“Портрет Доріана Грея” короткий зміст
Головною дійовою особою роману Оскара Уайльда є юнак на ім’я Доріан.
У сонячний літній день талановитий живописець Безіл Голворд Пише портрет надзвичайно красивого юнака, з яким нещодавно познайомився. Юнакові двадцять років, його звуть Доріан Грей. Але ось портрет закінчено, все захоплені його досконалістю. Самозакоханий Доріан вимовляє вголос: Якби портрет змінювався, а я міг завжди залишатися таким, який є! Живописець дарує портрет юнаку.
Якось знайомий Безіла Холлуорда, лорд Генрі Уоттон, захоплений красою Доріана, запрошує його на обід. Поступово Доріан з головою занурюється у світське життя: відвідує звані обіди, проводить вечори в опері. Крім того, він закохується в починаючу актрису Сибіллу Вейн, дівчину років сімнадцяти, з ніжним, як квітка, обличчям. Сибілла Вейн, з разючою одухотвореністю, грає на убогих підмостках жебрацького театру Іст-Індра. Вона веде напівголодне існування разом з матір’ю і братом, тому Доріан представляється їй прекрасним принцом, що зійов з захмарних висот. Доріан і не підозрює, що і Сибілла, і її брат – позашлюбні діти, народжені їх матір’ю від людини іншого положення.
Доріан сповіщає Безіла, що збирається одружитися на Сибілі Вейн. Безіл вважає цю ідею божевільною. Доріан запрошує Безіла Холлуорда і Генрі Уоттона на спектакль, де його кохана повинна грати Джульєтту. Але саме в цьому спектаклі, не дивлячись на всю її талановитість, Сибілла з тріском провалюється. Це викликає скептичну насмішку лорда Генрі, співчуття Безіла і неприязнь Доріана. Він у розпачі кидає Сибілі: Ви вбили мою любов!
Після цього Доріан проводить безсонну ніч, блукаючи по спорожнілому Лондону. У цю ж ніч дівчина здійснює самогубство. Лорд Генрі радить Дориану не лити даремно сліз за Сибілою Вейн, обіцяє познайомити його зі своєю чарівною сестрою леді Гвендолен. Доріан слухає промову лорда і в той же вечір на портреті з’являється жорстка зморшка. Стурбований Доріан прибирає портрет з очей геть.
Наступні двадцять років проходять непомітно для Доріана. Але він все сильніше закохується у свою красу і все з великим інтересом спостерігає за розкладанням своєї душі. Він шукає розради в дорогоцінних каменях, в музиці, в наркотичних зіллях, в божевільній низці сумнівних зв’язків. У підсумку за Доріаном Греєм закріплюються слава спокусника молодих умів.
Безіл Голворд намагається напоумити Доріана, але той у відповідь показує портрет, написаний колись Безілом. На портреті зображений самозакоханий старий. Доріан який вважає, що і Безіл якось винен у його нещасній долі, встромляє в одного кинджал. Потім хіміка Кемпбел, за допомогою шантажу змушує розчинити тіло Безіла в азотній кислоті…
Сам Доріан шукає забуття в наркотиках. В одній з приток він мало не гине – його впізнає брат Сибіли Вейн, що присягнувся, у що б то не стало, помститися її кривднику.
Одного разу Доріан розуміє, що портрет, написаний Безілом, це совість Доріана, і його треба знищити. Пізно вночі, наодинці з самим собою, Доріан накидається з ножем на портрет. Прокинувшися слуги виявляють тіло мертвого старого. На портреті ж зображений юний і прекрасний юнак.