«Сікстинська Мадонна» аналіз вірша

Сонет (від італійського Sonetto — звучати) — ліричний вірш, який складається з 14 рядків п’ятистопного або шестистопного ямба. Виник сонет в італійській літературі на початку ХІІІ століття.

«Сікстинська Мадонна» аналіз вірша

Спавжнім шедевром є сонет «Сікстинська Мадонна» (1881), викликаний роздумами Франка над однойменною картиною Рафаеля «Сікстинська Мадонна»(1516), на якій поєднано божественне й земне начала, лик Богородиці з образом босоногої жінки. Внутрвшній рух цього жіночого образу підкреслюється тривожними тінями складок одягу, клубоченням хмар під ногами Мадонни, її задумливим поглядом, здатністю вмить спуститися на землю і водночас залишатися недоступною. Ця багатовимірність і динаміка Рафаелевого образу Мадонни проливає світло і на художню картину сонета Франка, овіяного високим шиллерівським духом: вірою в пермогу краси, невіддільною для поета від добра, а відтак божественного начала.

У сонеті Франка жінка втілює красу мистецтва, творче натхнення, музу. Образ жінки багатогранний, він асоціюється з архетипом матері —
символ космічного і земного життя, берегинею родючості, смерті й воскресіння. Через символ вічного оновлення земна жінка виростає до
образу матері-діви, чистої й непорочної краси…..

У Мадонні поет вбачає богиню, «райську рожу», і, хоч не знайшов для себе богів на небесах, цій — поклониться, як богині. Краса мадонни справжня, прекрасна, щира, добра. Франко боготворить жінку, богиню-матір з дитиною на руках. Це дійсно гідно поваги.

Художні засоби «Сікстинська Мадонна»:

Тези й антитези, наприклад, «що не богиня ти?» , «Так, ти богиня!» ;

Епітети «лице небесне» , «райська роже» ;

Звертання «Так, ти богиня!» ;

Тропи
«I небо і пекло казкою вважати,
Та ти й краса твоя — не казка, ні!» ,
Богів і духів, лиш тебе, богине,
Чтить буде вічно — тут, на полотні.»

Смислову наповненість і багатозначність образу героя передають лексеми: «боги», » духи», «висота», «небо», «небеса», «лице небесне», «мати»,

«Сікстинська Мадонна» аналіз вірша