Проспер Меріме хронологічна таблиця життя і творчості французького письменника викладена в цій статті.
Проспер Меріме хронологічна таблиця
28 вересня 1803 — народився в Парижі. Закінчив юридичний факультет. Однак під час навчання його більше приваблює філологія — грецька, іспанська, англійська та російська мови і література цих країн.
1822 — Меріме пише першу п’єсу «Cromwell».
1825 — перша публікація Меріме — книга «Театр Клари Газуль»
1827 — з’являється ще одна літературна містифікація — «переклад» іллірійського фольклору «Гюзла» (La Guzla).
1828 — драматична хроніка «Жакерія» (Jacquerie).
1829 — «Хроніка царювання Карла IX». Написана новела «Матео Фальконе» (Mateo Falcone), «Взяття редуту» (L’Enlevement de la redoute), розповідь про торгівлю африканськими рабами «Таманго» (Tamango).
1831 — Меріме знайомиться з Жені Дакен, листи до якої були опубліковані після смерті Меріме під заголовком «Листи незнайомки» (Lettres a une inconnue, 1874).
1833 — виходить книга «Мозаїка» (Mosaique), в якій об’єднані твори 1829-1833.
1834 — новела «Душі чистилища» (Les ames du purgatoire), в якій розробляється легенда про Дон Жуана.
1835-1840 — працюючи у французькому адміралтействі головним інспектором історичних пам’яток, Меріме багато подорожує і створює описи своїх подорожей (в Грецію, Іспанію, Туреччину і Францію), в яких проявляє себе як прекрасний історик і знавець археології.
1837 — «Венера Ілльська» (La Venus d’Ille).
1838 — новела «Подвійна помилка» (La double meprise)
1840 — сказання про корсиканску вендету «Коломба» (Colomba).
1844 — публікація новели «Арсена Гійо» (Arsene Guillot), яка викликала в суспільстві скандал.
1845 — найзнаменитіша новела » Кармен » (Carmen).
1848 — Меріме бере участь в придушенні червневого повстання французьких робітників.
1851 — після перевороту, вчиненого Луї Наполеоном Бонапартом, Проспер призначається сенатором.
1860-ті — займається дослідницькою роботою (статті про Пушкіна, Гоголя, Тургенєва, Толстого та ін.; пише історичні роботи про Бориса Годунова, Богдана Хмельницького, Степана Разіна і ін.), Перекладає з російської мови (повісті Пушкіна «Пікова дама» і «Постріл»,»Ревізор» Гоголя, повісті «Привиди» і «Дивна історія» Тургенєва та ін.) Меріме став першою людиною, який познайомив Францію з російською літературою.
1869 — підсумковий твір Меріме — новела «Локіс» (Lokis).
23 вересня 1870 — Меріме помер в Каннах.
1871 — посмертно опублікована новела «Блакитна кімната» (La chamber bleue).
1873 — посмертно опублікована новела «Джуман» (Djoumane).