Прислів’я та приказки про погоду – це українська народна мудрість, спостереженя наших пращурів за погодою, погодніми умовами в різні пори року.
Прислів’я та приказки про погоду
- Жди з моря погоди, то роса очі виїсть. Така погода, що хто вмер, той каятиметься. Тиха погода, хоч мак сій. Після дощу буває ясна погода. Погода: один день блисне, а сім день кисне. Погода – всім вигода, а сльота – всім гризота. В холодну погоду добрий господар і собаку на вулицю не вижене. Буде погода: насподі болото, а зверху вода. Трапляється і такий год, що на день по сім погод. Погода робить сіно, а час – гроші. Буде погода, як не потече зверху вода. В часи погоди бійся великої води. Вітер віє, хоч не знає, що погоду він міняє. В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, крутить, мутить, припікає й поливає. Сім погод надворі: сіє, віє, мутить, крутить, рве, зверху ллє, знизу мете. По бурі приходить гарна погода. І в погоду часом грім ударить. В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, туманіє, шумить, гуде, мете і зверху йде.
Прислів’я про погоду
- Зимове тепло, як мачушине добро. Де тепло, там і добро. Так тепло, як циганові під ятером. Тепло, як у вусі. В зимовий холод кожний молод. Ні холодно, ні душно, як на святках у сіряках. Так холодно, що якби не вмів дрижати, то замерз би. Холодно в хаті, хоч вовків ганяй. Холодно, хоч собак ганяй. Холод – не брат. Холод не терпить голоду. Що за холод, як козак молод. В ліс не з’їздиш, то й на печі замерзнеш. Казала баба: “Я на марець виставлю палець”,- та й у березні замерзла. Мерзлякуватому й на печі холодно. Обмок, як вовк, обкис, як лис, обмерз, як пес,- та все задурно. Хто змок, той води не боїться. Краще почервоніти, як посиніти. Кожух лежить, а дурень дрижить. На кожусі лежав, від холоду дрижав.
Приказки про погоду
- Багато снігу – багато хліба. Вода з гір потекла, весну принесла. Не кожна хмара приносить дощ. Від березневих дощів земля квітне. З малої хмари великий дощ. Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.
Народні приказки про погоду
- Природа одному мати, другому – мачуха. Заступи природу дверима, то вона тобі вікном ввійде. На небо не скочиш, а в землю не закопаєшся. Не можна на небо злізти та через голову штанів скинути. Нема тієї драбини, щоб до неба дістала. Рада б мати до дітей небо прихилити та зорями вкрити. Чисте небо не боїться ні блискавки, ні грому. Хто полю годить, тому жито родить. Як листя жовтіє, то поле смутніє.
Якщо ви знаєте цікаві прислів’я та приказки про погоду лишайте їх в коментарях.