“Похід на Царгород” Олександр Олесь

Олександр Олесь “Похід на Царгород”

Геть за морем українським,
Понад склом Босфорських вод
Дивні вежі і палати
Розкидає Царгород.

Наче вир, кипить, торгує
Крамом, зброєю, вином.
Вдень він вуликом здається,
А вночі – чудесним сном.

І з усіх країн до його
Ллється хвилями народ.
Наші теж торговці-люде
Їздять в славний Царгород.

Та не любить грек чужинців
І тримає їх в руці.
“Хоч не їдь! Одурить, скривдить!”
Наші скаржаться купці.

І Олег, на греків лютий,
Став збиратися в поход:
Хоче він до України
Прилучити Царгород.

І укрили Чорне море
Українські байдаки,
Розгорнулися вітрила,
Заспівали вояки.

Простір! Воля! Грають хвилі,
Море диха, як живе,
Мов лютує, що з піснями
Легковажний хтось пливе.

Небезпека? Вітер? Буря?
Гнуться щогли кораблів?
О, хіба згорнути крила
Важко, довго для орлів?

І гуртом за весла взятись,
Разом взятись і гребти…
Море, море! І в негоду
Любе сміливому ти!

Так три дні плили по морю
Без турботи, без нудьги.
Ось і вежі Царгороду,
Ось і грецькі береги.

Але греки уже знали,
Що летять до них орли,
І, щоб в пристань не пустити,
Ланцюги перетягли.

І звелів Олег на берег
Витягати кораблі.
“Що ж, мовляв, як не по морю,
То поїдем по землі”.

І, колеса приробивши,
Він вітрила розпустив.
І невидане тут сталось,
Найдивніше диво з див.

“Ой повій, повій ти, вітре!
Швидше коней повези!”
Зашумів-повіяв вітер,
Покотилися вози.

Вороги перелякались,
До Олега шлють послів.
“Не руйнуй нас, все дамо ми,
Що б ти, князю, не схотів!”

“Ну, гаразд. Покора ваша
Погасила в серці гнів,
І здається, ми братами
Станем з лютих ворогів

Царю, хай моє купецтво
Вільно ходить в Царгород,
Хай торгує і купує
Вже без кривди і без шкод.

У купців не буде зброї:
Я обмежу їх число,
Щоб не більше, як півсотні,
Їх нараз у місто йшло”

Цар годився на умову,
Хрест святочно цілував.
Князь на Волоса, Перуна
І на меч присягу склав.

На воротях Царгороду
Князь Олег свій щит прибив.
На воротях Царгорода
Український щит висів!

“Поход на Царгород” Олександр Олесь аналіз

Фрагмент “Похід на Царгород” інформує нас про похід Олега на Царгород, який він хотів прилучити до України. Греки вже чекали на нього та перекрили водний шлях до міста. Тоді Олег приробив своїм кораблям колеса і поїхав штурмувати місто сушею. Греки перелякались та прислали до нього послів. Олег на правах переможця виторговував у царя право на вільну торгівлю для своїх купців у Царгороді та на знак своєї перемоги прибив на воротах міста свій щит.

“Поход на Царгород” Олександр Олесь аналіз Ви можете доповнити через форму коментарів.