Прислів’я та приказки про сонце – це українська народна мудрість про сонце, без якого людина не може прожити.
Прислів’я та приказки про сонце
Після дощу і сонце засяє.
Не все ж і хмуриться, колись і виясниться.
Зимове сонце, як мачушине серце: світить, та не гріє.
Зимове сонце, як удовине серце.
Блисне сонце і в наше віконце.
Засвітить сонце і в наше віконце.
Взимку сонце крізь плач сміється.
Весняне сонце, як дівчини серце.
Доки сонце зійде, роса очі виїсть.
Досить одного сонця на небі.
Зо світу до ночі сонце не стуляє очі.
І сонце не всі гори освічує, хоч високо ходить.
І на сонці є плями.
І сонце не всім рівно світить
Колись і перед моїм віконцем сонечко зійде.
Узимку сонце так сміється, що вікна плачуть.
Не маю ні від сонця, ні від місяця.
Ні від сонця тепла, ні від місяця світла.
Після дощу сонце засяє.
Коли сонечко пригріє, то й трава позеленіє.
Ні від сонця тепла, ні від місяця світла.
Сонце – батько, місяць – вітчим.
Сонце блисне – сорочка висхне.
Сонце – Бог, небо – не Бог.
Сонце встане, то й ранок настане.
Сонце низенько, то й вечір близенько.
Сонечко в дорозі не спіткнеться.
Сонце блищить, а мороз тріщить.
Сонце іде на літо, а зима на мороз.
Сонце на всіх однаково світить.
Сонце світить на добрих і злих.
Сонця в мішок не зловиш.
Сонця решетом не вхопиш.
Сонце гріє, сонце сяє – вся природа воскресає.
Чим вище світло стоїть, тим далі його видно.
Світить, та не гріє.
Якби не було хмар, то ми б не знали ціни сонцю.
Від своєї тіні не сховаєшся.
І найменший волос свою тінь кидає.
Нема тіні без світла.
Темно, хоч падай.
Темно, хоч очі виколи.
Темно, хоч татарву веди.
Темно в хаті, як у горобину ніч.
Хто в темряву дивиться, той од світла кривиться.
Хмарні дні вчать сонце любити.
Якби не було хмар, то ми б не знали ціни сонцю.
Також ви можете переглянути Загадки про сонце, та використати їх для конкурсів та тематичних уроків.