«Пітер Пен» скорочено українською читати
У повісті Баррі Д. М розказано про сім’ю Дарлінгів. У них троє дітей-погодків — Венді, Джон і Майкл. У дітей незвичайна няня — чорна собака-водолаз на ім’я Нена. Одного вечора, зайшовши в спальню до дітей, мама бачить, як у віконце влітає хлопчик, а слідом за ним — дивна цятка, яка світиться. Від подиву вона скрикує, на крик прибігає Нена. Хлопчику вдається випурхнути у вікно, але в зубах Нени залишається його тінь! Місіс Дарлінг згортає її і кладе в ящик комода.
Через кілька днів місіс і містер Дарлінг збираються в гості. У поспіху містер Дарлінг стикається з Неной, і на його брюках — залишається шерсть. Містер Дарлінг виганяє Нену у двір і садить її на ланцюг. Як тільки батьки йдуть з дому, до дітей прилітає маленький вогник — це фея Дінь-Дінь, вона шукає тінь. Слідом за нею з’являється Пітер Пен. За знаком Дінь-Дінь (фея не вміє говорити, вона видає мелодійний дзвін) Пітер знаходить тінь і пробує прикріпити її назад, але нічого не виходить. Пітер починає плакати, і його ридання будять Венді. Дізнавшись, у чому справа, Венді пришиває тінь до п’ят Пітера. Це трошки боляче, але він терпить. Відчувши довіру до Венді, Пітер розповідає їй про себе: він утік з дому, вирішивши ніколи не ставати дорослим. Він живе на острові Нетінебудет разом з загубленими дітьми ( «коли дитина вивалюється з коляски, вона відправляється в країну Нетінебудет»). Заодно з’ясовується дещо щодо фей: виявляється, феї з’являються на світ з дитячого сміху і у кожної дитини є своя фея. Але варто тільки кому-небудь подумати «що на світі немає ніяких фей» — і фея гине.
Дізнавшись, що Венді вміє розповідати казки, Пітер кличе Венді на острів, щоб вона розповідала казки і була матір’ю всіх втрачених хлопчаків. Венді сумнівається, але все ж погоджується. Разом з нею летять Джон і Майкл.
Мешканці острова готуються до зустрічі з Пітером. Хлопчаки розшукують місце, де приземлиться Пітер. Пірати на чолі з капітаном Джезу Крюком розшукують хлопчаків, червоношкірі (їх вождь — Велика Маленька Пантера) розшукують піратів, а дикі звірі розшукують червоношкірих, щоб їх з’їсти.
Попереджаючи приліт Венді, з’являється фея Дінь-Дінь. Вона (з ревнощів!) Від імені Пітера наказує хлопчакам застрелити Венді з лука. У них немає підстав сумніватися, і один з них стріляє. Венді падає на землю і лежить як мертва. Але вона не померла, її врятував жолудь, що висів на шиї, це був подарунок Пітера Пена, — в нього і влучила стріла. Але Венді дуже слабка, і всі хлопчаки, на чолі з Пітером, будують їй будинок, зводячи його прямо навколо неї. Будиночок виходить гарненький. Венді всерйоз займається своїми обов’язками: вона готує, пере, штопає і, звичайно ж, розповідає казки.
Пірати не залишають хлопчаків в спокої. Капітан Крюк — його звуть так з тих пір, як Пітер відтяв йому руку, замість якої довелося приладнати залізний гак, — не може пробачити цього Пітеру, тим більше що руку проковтнув крокодил, якому вона настільки припала до смаку, що він невпинно полює на Гака, добре ще, що його можна почути по цоканню наручного годинника капітана, який не перестав ходити в крокодилячому животі. В голову капітанові приходить ідея спекти на погибель хлопчакам отруєний торт, але йому не вдається нічого добитися таким чином — Венді не дозволяє їм їсти солодке, і торт благополучно черствіє на галявині, поки сам капітан не спіткнеться об нього в темряві і не падає додолу. Одного разу пірати хочуть прив’язати до скелі в лагуні індіанську принцесу Барсову Лілію, щоб її затопило припливом. Пітеру Пену вдається обдурити піратів, наказавши їм (голосом капітана Гака) відпустити її. Потім Пітеру доводиться боротися з Крюком, і той ранить його. Пітера рятує птах Ні.
Якось увечері Венді розповідає хлопчакам їх улюблену казку — про те, як жили-були на світі один джентльмен і одна леді, у яких колись діти полетіли на острів Нетінебудет. І як вони завжди тримали вікно відкритим, щоб діти могли прилетіти додому.
Пітер заперечує Венді: він теж так раніше думав про матерів і тому не поспішав повертатися. А коли прилетів, вікно було закрите, а в його ліжку спав інший хлопчик.
Тут Джон і Майкл, брати Венді, розуміють, що треба поквапитися додому. Венді кличе з собою і інших хлопчаків, впевнена, що її батьки неодмінно усиновлять і їх. Погоджуються всі, крім Пітера Пена, який не хоче ставати великим. Пітер просить індіанців проводити Венді і хлопчиків, але тут знову втручаються пірати. Їм вдається нечесними шляхами розбити індіанців і взяти в полон Венді і хлопчиків. Пітер дізнається про це від Дінь-Дінь і поспішає на допомогу. Відбувається вирішальний бій між Пітером Пеном і капітаном Крюком. Пірати переможені. Хлопчики та Венді летять додому.
А в цей час в Лондоні місіс і містер Дарлінг продовжують чекати дітей і ніколи не закривають вікна дитячої. А містер Дарлінг ніяк не може собі пробачити, що вигнав в той страшний вечір Нену з дому і посадив її на ланцюг. Тому він поклявся до повернення дітей жити в собачій будці, його в ній відвозять на роботу і привозять з роботи. Місіс Дарлінг сідає за піаніно і починає грати. У цей час прилітають Пітер і Дінь-Дінь. Вони закривають вікно, щоб Венді вирішила, що мама більше не чекає її і не любить, і повернулася б з Пітером на острів. Але в звуках музики чується велика печаль, і Пітер знову відкриває вікно. Венді, Джон і Майкл влітають у вікно і забираються в свої ліжка. Мати бачить їх, кличе батька, і Нена теж вбігає в кімнату. Всі щасливі. А хлопчиків чекають внизу, поки Венді розповість про них батькам. Дорахував до п’яти тисяч, вони входять в будинок і шикуються перед місіс Дарлінг. Звичайно ж, і місіс, і містер Дарлінг вирішили усиновити їх! Пітер знову летить на острів. Він обіцяє Венді прилетіти на наступний рік, але забуває про це. А коли Пітер знову з’являється, Венді вже заміжня і в неї є маленька дочка Джейн.
Не помітивши змін, Пітер кличе з собою Венді, але та, зітхнувши відмовляється, тому що вона вже доросла. Венді виходить з кімнати, щоб заспокоїтися, а Пітер Пен сидить на підлозі і плаче. Його ридання будять Джейн.
І все повторюється знову.
Коли Джейн виростає, у неї народжується дочка Маргарет, і ось вже Маргарет відлітає з Пітером Пеном на острів Нетінебудет… І так буде тривати до тих пір, поки діти не перестануть бути такими веселими, нерозуміючими і безсердечними.