Речення з фразеологізмами з художньої літератури

Фразеологізми часто використовують в своїх творах, віршах всі автори, адже вони прикрашають твір, надають йому глибокого змісту.

Речення з фразеологізмами з художньої літератури

“Він відразу запалився бажанням Вилити хоч раз перед живою, чужою людиною Свою душу ” (Степан Васильченко)

“А мені так і кортить розпитати про Марію, так і Крутиться на язиці ймення її, та ніяково розпитувати” (Михайло Коцюбинський)

“З перших же днів Закохався в неї, як сам признався собі, По самі вуха ” (Андрій Головко).

Говорилося багато промов, запальних, щирих і довгих… І кінець кінцем прийшли до того самого Розбитого, кілька разів латаного Корита і коаліції. (В. Винниченко, Відродження нації)

Біля розбитого корита – втрачені надії

– Чого доброго, отак і проживе, – сказав після паузи Степура. – Заб’ється в щілину і всі бурі в ній пересидить.
– Таким не заздрю, – сказав Богдан. – Оце вони й є ті, що “народжені повзати “.(О. Гончар, Людина і зброя)

Коли Маркевич заграв з скрипачем Стером концерт Ліпінського, Тарас відчув себе На сьомому небі. (О. Іваненко, Тарасові шляхи)

Батько новонародженого… був просто На сьомому небі, що в життя приходить ще один Мамайчук. (О. Гончар, Тронка)

Не дав і поїсти хлопцеві гаразд. Аж розсердилась Мотузчиха, а Якимові сміх:
– Не хлібом єдиним жив буде чоловік, тітко Марино. Та після лікарні багацько і їсти ніззя. (А. Головко, Бур’ян)

Сотки, тисячі нещасних попадалися до рук козакам й мусили Випити гірку до краю. (М. Коцюбинський, Дорогою ціною)

Розв’язка, видно, настане все ж не сьогодні, пізніше – ще ж не до дна випита чаша. (М. Олійник, Одержима)

Фразеологізми в Енеїді

Заїде до Дідони в гості
І буде там бенкетовать;
Полюбиться її він мосці
І буде Бісики пускать.

Завзятого троянці кшталту,
Не струсять нічийого гвалту
І Носа хоть кому Утруть.

“Царю Латине неправдивий!
Ти слово царськеє зламав…”
Ламати слово – “відмовлятися від раніше сказаного; відступатися від обіцяного, задуманого.

Сиділи, руки поскладавши,
Для них все празники були.
Сидіти, склавши руки – байдикувати.

Еней, попливши синім морем,
На Карфагену оглядавсь;
Боровсь з своїм, сердега, горем,
Слізьми, бідняжка, обливавсь.
Обливатися слізьми – “Гірко, невтішно плакати.”