Рубаї про природу українською мовою зібрані в цій статті.

Рубаї про природу Омар Хайям

Зросла берізка високо на мурі,
Стоїть, мов квола сирота в зажурі.
Їй теж потрібно рідної землі,
Бо там вона не витримає бурі

І трав, і квітів маєво густе,
Немов вино, п’янить нас, а проте
Цікаво б знати, хто той квіт побачить,
Що з твого й мого праху проросте.

Знов квітує весна. Принеси-но вина!
Що нам самотина? Принеси-но вина!
Смерть лаштує засаду – всім знана вона.
Лиш в коханні й вині нас чека таїна.

Пелюстками троянда знадливо ряхтить,
Ця краса в солов’їному співі бринить.
Не проходь неуважно, – троянда квітує
Й нас чарує, на жаль, тільки мить, тільки мить.

Ніч – і бризки зірок, що летять невпопад
Вогнеликими квітами в стишений сад.
І на подив – прямісінько в келих мені.
Я тим бризкам іскристим нечувано рад.

Квіти в лузі зачахнуть, що вдієш? Гай-гай…
І струмок врешті-решт обміліє, гай-гай.
Веселись, все одно тебе завтра забудуть,
Прах розвіють вітри-вітрюгани, гай-гай.

Знов напровесні дощ нашу землю омив,
Знов у серці бентежний, юнацький порив.
Пий із милою вина в зеленому лузі,
Розбуди у землі всіх, хто досі тут жив.

О небо! Тугою мені ти серце краєш,
Сорочку радості з плечей моїх зриваєш!
Вітрець, яким дишу, ти полум’ям проймаєш,
А воду, що я п’ю, ти в попіл обертаєш!

У час, коли роса тюльпан укриє сиво
Й фіалка хилиться, трави таємне диво,
Як любо глянути на пуп’янок зелений,
Що зборочки свої підтикує дбайливо!

Тюльпани та троянди пурпурові –
Тим пурпурові, що зросли із крові
Мужів великих. А ота фіалка
Із ока дівчини зросла в діброві.