Сергій Прокоф’єв біографія коротко на українській мові викладена в цій статті.
Сергій Прокоф’єв біографія скорочено
Сергій Сергійович Прокоф’єв — радянський композитор, піаніст, диригент
Народився 23 квітня (за старим стилем 11 квітня) 1891 року в маєтку Сонцовка в Катеринославській губернії (нині село Красне Донецької області України).
Початкову музичну освіту композитор здобув удома, займаючись з матір’ю-піаністкою, а також з композитором Р. М. Глієра. До 1904 року був автором 4 опер, симфонії, 2 сонат і фортепіанних п’єс.
У 1904 році С. С. Прокоф’єв вступив в Санкт-Петербурзьку консерваторію. Займався композицією у А. К. Лядова, а інструментовкою — у Римського-Корсакова. Закінчив її в 1909 році по класу композиції, в 1914 — по класах фортепіано і диригування.
Ще в роки навчання він зіграв з оркестром свій «Перший фортепіанний концерт» і отримав почесну премію імені Антона Рубінштейна.
З 1918 по 1933 рр. він жив за кордоном. Відправившись в 1918 р на гастролі в США, він в 1922 р переселився до Німеччини, а в 1923 р перебрався в Париж, де провів десять років. За кордоном Прокоф’єв багато працював, писав музику, виступав з концертами, здійснював тривалі концертні турне по країнах Європи і по Америці (виступав як піаніст і як диригент). У 1933 році повернувся на батьківщину.
У 1936 році Прокоф’єв разом з дружиною поселився в Москві, почав викладати в консерваторії.
Влітку 1941 р Прокоф’єв був евакуйований на Північний Кавказ, де написав Струнний квартет № 2. Під час Великої Вітчизняної війни і після неї він створив ряд патріотичних творів.
У 1948 році одружився на Мірі Мендельсон.
За всю свою творчу діяльність Прокоф’єв написав 8 опер, 7 балетів, 7 симфоній, 9 інструментальних концертів, понад 30 симфонічних сюїт і вокально-симфонічних творів, 15 сонат, п’єси, романси, музику до театральних постановок і кінофільмів.
У 1955-1967 рр. були видані 20 томів зібрань його музичних творів.
Коло інтересів композитора було широке — живопис, література, філософія, кіно, шахи. Сергій Прокоф’єв Був талановитим шахістом, він винайшов нову шахову систему, в якій квадратні дошки замінялися шестикутними.
Володіючи вродженим літературним і поетичним талантом, Прокоф’єв Написав майже всі лібрето до своїх опер ; писав оповідання, які були опубліковані в 2003 р
У 1947 р Прокоф’єв був удостоєний звання Народного артиста РРФСР; був лауреатом Державних премій СРСР (1943, 1946 — тричі, 1947, 1951), лауреатом Ленінської премії (1957, посмертно).
Сергій Прокоф’єв раптово помер від крововиливу в мозок 5 березня 1953 в Москві.
Відомі твори Прокоф’єва : опери «Повість про справжню людину», «Маддалена», «Гравець», «Вогняний ангел», «Війна і мир», балети «Ромео і Джульєтта», «Попелюшка». Також Прокоф’єв написав безліч вокально-симфонічних творів, інструментальних концертів.
Твори Прокоф’єва для дітей:
Симфонічна казка «Петя і вовк» (1936), балети «Попелюшка» та «Оповідь про кам’яну квітку», фортепіанні п’єси «Казки старої бабусі», балет «Казка про блазня…», опера на сюжет італійської казки Карло Гоцці » Любов до трьох апельсинів», альбом п’єс для молодих піаністів» Дитяча музика».
Біографія Прокоф’єва коротко може бути використана для підготовки повідомлення на урок музики.