Пауль Целан коротка біографія німецькомовного поета і перекладача викладена в цій статті.
Пауль Целан біографія скорочено
Пауль Анхель (то його справжнє прізвище) народився 21 листопада 1920 року в містечку Чернівці, який входив до складу королівської Румунії. Його мати дуже любила читати і прищепила синові любов до літератури. Пауль навчався в декількох школах – єврейській “народній школі”, німецькій, а також українській та румунській гімназіях. Він був дуже здібним хлопчиком у вивченні мов. Але рідною завжди вважав німецьку.
За бажанням батьків Пауль Целан вступає на медичний факультет в Турі, Франція. Але медицина мало цікавить його, і він приділяє весь свій час прочитанню книг таких авторів як: Роллан, Пруст, Камю, Пегі, Бретон.
У 1939 році він повертається додому на канікули. І це літо змінило його життя назавжди – адже почалася Друга світова війна. Оскільки Німеччина напала на Польщу, то шлях до Франції виявився закритий і Целан вирішує вступати до Чернівецького університету на факультет романістики. У липні 1940 року в Буковину увійшла Червона Армія. З цього моменту Целан глибоко цікавиться російською літературою, читаючи Єсеніна, і переводить його вірші на німецьку мову. Але доля знову повернулася круто – Німеччина нападає на Радянський Союз і тим самим була вирішена доля румунських євреїв, в тому числі і його. Румунія у війні виступила на боці Німеччини і в липні 1941 вона опинилася у владі нацистів.
Початок 1941 року ознаменувався трагедією в житті Пауля – батьків відправляють в табір, де його батько помирає від тифу, а матір застрелили. У своїй творчості Целан робив наголос на темі єврейства, продовжуючи писати німецькою мовою.
Письменник змушений весь час переїжджати – в Бухарест, до Відня, Парижа. У 1959 році він стає доцентом Сорбонни. Його твори друкуються в усіх великих виданнях ФРН. Самим знаменитим твором вважається “В двомовність поезії я не вірю”.
Завдяки своїй літературній і перекладацькій діяльності Пауль Целан отримав багато літературних премій.
1 травня 1970 року Целан наклав на себе руки, кинувшись в Сену з мосту Мірабо.