Павло Тичина біографія в датах (хронологічна таблиця) викладена в цій статті.
Павло Тичина хронологічна таблиця
| 23 січня 1891 | Народився у селі Піски Козелецького повіту Чернігівської губернії. Батько майбутнього поета був сільським дяком — вчителем «школи грамоти», в сім’ї було 12 дітей. Змалку виявив хист до музики, малювання і віршування. Вчився спочатку в земській початковій школі в с. Піски. |
| 1900-1907 | Навчався в Чернігівському духовному училищі. Став співаком архиєрейського хору при Троїцькому монастирі Чернігова |
| 1906 | Починає писати, перший вірш — «Сине небо закрилося…» |
| 1907-1913 | Навчався в Чернігівській духовній семінарії. Згодом, навчаючись у Київському комерційному інституті, працював у газеті «Рада». |
| 1912 | «Ви знаєте, як липа шелестить» |
| 1913-1914 | Працював у редакції ліберального україномовного журналу «Світло», а після його закриття — в Чернігівському статистичному бюро. Вийшли три оповідання — «Спокуса»,»Богословіє»,»На ріках вавілонських». |
| 1913-1917 | Навчався на економічному факультеті Київського комерційного інституту, але не закінчив його. |
| 1916-1917 | Помічник хормейстера в українському театрі М. К. Садовського. |
| 1918 | Закінчив першу книгу поезій «Сонячні кларнети» |
| 1920 | Подорожував із капелою К. Стеценка «Думка» Правобережною Україною від Києва до Одеси. «Замість сонетів і октав». Збірка «Плуг». |
| 1921 | «В космічному оркестрі» |
| 1923-1934 | Співредактор журналу «Червоний шлях» (Харків). Входить до заснованої Спілки пролетарських письменників України «Гарт». Поема-симфонія (чи віршована трагедія) «Сковорода», створює поему «Прометей». |
| 1924 | «Вітер з України» |
| 1926 | Взяв активну участь у створенні ВАПЛІТЕ. |
| 1929 | Дійсний член Академії наук Української РСР |
| 1931 | Збірка «Чернігів» |
| 1936-1939 | Очолює Інститут літератури АН УРСР. |
| 1938 | «Чуття єдиної родини», «Пісня молодості». |
| 1941 | Лауреат Державної премії СРСР. «Сталь і ніжність».»Ми йдемо на бій». |
| 1942 | «Перемагать і жить!», «Тебе ми знищим — чорт з тобою». |
| 1943 | «День настане» |
| 1943-1948 | Міністр освіти УРСР. |
| 1947 | Член-кореспондент Болгарської АН, доктор філології. |
| 1949 | «Живи, живи, красуйся!», «І рости, і діяти» |
| 1953 | «Могутність нам дана» |
| 1953-1959 | Голова Верховної Ради УРСР, заступник голови Ради Національностей ВР УРСР, член багатьох товариств, комітетів, президій, кавалер орденів і медалей. |
| 1954 | «На Переяславській Раді» |
| 1957 | «Ми свідомість людства» |
| 1958 | «Дружбою ми здружені» |
| 1959 | «До молоді мій чистий голос» |
| 1960 | «Батьківщині могутній», «Зростай, пречудовий світе» |
| 1961 | «Комунізму далі видні» |
| 1962 | Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка |
| 1963 | «Тополі арфи гнуть» |
| 1964 | «Срібної ночі» |
| 1967 | Отримав звання Герой Соціалістичної Праці. |
| 16 вересня 1967 | Помер в Києві. Похований П. Г. Тичина на Байковому кладовищі. |