Якось рибаки ліванського міста Тріполі виявили в Середземному морі на відстані 500 м від берега прісну воду, причому таку холодну, що риба, яка потрапляла сюди, гинула. Це незвичайне явище отримало назву "Ліванського дива". Проте, пояснюється воно дуже просто: навесні і літом від танення снігів в горах Лівану лише четверта частина вологи поступає на зрошування місцевих долин, а остання потрапляє в підземні річки і виноситься ними на морське дно потужними холодними потоками.
Багаточисельні підводні джерела відомі і в інших районах Середземного моря, зокрема, поблизу берегів Франції, в районі портового міста Канна, де прісна вода б’є з глибини 162 м, і недалеко від італійського міста Сан-Ремо, куди вона поступає з 190-метрової глибини. У Адріатичному морі, біля берегів Хорватії, подібне джерело знаходиться навіть на 700-метровій глибині.
Потужне підводне джерело виявлене в затоці Ківера, поблизу грецького порту Неаполіс, на глибині 20 м. Він фонтанує з такою силою, що збиває з курсу моторні човни. Це джерело використовують для забезпечення місцевих селищ питною водою. Інше підводне джерело, розташоване на дні моря Егейського, поблизу берегів Південно-східної Греції, потужністю приблизно мільйон кубічних метрів в добу, відгороджений залізобетонною греблею, використовується для зрошування 30 тис. гектарів прибережних посушливих земель. Немало таких прісноводих колодязів відомо також на дні деяких іншого Морея і океанів земної кулі.
Багато підводних прісноводих джерел виявило і в Чорному морі. Так, наприклад, біля кримського мису Форос б’є лише один, де дебіт перевищує 12000 літрів в годині Є такі джерела і між Сімеїзом і Балаклавой, а також в Одеській затоці. Сумарний же стік підводних прісних джерел оцінюється приблизно в 700 млн. кубометрів в рік. Особливо велике їх значення там, де вони є єдиними джерелами питної води. Так, населення одне з островів Бахрейна відвіку дістає питну воду з дна Персидської затоки. Плавці беруть мішки з овечих шкур, упірнають на дно і там наповнюють їх.
А в Північній Австралії, в затоці Карпентарія, підводні "водосховища" такі потужні, що місцеві жителі опускають на дно довгі бамбукові палиці, і прісна вода починає фонтанувати. Розповідають, що під час першої світової війни тут брали воду навіть військові кораблі.
Інколи, коли потужні прісноводі джерела розташовані не дуже глибоко, бідна солями легша прісна вода, піднімаючись вгору, утворює в суцільній морській воді своєрідні воронки. Одна з них розташована на схід від північноамериканського півострова Флоріда.
Уявіть собі велику "чашу" прісної води діаметром 30 м серед неозорих вод Атлантичного океану. Цей прісноводий океанічний колодязь завглибшки 40 м позначений на всіх морських картах, і кораблі поповнюють з нього свої запаси прісної води.
Багаточисельні прісноводі озера і підводні джерела знаходяться біля берегів півострова Юкатан. Місцеві жителі підпливають до них на човнах і черпають відрами прісну воду.