Прислiв’я про ліс – це надбання народу, мудрість попередніх поколінь, які розуміли важливість лісу – легенів планети.
Прислiв’я про ліс
- Ліс сам себе чистить. Що в лісі родиться, то в дворі згодиться. Як у лісі гукнеш, так і одгукнеться. Не май поля за бовдура, а лісу за дурня Поле бачить, а ліс чує Поле має очі, а ліс вуха Що в лісі родиться, то в дворі згодиться Як листя жовтіє, ліс і поле смутніє З-за дерев і лісу не видно Одно дерево – то ще не ліс Не звик лис до наших коліс Слухай, діброво, що ліс говорить У лісі родився, нічого не знає Хто в ліс, а хто по дрова Чий ліс, того й пень Під лісом живе, а соломою топить Ліс великий, а путнього дерева не знайдеш.
Прислiв’я про дерева
- Велике дерево дає більше тіні, ніж плоду Від одного удару дерево не падає Дерево гнеться, доки молоде Дерево падає, куди хилиться Дерево шанують, як добре родить, а чоловіка, як добре радить Нема такого дерева, щоб на нього птиця не сідала Вітер ламає найбільше дерево Дерево криве, та яблука солодкі Криве дерево, але рівно горить.
Прислiв’я про ліс – розширять словниковий запас будь-якої людини, таку людину всі завжди вважають ерудованою та начитаною.