Що таке характер? Як формується характер людини? Які є типи характеру? Відповіді на ці запитання ви знайдете в даній статті.
Поняття про характер особистості
Характер — це сукупність незмінних індивідуальних психічних особливостей людини, які складаються і проявляються в діяльності і спілкуванні, передбачає типові для неї способи поведінки, ставлення до себе та інших.
Фізіологічною основою характеру є сукупність виявлень типу ВНД і складних незмінних систем часових зв’язків, напрацьованих протягом життя.
Розрізняють такі Риси характеру :
— почуття власної гідності,
— скромність (або самовпевненість),
— образливість,
— егоцентризм (тобто постійна зосередженість на собі та своїх переживаннях),
— егоїзм,
— чесність,
— дисциплінованість,
— принциповість,
— мужність та інші.
Розрізняють чотири Системи властивостей характеру:
— властивості, що відображають ставлення до окремих людей і колективу (доброта, злість, чуйність, вимогливість, принциповість, зарозумілість тощо);
— властивості, що відображають ставлення до праці (працьовитість, лінощі, сумлінність, відповідальність та ін.);
— властивості, що відображають ставлення до речей (акуратність, неохайність, недбалість тощо);
— властивості, що відображають ставлення до самого себе (гордість, самолюбство, скромність, марнолюбство та ін.).
Структура характеру
Структурні властивості характеру:
1) Ступінь їх глибини. Глибшими є ті властивості, які зумовлюються найважливішими, головними ставленнями особистості і тому пов’язані з широкою системою інших властивостей. У зв’язку з відмінностями в ступені глибини властивостей характеру не можна звести характеристику людини до переліку всіх системокомплексів;
2) Активність. Визначається ступенем протидії зовнішнім обставинам. Одні люди при зустрічі з несприятливими обставинами посилюють свою активність, долають труднощі і досягають мети, інші пасують перед ними. Тому розрізняють людей із сильним і слабким характерами;
3) Рівень стійкості (мінливості).
Перша — третя властивості характеру є необхідними умовами пристосувальної діяльності;
4) Пластичність. Щоб дії і вчинки людини були доцільними, потрібно зі зміною середовища відповідно змінювати й індивідуально-своєрідні способи дій. Усі властивості характеру є необхідною умовою навчання і виховання. Завдяки пластичності характер можна виховувати і перевиховувати.
Структура характеру не дається від природи, а формується в процесі розвитку особистості. Вона зумовлена життєвим досвідом людини. Залежно від умов життя можуть розвиватися і по-різному проявлятися різні якості характеру.
Фактори, що впливають на формування характеру людини
Формування характеру — це тривале становлення постійних психологічних утворень під впливом об’єктивних і спеціально створених для цього умов, коли дії та вчинки внаслідок їх багаторазового повторення стають звичними і визначають тилову модель поведінки людини.
Характер формується під впливом соціального виховання з дитячих років і протягом усого життя.
На формування характеру впливають:
— виховання,
— суспільні умови,
— колектив,
— стиль спілкування дорослих один з одним та з самою дитиною,
— соціальне середовище,
— фізіологічні передумови.
Найбільш інтенсивний процес формування характеру в проміжку Від 2 до 10 років. Саме в цей період дитина активно включається в соціальні відносини через спілкування, групові ігри і навчання. У цьому віці слова, вчинки, поведінка дорослих і однолітків максимально впливають на дітей.