Розглянемо яка Характеристика ряду дятлеподібні птахи.
Ряд Дятлеподібні птахи
Особливості будови й життєдіяльності Дятлоподібних
Дятлоподібні – це ряд деревних птахів типу хордові тварини, відмітною особливістю представників якого є звичка стукати дзьобом по корі дерев.
Ці постукування дзьобом дятлоподібні використовують як засіб зв’язку для позначення території володіння, а також для добування комах, що живуть в стовбурах дерев, які служать цим птахам їжею. Також птиці даного ряду при постукуванні дзьобом по стовбуру дерев видовбують дупла для облаштування гнізд.
Дзьоб дятлоподібних Прямий, міцний долотоподібний, пристосований до роздробування кори дерев.
Язик дятлоподібних Тонкий, довгий, липкий.
Голова велика.
Добре пристосувалися до пересування по деревам: два пальці ніг спрямовані вперед, два назад. За нерівності кори чіпляються міцними загнутими кігтями і опираються на жорсткий, пружний хвіст.
Харчуються дятлоподібні личинками комах у корі дерев.
Оперення дятлоподібних жорстке, особливо рульові пера, на які птах спирається, коли лазить по деревах.
Ноги дятлоподібних міцні, короткі, з двома пальцями, спрямованими назад, з міцними, загнутими кігтями.
Моногами. Гніздові птахи. Яйця відкладають у дуплах дерев, насиджують обидва батьки.
Птахи поза шлюбного періоду ведуть одиночний спосіб життя або збиваються в невеликі групи, мешкаючи строго на певній території. Більшість дятлоподібних є кочуючими або осілими птахами, тільки деякі види – перелітні.
Значення дятлоподібних
Регулюють кількість стовбурних шкідників у лісах і парках.
Представники дятлоподібних
Ряд дятлоподібні об’єднує 6 родин: дятли, тукани, бородатки, ямакари, медовказівники, ленивки. В даний ряд входять близько 400 видів.
В Україні поширені 10 видів дятлоподібних: великий строкатий, сивий, чорний (жовна), середній, малий дятли тощо.