Шевченко “Причинна” історія написання
Поетичний твір належить до раннього періоду творчості Т. Шевченка, написаний ще до його викупу з кріпацтва. Баладу було написано у 1837 році, надруковано в альманасі “Ластівка” (1840). Автор влучно застосовував у творі елементи фольклору (наявність фантастичного, народних звичаїв та повір’їв, пісень, мовних засобів фольклорної поетики). Використав традиції написання балад своїх попередників у цьому напрямі як в російській (В. Жуковського “Людмила”, “Кассандра”, “Світлана”), так і в українській літературі (П. Гулак-Артемовський “Рибалка”, Л. Боровиковського “Маруся”, твори А. Метлинського).
Історія першої публікації
Наприкінці 1838 року Шевченко передав баладу разом з кількома іншими творами Євгену Гребінці для публікації в альманасі “Ластівка”. Гребінка в листі до Григорія Квітки-Основ’яненка від 18 листопада 1838 року писав:
| “Він мені дав гарних стихів на збірник”. |
Деякі відомості про історію тексту ” Причинної ” містить опис складального рукопису “Ластівки”, зроблений П. О. Картавовим, де відзначено виправлення Шевченка в писарському списку цього твору. За свідченням П. О. Картавова, Шевченко зняв присвяту “В. И. Григоровичу на память 22 апреля 1838”, перенісши її до поданої далі „Глави І з поеми “Гайдамаки”” (її подано до альманаху дещо пізніше); вписав рядок 76, позначений спершу крапками; в кінці рядка 91, позначеного крапками, дописав слово “Очерет”; виправив текст рядка 199. Перед прізвищем “Шевченко”, підписаним під твором переписувачем, поет вставив літеру “Т”.