Павло Глазовий гумореска “Заочна наука”
– Знаєш, друже, в мене є дівчина-сусідка.
Літ не більше двадцяти, а сама – мов квітка.
Просить: “Плавати навчіть, ви ж моряк колишній”.
Ну, а я у цих ділах тренер нікудишній.
Як учити, поясни просто й зрозуміло.
Тренер весело сказав: – Це нехитре діло.
Ти візьми її за стан і за праву руку
Та й показуй, як гребти, викладай науку.
– Ну, як так,- сказав моряк,- то візьмусь до діла.
І моя дружина теж плавать захотіла.
Їй під сорок. З нею теж треба так же точно?-
Тренер мовив: – Ні, таких краще вчить заочно.
На глибоке заведи й – будь здорова, киця!
Наковтається води – плавати навчиться.