Персоналії: Українські землі в другій половині 16 ст
Баторій Стефан (27.09.1533 — 12.12,1586) — угорський і польський держ. і військовий діяч. Син семиго-родського (трансільванського) князя і сам князь (1571-1576). Польський король (1576-1586). 1578, готуючись до війни з Московією, Б. установив козацький реєстр у кількості 500, а з 1583 — 600 осіб, надав їм ряд привілеїв, уперше було передано козацькі клейнодн та віддано у володіння Трахтемирів (тепер Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл.) із Зарубським монастирем. Успішно воював у Лівонській війні з допомогою укр. козаків.
Вишневецький Дмитро (р. н. невідомий, Вишнівець, тепер Збаразького р-ну Тернопільської обл. — 1563, Стамбул) — військ, діяч, князь. Власник великих земельних маєтків у Кременецькому (Кременецькому) пов. В. був старостою Черкаського і Канівського пов. (1550-1553). Бл. 1556 (за ін. даними 1552, 1554-1555) збудував на о. Мала Хортиця замок, який став прообразом Запорізької Січі й згуртував на б-бу проти татар кількасот козаків. В. здобув турецьку фортецю Іслам-Кермен 1557, здійснив 1559 вдалий похід на Крим. 1563 він втрутився у б-бу за молдавський престол, потрапив у полон, був виданий туркам і страчений ними. В. — герой укр. нар. думи про Байду.
Горошкович Олексій (Олексій; XVI ст., Перемишль, нині у Польщі) — визначний живописець. Автор творів: ікона «Успіння Богородиці» з с. Смільника (1547), намісна ікона «Богородиця» та «Нерукотворний Спас», ікона «Богородиця» з Ровеня (тепер у Польщі).
Косинський Криштоф (р. н. невідомий, Підляшшя — 1593) — військ, і політ, діяч. З 1586 перебував на Запорізькій Січі, 1591 обраний гетьманом. К. 1591-1593 очолював перше вел. козацьке повстання проти Польщі. Загинув в одному з боїв (за ін. даними підступно вбитий під час переговорів з черкаським старостою князем О. Вишневецьким).
Наливайко Дем’ян (церк. — Даміан; 1550-і рр., Гусятин, тепер Тернопільська обл. — 1627, Острог, нині Рівненська обл.) — церк. і культ, діяч, письменник, перекладач. Брат С. Наливайка. Закінчив Острозьку школу, з 1589 викладав у ній (Академії). Брав певну участь у повстанні під керівництвом свого брата. Н. 1596 виступав проти укладення унії з Римом. Був управителем друкарні у Дерманському монастирі (тепер Рівненеька обл., 1602-1605), перетворив його на культурно-освітній центр, священиком в Острозі (1607, 1612). Н. належав до Острозького літ. гуртка. Письменник — автор творів «Октоїх, сиріч осмогласник» (1603-1604), «Проповіді про Івана Златоустого» (1607), віршів, передмов до перекладів, що видавалися у друкарнях Дерманя і Острога, та ін.
Наливайко Северин (бл. 1500, Гусятмн, тепер Тернопільська обл. І 1.04.1597, Варшава) козацький ватажок, керівник повстання 1594- 1596. Брат Д. Наливайка. У молоді роки перебував на «Запоріжжі, згодом служив сотником надвірної хоругви у К. Острозького. Наливайко 1594 залишив службу, на Брацлавщині організував козацький загін, здійснив вдалий похід у Молдавію. Повернувшись у жовтні 1594, очолив нар. повстання. Навесні 1596 війська Н. були оточені біля Лубен на р. Солониця, керівників повстання видали польській армії. Після жорстоких тортур страчений.
Острозький Василь-Костянтин (1526, Дубно, тепер Рівненська обл. — 23,02.1608, Острог, нині Рівненська обл.) — видатний політ, і культ, діяч. Молодший син К. Острозького. Одна з найбагатіиих і нанвпливовіших постатей свого часу. О. був претендентом на польський (1572) і московський (1598) престол. Послідовно захищав укр. політ, права, не підтримував Люблінської і Берестейської уній, виступав за рівні права України Польщі та Литви у Речі Посполитій. О. відіграв важливу роль у культ. житті як меценат. Засновник шкіл у Турові (1572), Володимирі-Волинському (1577), академії (1576-1580) і друкарні (1578) в Острозі, зібрав гурток визначних укр. культ, діячів (Г. Смотрицький, Клірик Острозький, Д. Наливайко та ін.). На кошти О. 1581 був виданий перший повний текст Біблії староукраїнською мовою. О. відіграв значну роль і в релігійному житті як захисник православ’я.
Підкова Іван (р. н. невідомий — 1578, Львів) — військ, діяч. 1577 разом з козацьким отаманом Я. Шахом зробив похід на Молдавію, зайняв Ясси. П. проголошений молдавським господарем. Але вже на поч. 1578 під натиском турецько-волоських військ козаки відступили на Україну. П. підступно схоплено і за наказом короля С. Баторія страчено. Т. Шевченко написав поему «Іван Підкова».
Потій Іпатій (спр. Адам; 12.08.1541, с. Рожанка, Підляшшя, нині у Польщі — 18.07.1613, Київ) — визначний церк. діяч, письменник. Закінчив Краківський ун-т. З 1593 — володимиро-берестейський єпископ. П. був приятелем К. Острозького. Один з організаторів Берестейської унії 1596. Після см. М. Рогози став греко-католицьким митрополитом Київським і Галицьким (1599-1613). П. — автор низки полемічних творів «Унія…» (1596), «Календар римський новий» (1596), «Оборона собору Флорентійського» (1603), листів до князя К. Острозького та ін.
Рогоза Михайло (Рагоза; бл. 1540, Волинь — 1599, Київ) — церк. діяч. Навчався у Віленській єзуїтській колегії. Підтримував дружні зв’язки з князем К. Острозьким. Р. 1588 призначений православним митрополитом Київським. Разом з ін. єпископами прийняв рішення про укладення унії, яка була проголошена на Берестейському соборі 1596. Р. був уніатським (греко-католицьким) митрополитом Київським (1596-1599).
Сигізмунд II Август (1.07.1520 — 7.07.1572) — польський і литовський політ, і держ. діяч. Ост. представник династії Ягеллонів. Польський король (1530-1572), вел. князь литовський (1548-1572). Зрівняв укр. шляхту в правах з польським дворянством. С. II А. взяв активну участь в укладенні Люблінської унії 1569, учасник Лівонської війни. За його правління збудована перша Запорозька Січ (1552), організовано перший відділ реєстрових козаків (1572).
Смотрицький Герасим (р. н. невідомий, с. Смотрич, тепер Дунаєвецького р-ну Хмельницької обл. — жовтень 1614, Острог, нині Рівненська обл.) — визначний письменник, педагог, культ, діяч. Батько М. Смотрицького. Був міським писарем у Кам’янці-Подільському. 1576 на запрошення князя К.-В. Острозького С. переїхав до Острога, де з 1580 став першим ректором Острозької академії. Разом з 1. Федоровим готував видання Острозької Біблії 1581 (передмова, гол. перекладач і редактор) і «Буквар» 1578. С. — автор першої друкованої пам’ятки укр. полемічної л-ри «Ключ царства небесного…» і трактату «Календар римський новий» (обидві — 1587). Ряд творів не збереглося. Твори С. написані мовою, близькою до народної.
Федоров Іван (Федорович; р. н. невідомий — 5(15). 12.1583, Львів) — друкар і книговидавець. У 50-х рр. XVI ст. працював, імовірно, в московській т. зв. анонімній друкарні, згодом держ., де видав «Апостол» (1564) і «Часовник» (1565). Ф. 1569-1570 видав дві книги у Заблудові (тепер Польща). Останні роки життя працював в Україні: 1572-1575 і 1583 — у Львові, 1575-1576 — у Дермані (нині Рівненська обл.), 1577-1582 — в Острозі. Ф. видав «Апостол» (1573-1574), «Буквар» (1574), «Книгу Нового Завіту» і покажчик до неї (1580), «Хронологію» А. Римші (1581), Острозьку Біблію (1581) та ін. Брав участь у редагуванні та оформленні книг, писав післямови тощо.
Читайте тему «Українські землі в другій половині 16 ст» , щоб розширити свої знання.