“Різдвяна пісня в прозі” аналіз

“Різдвяна пісня в прозі” аналіз

Тема – зображення моральної руйнації людини, яка нестримно прагнула збагачення, здатність людини на духовне переродження.

Ідея – згубний вплив на людину бажання розбагатіти, уславлення щирих, милосердних, здатних на співчуття людей.

Композиція

І строфа – зображення реального життя Скруджа

ІІ –ІІІ-ІV строфи – фантастична подорож Скруджа у Часі і Просторі

V строфа – відродження Скруджа, зміни в його житті

    Експозиція – розповідь про Скруджа та його контору Зав`язка – поява душі Марлі, яка хоче врятувати героя Розвиток дій – подорож Скруджа різдвяної ночі з Духами Минулого, Теперішнього та Майбутнього Кульмінація – Скрудж, сповнений відчаю, біля власної могили Розв`язка – переродження Скруджа

Сюжет

Один із найвідоміших англійських письменників XIX ст. Чарлз Діккенс Із співчуттям ставився до бідних людей. Своїми творами він сподівався звернути увагу багатих на несправедливість, яка існує в суспільстві, та перевиховати їх. Цій темі присвячена його повість “Різдвяна пісня у прозі”. Головний герой твору – власник торгової спілки “Скрудж і Марлей”. Скрудж це була дуже скупа і жорстока людина. “Через холод у душі і вся постать його немов заморозилась: ніс загострився, щоки зморщилися, хода стала скутою, очі почервоніли, тонкі губи посиніли, а голос хитрий та прикрий скрипів”. Люди боялися і не любили його, Скрудж не поважав Свята, вважав це нісенітницею, не вмів радіти. Увечері перед Різдвом він образив племінника, вилаяв свого працівника. А вночі до нього з’явився привид товариша і компаньйона Марлея, про якого він давно забув. Привид Марлея розповів, як він тепер кається і страждає через те, що не робив добрих справ за життя. І пообіцяв, що Скрудж вночі зустрінеться з Духом Минулого, Духом Теперішнього та Духом Майбутнього Різдва. Подорож Скруджа у своє дитинство, в теперішнє та майбутнє допомогли йому багато чого зрозуміти. Це так вплинуло на нього, що він зробився зовсім іншою людиною – давав щедрі пожертви бідним, Допоміг сім’ї клерка Боба, привітно ставився до племінника – сина улюбленої сестри Фен. Ця історія, як і повинно бути в різдвяному оповіданні, закінчується щасливо. І нагадує людям, що вони повинні не марнувати часу, поспішати робити добро ближнім своїм.