Редис: хімічний склад, калорійність, корисні властивості

Редис – однорічні або дворічні рослина з роду Редька сімейства Капустяні. Батьківщиною редису є Середня Азія, де поряд з Давнім Єгиптом, Грецією та Римом його вирощували з найдавніших часів. У Середні століття настало деяке забуття цієї культури, а знову інтерес до редису спалахнув в XVI столітті у Франції. З Франції він швидко поширився по всій Європі. У Росії коренеплід редису з’явився завдяки Петру I, який привіз його з Амстердама.

В даний час редис як овочеву культуру вирощують повсюдно в багатьох країнах світу.

Редис хімічний склад

У таблиці наведені значення ( поживні речовини, вітаміни, мікроелементи) з розрахунку на 100 грамів продукту.

Харчова цінність редису
Редис калорійність 18.5 кКал
Вуглеводи 3.4 гр
Жири 0.1 гр
Білки 1.2 гр
Вода 93.0 гр
Моно – і дисахариди 3.1 гр
Крохмаль 0.3 гр
Харчові волокна 1.6 гр
Органічні кислоти 0.1 гр
Зола 0.6 гр
Редис вітаміни
Вітамін B1 0.01 мг
Вітамін В2 0.04 мг
Вітамін В3 0.2 мг
Вітамін В6 0.1 мг
Вітамін В9 6.0 мкг
Вітамін C 25.0 мг
Вітамін PP 0.1 мг
Редис Макроелементи / Мікроелементи
Залізо 1.0 мг
Калій 255.0 мг
Кальцій 39.0 мг
Магній 13.0 мг
Натрій 10.0 мг
Фосфор 44.0 мг
Хлор 44.0 мг
Бор 100.0 мкг
Ванадій 185.0 мкг
Йод 8.0 мкг
Кобальт 3.0 мкг
Літій 23.0 мкг
Марганнец 150.0 мкг
Мідь 150.0 мкг
Нікель 14.0 мкг
Фтор 30.0 мкг
Хром 11.0 мкг
Цинк 200.0 мкг

Редис корисні властивості для організму людини

Звичний редис червоний дуже багатий вітаміном С, при цьому чим яскравіше колір овочу, тим вище концентрація вітаміну. Невеликим пучком бардового редису можна задовольнити більше 50 % денної норми вітаміну С.

Завдяки високому вмісту клітковини користь редиски виявляється і в нормалізації холестерину в крові, і у виведенні з організму шлаків і токсинів.

Користь редису також в підвищеному вмісті природних фітонцидів – антибактеріальний засіб. Салат з редиски не тільки допоможе уникнути застуди, але і якщо вона вже виникла, прискорить одужання.

Корисні властивості редису можна знайти не тільки в коренеплоді, а й в бадиллі. Листя не менш багаті вітамінами і мікроелементами. З них виходять відмінні щі і смачні салати. Крім того, якщо ви любите тушковану капусту вам сподобається і тушкована бадилля редиски.

Крім вживання в їжу, редис використовують і в народній медицині. Відвар коренеплодів редису ( 1:30 ) допомагає при кашлі у дітей і використовується, як сечогінний засіб. Крім того, прихильники народної медицина використовують сік редису для лікування ран і різних виразок.

Редис протипоказання

Слід знати, що при вживанні у великих кількостях виявляються негативні властивості редису: здуття кишечника або подразнення слизової оболонки шлунка або дванадцятипалої кишки. Тому не слід зловживати цим продуктом при хронічних захворюваннях шлунка, дванадцятипалої кишки, підшлункової залози, печінки і жовчного міхура, а також захворюваннях серцево – судинної системи. А в період загострення вищевказаних захворювань вживання редиски повністю протипоказано.

Цікаве про редис

У країнах з помірним кліматом редис цінують як один з ранніх овочів, як джерело вітамінів і корисних речовин. У їжу зазвичай використовують коренеплоди і дещо рідше бадилля редису, хоча вона нітрохи не поступається коренеплодам у вмісті вітамінів, мінералів та інших корисних речовин. Коренеплоди і зелень рослини у свіжому вигляді додають в овочеві салати, окрошку, крім того свіже листя додають у супи, щі, гарніри, страви з м’яса або тушкують як капусту.

При виборі редису слід звернути увагу на наступні моменти: шкірка у редису повинна бути гладкою, рівно забарвленою, без чорних цяток (це ознака гниття). А бадилля – соковите і зелене, а не млявим і жовтим. На дотик свіжий редис – твердий. М’який редис всередині трухлявий і на смак сухуватий. Товстий і ” волосатий ” корінь редису свідчить про те, що рослина було посаджено рано (холодна пора) і плід здерев’янів.