У чому відмінність між голонасінними і покритонасінними Вам допоможе дізнатися дана стаття.
Різниця між голонасінними і покритонасінними
Спільні та відмінні риси в утворенні насіння голонасінних та покритонасінних рослин:
При утворенні насіння і в голонасінних і в покритонасінних рослин спочатку відбуваються запилення, а згодом – запліднення. Однак для голонасінних рослин характерне вітрозапилення, а в покритонасінних рослин агентами запилення можуть бути вітер, комахи, птахи, вода та ін. Крім того, в покритонасінних насінина утворюється в результаті подвійного запліднення. Ендосперм голонасінних гаплоїдний, у покритонасінних – триплоідний в результаті злиття центральної клітини та одного зі сперміїв.
Які спільні і які відмінні риси в будові насіннєвого зачатка голонасінних та покритонасінних рослин?
У насіннєвого зачатка і покритонасінних, і голонасінних рослин подібний загальний план будови: він захищений оболонками, має пилковхід, яйцеклітину, розташовану в зародковому мішку. Однак у голонасінних ендосперм гаплоїдний, а в покритонасінних сформований зародковий мішок складної будови, ендосперм триплоідний, розвивається після запліднення центральної клітини одним зі сперміїв.
Характеристика голонасінних рослин
Це один з відділів насінних рослин, в яких вперше в процесі еволюції з’явилась насінина, забезпечена запасними поживними речовинами (ендоспермом) і вкрита шкіркою. У представників цього відділу насіннєві зачатки на лусках розміщуються відкрито.
Порівняльна характеристика голонасінних і покритонасінних рослин
(Gymnospermatophyta)
ВІДДІЛ ПОКРИТОНАСІННІ (Angiospermae) |
| 1 |
Походження назви |
Насінина сидить відкрито на насінній лусці (“голо” + “насінні”) |
Насінина знаходиться всередині плоду (“покрито” + “насінні”) |
| 2 |
Кількість видів |
Близько 800 |
Не менше 250 000 |
| 3 |
Філогенез |
З’явились наприкінці девонського періоду |
З’явились в юрському періоді |
| 4 |
Життєві форми |
Дерева, іноді кущі |
Дерева, кущі, трави (одно-, дво – і багаторічні) |
| 5 |
Елементи провідної тканини |
У більшості немає судин, ситоподібні трубки без клітин-супутниць (але є альбумінові клітини, які виконують ту ж функцію, що й клітини-супутниці) |
Є судини, ситоподібні трубки з клітинами-супутницями |
| 6 |
Цибулини |
Відсутні |
Є |
| 7 |
Бульби |
Відсутні |
Є |
| 8 |
Кореневища |
Відсутні |
Є |
| 9 |
Насінні зачатки |
Розташовані відкрито на мегаспорофілах |
Знаходяться під покривом плодолистків маточки |
| 10 |
Жіночий гаметофіт (мегагаметофіт) |
Ендосперм з двома або більше архегоніями |
8-ядерний зародковий мішок (складається з 7 клітин) |
| 11 |
Чоловічий гаметофіт (мікрогаметофіт) |
Пилок, що складається з двох проталіальних клітин, генеративної і сифоногенної клітин |
Пилок, що складається з 2 клітин: сифоногенної та генеративної |
| 12 |
Запилення |
За допомогою вітру |
За допомогою вітру, води, комах, птахів, ссаців тощо |
| 13 |
Запліднення |
Запліднення просте: один із сперміїв зливається з яйцеклітиною одного з архегоніїв; відбувається дуже повільно (до 13 місяців) |
Запліднення подвійне: один спермій зливається з яйцеклітиною, а інший – з ядром центральної клітини (2n); Відбувається швидко |
| 14 |
Утворення насіння |
Відбувається дуже повільно (до 1,5- 2 років) |
Відбувається порівняно швидко – від 3-4 тижнів до одного вегетаційного періоду |
| 15 |
Ендосперм |
Гаплоїдний (n) |
Триплоїдний (Зn) |
| 16 |
Зародок |
Має більше двох сім’ядолей (до 15) |
Має 1-2 сім’ядолі |
| 17 |
Насіння |
Розташовано в шишках, сидить відкрито (“голо”) на насінних лусках |
Знаходиться всередині плода (вкрите оплоднем) |
| 18 |
Значення в еволюції тварин |
Не могли створити достатню кормову базу для птахів і ссавців |
Завдяки виникненню плода забезпечили достатню кормову базу для ссавців і птахів |