Прислів’я про мову, про слово українською всі нам добре відомі, ми часто їх говоримо, але якщо вам поставлять завдання назвати хоча б 5 прислів’я про мову, то ви напевне будете довго думати перш ніж дати відповідь. Пропонуємо вам підбірку прислів’я про мову, які вам нагадають про всю красномовність української мови.
Прислів’я про мову
Прислів’я про рідну мову
Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.
Птицю пізнати по пір’ю, а людину по мові.
Рідна мова — не полова: її за вітром не розвієш.
Більше діла — менше слів.
Будь господарем своєму слову.
Мовивши слово, треба бути йому паном.
Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.
Від красних слів язик не відсохне.
Від солодких слів кислиці не посолодшають.
Від меча рана загоїться, а від лихого
слова — ніколи.
Від теплого слова і лід розмерзається.
Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.
Впік мене тим словом, не треба й вогню.
Прислів’я про мову та мовлення
Гостре словечко коле сердечко.
Де мало слів, там більше правди.
Діла говорять голосніше, як слова.
Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.
Добре слово краще, ніж готові гроші.
Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.
З пісні слова не викидають і свого не вставляють.
І від солодких слів буває гірко.
Кого не б’є слово, тому й палиця не поможе.
Коня керують уздами, а чоловіка — словами.
Красне слово — золотий ключ.
Українські приказки та прислів’я про мову
Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.
Краще переконувати словами, як кулаками.
М’які слова і камінь крушать.
На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.
Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.
Не кидай слова на вітер.
Не так то він діє, як тим словом сіє.
Шабля ранить тіло, а слово — душу.
Слово — не полова, язик — не помело.
Слова пристають, як горох до стінки.
Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.
Слово — вітер, письмо — грунт.
Слово до ради, а руки — до звади.
Слово до слова — зложиться мова.
Слово може врятувати людину, слово може і вбити.
Слово старше, ніж гроші.
Словом і місто можна збудувати.
Удар забувається, а слово пам’ятається.
Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.
Чиєсь одне слово губить діло.
Прислів’я про мову або слово
Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.
Як овечка: не мовить ні словечка.
Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.
Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.
Перше погадай, потім повідай.
Що кому треба, той про те й теребить.
Байка байкою, а борщ стигне.
Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.
Не те гріх, що в рот, а те, що з рота.
Прислів’я про українську мову
Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить.
Дурний язик попереду розуму біжить.
Дурний язик — голові не приятель.
Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.
Удар забувається, а слово пам’ятається.
Що на думці, те й на язиці.
Язиком без ножа ріже.
Язиком вихати — не ціпом махати.
Як овечка: не мовить ні словечка.
Як питали, так і відповідали.
Як привітаєшся, так і відкажуть.
Тепер ви знаєте різні прислівя про мову, і зможете збагатити свій словниковий багаж.
Прислів’я про мову, про слово українською всі нам добре відомі, ми часто їх говоримо, але якщо вам поставлять завдання назвати хоча б 5 рислів’я про мову, то ви напевне будете довго думати перш ніж дати відповідь. Пропонуємо вам підбірку прислів’я про мову, які вам нагадають про всю красномовність української мови.
Прислів’я про мову
Прислів’я про рідну мову
Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.
Птицю пізнати по пір’ю, а людину по мові.
Рідна мова — не полова: її за вітром не розвієш.
Більше діла — менше слів.
Будь господарем своєму слову.
Мовивши слово, треба бути йому паном.
Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.
Від красних слів язик не відсохне.
Від солодких слів кислиці не посолодшають.
Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.
Від теплого слова і лід розмерзається.
Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.
Впік мене тим словом, не треба й вогню.
Прислів’я про мову та мовлення
Гостре словечко коле сердечко.
Де мало слів, там більше правди.
Діла говорять голосніше, як слова.
Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.
Добре слово краще, ніж готові гроші.
Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.
З пісні слова не викидають і свого не вставляють.
І від солодких слів буває гірко.
Кого не б’є слово, тому й палиця не поможе.
Коня керують уздами, а чоловіка — словами.
Красне слово — золотий ключ.
Українські приказки та прислів’я про мову
Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.
Краще переконувати словами, як кулаками.
М’які слова і камінь крушать.
На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.
Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.
Не кидай слова на вітер.
Не так то він діє, як тим словом сіє.
Шабля ранить тіло, а слово — душу.
Слово — не полова, язик — не помело.
Слова пристають, як горох до стінки.
Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.
Слово — вітер, письмо — грунт.
Слово до ради, а руки — до звади.
Слово до слова — зложиться мова.
Слово може врятувати людину, слово може і вбити.
Слово старше, ніж гроші.
Словом і місто можна збудувати.
Удар забувається, а слово пам’ятається.
Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.
Чиєсь одне слово губить діло.
Прислів’я про мову або слово
Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.
Як овечка: не мовить ні словечка.
Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.
Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.
Перше погадай, потім повідай.
Що кому треба, той про те й теребить.
Байка байкою, а борщ стигне.
Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.
Не те гріх, що в рот, а те, що з рота.
Прислів’я про українську мову
Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить.
Дурний язик попереду розуму біжить.
Дурний язик — голові не приятель.
Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.
Удар забувається, а слово пам’ятається.
Що на думці, те й на язиці.
Язиком без ножа ріже.
Язиком вихати — не ціпом махати.
Як овечка: не мовить ні словечка.
Як питали, так і відповідали.
Як привітаєшся, так і відкажуть.