«Сганарель, або Уявний рогоносець» (фр. Sganarelle ou le Cocu imaginaire) — одноактна п’єса у віршах Мольєра, написана в 1660 році. Вперше представлена 28 травня 1660 в паризькому театрі Пті — Бурбон.
Після величезної популярності у публіки комедії «Смішні жеманніци» (вона давала потрійні збори) Мольер клопотався закріпити свій успіх в Парижі, тим більше, що цією постановкою він нажив собі серйозного ворога, — проти Мольєра виступив «Бургундський готель», найбільший драматичний театр Франції. І Мольєр, використовуючи весь арсенал прийомів майданного театру, який він придбав у мандрах по французькій провінції, склав комедію-фарс, надзвичайно динамічну по дії, з несподіваними сюжетними поворотами і яскравими персонажами-масками. Спектакль був успішним і до жовтня 1660 р зіграний 34 рази. Уявлення «Сганареля» поновилися вже в січні 1661, у новому залі театру Мольєра в палаці Пале-Рояль.
«Сганарель, або Уявний рогоносець» головні герої
- Горжибюс, паризький городянин Селія, його дочка Лелій, молодий чоловік, закоханий в Селію Гро — Рене, слуга Лелія Сганарель, паризький городянин і уявний рогоносець дружина Сганареля Вільбрек, батько Валера служниця Селії родич Сганареля
«Сганарель, або Уявний рогоносець» скорочено
Дія відбувається в Парижі.
Горжибюс видає свою дочку Селію заміж за якогось Валера. Але Селія закохана в Лелія і носить із собою медальйон з його портретом. Від таких переживань вона непритомніє. На допомогу їй приходить Сганарель, він відносить її в будинок. Їх помічає ревнива дружина Сганареля. На площі вона знаходить втрачений Селіей медальйон. З медальйоном в руках дружину застає Сганарель. Він думає, що це її коханець і звинувачує її в зраді.
Дізнавшись про майбутнє весілля Селії, до коханої поспішає Лелій. Він зустрічається з Сганарелем і, побачивши в його руках свій портрет, думає, що він і є той самий Валер. Сганарель каже, що отримав цей медальйон з рук своєї дружини. Лелій у відчаї, він кляне невірність жінок і від таких переживань ледь не непритомніє. На допомогу до нього приходить дружина Сганареля. Їх застає Сганарель, він остаточно переконався в уявній зраді дружини і жадає помсти. На зустріч йому йде Селія. Вона бачить в його руках портрет коханого і дізнається про його інтрижку з дружиною Сганареля. Від розпачу вона погоджується стати дружиною Валера.
Сганарель шукає сварки з Леліем, але тільки-но зустрівшись з ним, його починає трусити. Селія і Лелій дорікають один одного в невірності. Приходить дружина Сганареля, і вони також починають взаємні докори. Шум припиняє служниця Селії, вона все прояснює і розставляє на свої місця. Несподівано також з’ясовується, що Валер кілька місяців тому таємно одружився, і перешкод для шлюбу Лелія і Селії більше немає.
П’єсу закінчує Сганарель зі словами: «Відтепер, наслідуючи приклад мій, Все ясно побачивши, не вірте нічому».