Розповідь про досягнення людини в дослідженні Місяця допоможу учням краще підготуватися до уроку.
Розповідь про дослідження Місяця
Здавна люди дивилися на Місяць і намагалися пояснити його суть. Винахід телескопів дозволив розрізняти дрібніші деталі рельєфу Місяця. Першу місячну карту склав Річчіолі у 1651 році, він же дав назву найбільшим кратерам. Наступними за ним картографію Місяця робили Ньютон і Гершель, карта стала докладнішою, оскільки поліпшилася техніка спостереження.
З початком космічної ери обсяг знань про Місяць значно збільшився. Став відомий склад місячного грунту, вчені навіть отримали його зразки, складено карту зворотного боку.
Вперше Місяць відвідав радянський космічний корабель Луна-2 13 вересня 1959 року.
Вперше астрономам вдалося заглянути на зворотний бік Місяця 1959 року, коли радянська станція Луна-3 пролетіла над ним і сфотографувала невидиму із Землі частину поверхні. Зворотний бік Місяця являє собою ідеальне місце для астрономічної обсерваторії. Розміщеним тут оптичним телескопам не довелося б пробиватися крізь щільну земну атмосферу. А для радіотелескопів Місяць слугував би природним щитом із твердих гірських порід завтовшки 3500 км, який надійно прикрив би від будь-яких радіоперешкод із Землі.
На початку 1960-х років було очевидно, що в освоєнні космосу США відстає від СРСР. Джон Кеннеді оголосив, що висадка людини на Місяць відбудеться до 1970 року. Для підготовки до пілотованого польоту NASA виконало кілька космічних програм.
Власне програма пілотованого польоту на Місяць називалася Космічна програма “Аполлон”. Місяць – єдине позаземне тіло, на якому побувала людина. Перша посадка сталася 20 липня 1969 року; остання – у грудні 1972 року. Місяць є також єдиним небесним тілом, зразки якого були доставлені на Землю.
СРСР відповів надсиланням на Місяць двох радіокерованих самохідних апаратів.
І до сьогоднішнього часу дослідження місяця на припинилися, і вчені продовжують дивувати нас новими відкриттями.