з організаторів харківського неофутуристського літературного угрупування “Червона Фіра”.

    1996 – закінчив Харківський Національний Педагогічний Університет ім. Г. С. Сковороди, факультет українсько-німецької філології.

    У 1996–1999 рр. навчався в аспірантурі цього ж університету, захистив дисертацію, присвячену українському футуризму: “Філософсько-естетичні погляди Михайля Семенка” (2000 рік)

    З 2000 року викладач кафедри української та світової літератури університету, Віце-президент Асоціації українських письменників

    З 2004 – незалежний письменник.

    Відомий своїми критичними висловлюваннями і публікаціями проти харківських можновладців – Добкіна та Кернеса.

    У 2011 провів акцію проти закону “Про захист суспільної моралі”.

    Живе і працює в Харкові. Брав активну участь у харківській помаранчевій революції, Євромайдані.

    Пише романи, поезії, есеї. Темою творів письменника є пострадянська дійсність в Україні. Для стилю Жадана характерний вжиток розмовної та нецензурної лексики.

    Роман “Ворошиловград” став книжкою року 2010 за версією “Бі-бі-сі” .

    Перекладає з німецької, польської, білоруської та російської мов.

    У 2014 році в рамках фестивалю відеопоезії CYCLOP брав участь в проекті “роздІловІ”.

  • Будова яйця птахів

    Птахи розмножуються, відкладаючи яйця. Розглянемо яка загальна будова пташиного яйця.

    Будова яйця птахів

    Яйця птахів утворюються в яєчнику і яйцепроводі птаха. Яєчник являє собою непарний орган, розташований в черевній порожнині ліворуч від хребта в області нирок. У яєчнику дорослої самиці міститься декілька сотень незрілих статевих клітин. На початок яйцекладу статеві клітини ростуть, накопичуючи поживні речовини і перетворюючись на жовтки. Періодично, не частіше, ніж раз на добу, зрілий жовток прориває тканину яєчника (фолікул) і потрапляє в яйцепровід. Цей процес називається овуляцією.

    Пташине яйце складається З жовтка, білку, підшкаралупових оболонок, шкаралупи.

    Яйцеклітина, вкрита тоненькою оболонкою, має великий запас поживних речовин і води, потрібних для розвитку зародка ( Жовток ). Сам зародок має вигляд диска, розташованого на поверхні жовтка. Яйцеклітина оточена декількома яйцевими оболонка ми, що виконують захисні функції.

    У відкладеному заплідненому яйці на оберненому догори боці жовтка є Зародковий диск. Він має вигляд світлої плямочки й складається з клітин, що утворилися при діленні ядра заплідненого яйця та активної частини цитоплазми. До оболонки жовтка прикріплюються канатики, які складаються з густого білка. Тому він неначе підвішений на канатиках і перебуває всередині яйця. Нижча частина жовтка важча. У зв’язку із цим зародковий диск завжди обернений догори.

    Розташований навколо жовтка товстий Шар білка обмежений підшкаралуповою оболонкою, яка складається з двох шарів, що відходять один від одного в тупому кінці яйця й утворюють повітряну камеру. Білок захищає власне яйце (жовток) від механічних пошкоджень, різких поштовхів і служить основним джерелом води, необхідної зародку, що розвивається.

    На тупому полюсі підшкаралупові оболонки розходяться й утворюють Повітряну камеру із запасом повітря для зародка.

    Яєчна шкаралупа складається з внутрішнього і зовнішнього шару. До складу шкаралупи входять вода, органічні речовини і приблизно 95 % неорганічних з”єднань; це переважно карбонат кальцію. Товщина шкаралупи неоднакова у різних видів птаха: у курячого яйця вона близько 0,3 мм, трохи товще на гострому кінці яйця і трохи тонше – на тупому. Уся поверхня шкаралупи має дрібні пори: в курячому яйці їх 6-8 тисяч, причому більше на тупому і менше на гострому кінці
    яйця.

    Шкаралупа захищає яйце від механічних пошкоджень. А пори у ній забезпечують процеси газообміну зародка, що розвивається. Ззовні шкаралупи розташована ще одна тоненька оболонка, яка перешкоджає проникненню хвороботворних мікроорганізмів.

    Колір шкаралупи може бути різний. У птахів, що відкладають яйця у відкритих гніздах або на грунті, забарвлення яєць часто збігається з тлом навколишнього середовища, що робить їх малопомітними.

    Форма яєць свійських птиць овальна: довжина яйця приблизно у півтора рази більше ширини.

    Тепер вам відома будова яйця птаха.

  • Петро Чайковський цікаві факти

    Петро Чайковський цікаві факти з життя відомого композитора Ви дізнаєтеся в цій статті.

    Петро Чайковський цікаві факти

    1. У віці п’яти років Петро Чайковський вже вмів грати на фортепіано, ще через три роки чудово грав по нотах. Також Петро складав вірші з 7 років.

    2. У 19 років Петро Ілліч почав службу в Міністерстві юстиції, але, визнавши себе нездатним до цього роду діяльності, вступив до консерваторії Санкт-Петербурга, чим сильно засмутив своїх батьків.

    Під час навчання в училищі Чайковський Почав курити і вживати спиртне (це вважалося навіть престижним в колі його підлітків). В результаті, слабкість до тютюну і алкоголю залишилися з Чайковським на все життя.

    3. Викладачі Не бачили в Чайковському видатних талантів і задатків великого музиканта. Проте, Чайковський займався музикою у викладачів і вважав заняття корисними.

    Випускаючись з консерваторії, він отримав найнижчу зі своїх оцінок саме за диригування.
    Пізніше Чайковський гастролював в США і Європі і виступав як диригент. Але навіть в зрілі роки Чайковський не завжди залишався собою задоволений як диригентом.

    4. У свій час Чайковський працював оглядачем в двох газетах “Сучасний літопис” і “Русские ведомости”. За свідченнями сучасників писав він жваво і яскраво, свої рецензії підписував псевдонімом “Б. Л “. Уже після смерті Чайковського ці статті вийшли окремим виданням.

    5. Композитор мав широкий кругозір і тягою до знань, його Бібліотека нараховувала 1 239 книг. Крім художніх творів є праці з зоології, астрономії, медицини і філософії. Чайковський все життя Збирав гербарії, деякі з них збереглися в його бібліотеці.

    6. Петро Ілліч Був закоханий в оперну співачку Дезіре Арто, яка відповідала йому взаємністю. Справа йшла до весілля, але в 1869 році Дезіре поїхала на гастролі, де вийшла заміж за співака з трупи. Через 18 років Чайковський випадково зустрів Арто в Німеччині і продовжив спілкування з нею, великодушно простив образу.

    7. У липні 1877 року захопившись створенням опери “Євгеній Онєгін”, Чайковський імпульсивно одружився на колишній консерваторській студентці Антоніні Мілюковій, яка була молодша за нього на вісім років. Шлюб розпався через кілька тижнів. На питання про те, чому він одружився, Чайковський незмінно відповідав: “Все дуже просто, я сплутав свою дружину з моєї Тетяною” (з опери “Євгеній Онєгін”). В силу різних обставин подружжя так і не змогли ніколи розлучитися і жили окремо.

    8. Чайковський написав 10 опер, дві з яких знищив, збереглися лише їх окремі фрагменти. Опера “Воєвода” була поставлена??у Великому театрі, “Ундіна” – не ставилася ні разу. Всього композитор залишив понад 80 музичних творів.

    9. Петро Ілліч багато часу проводив в поїздках. Він жив за кордоном, диригував і писав музику. Однак він не розумів тих, хто залишав свою Батьківщину в пошуках найкращого комфорту.

    10. Навесні 1891 року Чайковського запросили на відкриття знаменитого концертного залу в Нью-Йорку – Карнегі-хол. Петро Ілліч сам диригував кілька днів симфонічним оркестром, що виконував його твори. Такий же успіх його чекав в Балтіморі і Філадельфії. Композитор був задоволений таким визнанням його таланту, але несамовито тужив за Батьківщиною.

    11. Влітку 1885 року низка страшних пожеж накрила Клин, постраждали десятки будівель і торгові ряди. Великий композитор в той час проживав там і навіть брав участь в боротьбі з вогнем.

    12. Офіційна версія смерті композитора – холера. Вранці 21 жовтня 1893 роки йому стало погано, лікар поставив невтішний діагноз. Відомо, що напередодні Чайковський затримався в ресторані до глибокої ночі, де випив склянку води, як виявилося, некипяченої. Через кілька днів (25 жовтня) Петро Ілліч помер в будинку свого брата.

  • “Вершник без голови” скорочено

    “Вершник без голови” скорочено читати українською Ви можете за 10 хвилин.

    “Вершник без голови” Майн Рід скорочено

    Дія роману відбувається в п’ятдесятих роках XIX століття в прикордонних районах штату Техас. Багатий плантатор Вудлі Пойндекстер зі своєю родиною, що складається із сина, дочки і племінника, переїжджає зі штату Луїзіана у свій новий будинок, гасієнду Каса-дель-Корво.

    Заблукавши на випаленій рівнині, що опинилася на шляху до їх нової гасієнди, сім’я Пойндекстерів знайомиться з Морісом Джеральдом, мустангером, що живе недалеко від військового форту Індж, але є уродженцем північній Ірландії. Моріс відразу ж справив враження на всіх членів сім’ї, але на кожного – своє. Гордий Вудлі поставився до свого рятівника з повагою, його син Генрі майже відразу полюбив його братньою любов’ю, сестра молодого плантатора Луїза відразу полюбила мустангера, навіть незважаючи на його скромний соціальний статус.

    Племінник старого Пойндекстера, відставний капітан Кассій Колхаун в ту ж мить зненавидів нового героя, почасти через те, що хотів сам одружитися з Луїзою, а почасти через своє боягузтво і зарозумілість.

    Незабаром після того, як Пойндекстери влаштувалися в Каса-дель-Корво, плантатор влаштовує великий прийом, присвячений вдалому переїзду і більш близького знайомству з елітою Техаса. На цьому прийомі присутній і Моріс Джеральд, який згодився доставити сім’ї плантатора два десятки диких коней. За ірландським звичаєм, він дарує рідкісну, плямисту лошицю, дочці плантатора, чим ще сильніше розпалює любов в її серці і ненависть в душі її кузена. Тепер той вже твердо вирішує прибрати молодого мустангера зі свого шляху. Побачивши що Луїза ще більше закохалась в Моріса Джеральда, він вирішує піти напитись в барі селища, який утворився біля форту Індж. В барі він зустрічає Моріса Мустангера(так місцеві називали Моріса Джеральда). Вирішивши не стримувати свої емоції він, п’яний, виголошує тост: “Хай живе Америка для американців, і хай згинуть усякі зайди, а надто ірландці!”. Після виголошення тосту він нібито ненароком штовхає ірландця, той відповідає йому тим же. Виникла сварка швидко переросла в дуель. Колхаун явно недооцінив свого супротивника, чим і поплатився, залишившись живим лише завдяки великодушності Моріса. Таким чином, перемігши в цій сутичці, мустангер завоював повагу місцевих жителів і офіцерів форту, а також змусив відставного капітана панічно боятися його.

    Колхаун не відступає від свого плану вбити Моріса, але вже не своїми руками, а доручивши цю справу іншому мустангеру, бандиту Мігелю Діасу. Діас, дізнавшись, що індіанці вийшли на стежку війни (це полегшувало йому роботу), з радістю погоджується на цю справу (звісно не безкоштовно, Колхаун обіцяє йому 1000 доларів).

    В цей же час, після одужання Моріса (Моріс отримав серйозні поранення, і кілька тижнів пролежав у ліжку), вони з Луїзою почали таємно листуватися за допомогою “повітряної пошти” (листи вони прив’язували до стріл), а після, не витримавши довгої розлуки, зустрічатися в саду Каса-дель-Корво. Колхаун застає Моріса і Луїзу в саду і підмовляє брата Луїзи на те, щоб той убив мустангера. Почасти завдяки заступництву Луїзи, почасти через розсудливістьГенрі, Морісу вдається піти неушкодженим. Молодий Пойндекстер ж, вислухавши сестру, вирішує, що вчинив нерозумно і збирається наздогнати Джеральда і вибачитися перед ним. Вночі він виїжджає навздогін за мустангером. Слідом за Генрі виїжджає і його кузен Кассій, його почуття ревнощів до Луїзи переборює почуття страху до Моріса і він, знаючи, що Моріс завтра поїде в Ірландію, вирішує вбити його цієї ночі.

    Головні герої “Вершник без голови”

      Моріс Джеральд – головний герой, мустангер. Луїза Пойндекстер – кохана Моріса. Вудлі Пойндекстер – батько Луїзи, збіднілий плантатор. Кассій Колхаун – племінник Вудлі, відставний капітан, “кохає” Луїзу, застрелився на фінальному суді. Генрі Пойндекстер – брат Луїзи, застрелений Колхауном. Зебулон Стамп – старий(50-ти річний) мисливець, друг Моріса. Мігель Діас – мексиканець по кличці “Ель-Койот”, вбивця Ісідори. Ісідора Коварубіо де Лос-Льянос – мексиканка, закохана в Моріса. Майор Рінгвуд – військовий, комендант форту Індж. Спенглер – слідопит, брав участь у пошуках Генрі Пойндекстера. Плутон – чорношкірий раб, стайничий. Фелім О’Нійл – ірландець, слуга Моріса. Тара – собака Моріса, врятувала його від койотів. Сем Менлі – лідер “регуляторів”, єдиний з них, хто повірив в невинність Моріса. Вершники;”регулятори”; суддя; присяжні; прокурор; адвокати; чорношкірі раби.