Прислiв’я про ліс

Прислiв’я про ліс — це надбання народу, мудрість попередніх поколінь, які розуміли важливість лісу — легенів планети.

Прислiв’я про ліс

    Ліс сам себе чистить. Що в лісі родиться, то в дворі згодиться. Як у лісі гукнеш, так і одгукнеться. Не май поля за бовдура, а лісу за дурня Поле бачить, а ліс чує Поле має очі, а ліс вуха Що в лісі родиться, то в дворі згодиться Як листя жовтіє, ліс і поле смутніє З-за дерев і лісу не видно Одно дерево — то ще не ліс Не звик лис до наших коліс Слухай, діброво, що ліс говорить У лісі родився, нічого не знає Хто в ліс, а хто по дрова Чий ліс, того й пень Під лісом живе, а соломою топить Ліс великий, а путнього дерева не знайдеш.

Прислiв’я про дерева

    Велике дерево дає більше тіні, ніж плоду Від одного удару дерево не падає Дерево гнеться, доки молоде Дерево падає, куди хилиться Дерево шанують, як добре родить, а чоловіка, як добре радить Нема такого дерева, щоб на нього птиця не сідала Вітер ламає найбільше дерево Дерево криве, та яблука солодкі Криве дерево, але рівно горить.

Прислiв’я про ліс — розширять словниковий запас будь-якої людини, таку людину всі завжди вважають ерудованою та начитаною.

Прислiв’я про ліс