Прислів’я про хитрість, Про хитру людину, лукаву – є повчальними для всіх. Тільки одних вони вчать остерігатися таких людей, а в інших виховують лише хороши риси характеру.
Прислів’я про хитрість
- В ноги кланяється, а за п’яти кусає. Лукавий чоловік словами любить, а ділами губить. Він укусить і меду дасть. Укусить і зуби похова. Улесливий чоловік схожий на кішку: спереду ласкає, а ззаду кусає. Грається, як кіт з мишею. Котові жартушки, а миші смертушки. Здається і дружить, а зміючку пустив. Такий добрий, що в ложці води втопив би. В тихому болоті чорти плодяться. Зверху гарно та тихо, а всередині ворушиться лихо. Тиха вода греблю рве. В потихонях чорт сидить. Не клади в рот пальця, бо одкусить. На язиці медок, а на думці льодок. Медок солодок, а язичок дере.
Українські прислів’я про хитрість
- Слова, як мед, – діла, як полин. Слова маснії, а пироги піснії. Словом – як листом стеле, а ділом – як голками коле. Словом – як шовком вишиває, а ділом – як шилом шпигає. На словах милості просить, а за халявою ніж носить. Слова ласкаві, та думки лукаві. Слово з маслечком, та чортова думка. Гадина в його словах дихає. Щебече, як соловейко, а кусає, як гадюка. Янгольський голосок, а чортова думка. Голос, як сурмонька, але ж чортова думонька. Добре говорить, але зле робить. Язиком: ось я! А на ділі – свиня. Понура свиня, а глибоко риє. Говорить, як лисиця, а за пазухою камінь держе. У вічі – як лис, а поза очі – як біс. Добрий би був чоловік, та собаками підшитий. Лисом підшитий, псом підбитий. Лестощами й душу вийме. Тіло обіймає, а душу виймає. При тобі – і душа в тобі, а без тебе – і душа з тебе. Ти його борони від собак, а він тобі покаже кулак. Ти йому даєш вівса, а він дивиться на тебе, як на пса. Ти йому хліб, а він тобі камінь.
Прислів’я про хитрих
- Просить покірно, наступивши на горло. Свій своєму лиха не мисле: як побачить на сухому, то в болото тисне. В очі любить, а за очі губить. Любить, як вовк порося. Ясні очі, та чортові думки. Очима світить – боком душу тягне. Жалів яструб курку, доки всю оскуб. Ми з тобою, як риба з водою: я на лід, а ти під спід. М’яко стеле, та твердо спать. Гарно колишеш, та сон не бере! За шматок ковбаси чортові душу продаси! Ходить, як овечка, а буцькає, як баран. Добрий баранчик, та по вовчому виє. Вовк прийшов у овечій шкурі. Дивиться лисицею, а думає вовком. Вовчу думку має. Вовча думка, а лисячий хвіст. Вовк лисиці не рідня, та повадка одна. У кого серце вовче, той їсть, кого схоче. Там вовк не бере, де сам живе. Сказав би словечко, та вовк недалечко. Просився вовк у пастухи, а свиня в городники. Дивиться, як вовк на козу. Кликав вовк козу в гості – та йти не хоче. Кобила з вовком мирилася, та додому не вернулася. Поставили козла город стерегти. Такий сторож з вовка при вівцях, як з кози при капусті. Вовка як не годуй, а він усе в ліс дивиться. Пожалів, як вовк порося, – від’їв ніжки та й уся. Пожалів вовк кобилу – зоставив хвіст і гриву! Повадиться вовк у кошару ходити, то все стадо перебере. Повадиться вовк у кошару ходити, то й у хаті буде. Мани собаку, маючи кияку! Не за те вовка б’ють, що він сірий, а за те, що овечку з’їв. Одною ногою в гробу стоїть, а ще зло творить. Щука пропала, а зуби зостались. Хитрого од лукавого не відрізниш. Хитра людина в’ється як хмелина: за що можна вчепиться, за те й держиться. Хвалить, як медом мастить. Хитрий, як лисиця! Хвостиком виляє – і курочок хапає. Стара лисиця писком риє, а хвостом слід замітає. Не по вас, гуси, я йду, – водиці напиться, – каже лисиця. Не бійся чорта, а лихого чоловіка. Бійся пса не того, що гавка, а того, що лащиться. Бережись підлесливого, як потайного собаки! За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся! Не хвали мене в вічі, не гудь поза очі. Не будь солодкий – проглинуть, не будь гіркий, бо прокленуть! Не той ворог, що перед тобою, а той, що за спиною. Бережись козла спереду, коня ззаду, а лихого чоловіка з усіх боків. Гадюку як не грій, – вона все одно укусить. Чорну душу милом не відмиєш. Не копай другому яму, бо сам упадеш. Хто під ким яму копає, той у неї сам попадає. Лукавий як не мудрує, а все ж заплутається в свої тенета.
Прислів’я про хитрість необхідно знати кожному, не лише з виховною метою, але і для розширення свого словесного запасу.