Образ Юрка – в оповіданні “Сім’я дикої качки” досить негативний.
Характеристика Юрка “Сім’я дикої качки”
Юрко – міський хлопець, уособлення людської жорстокості.
Риси характеру Юрка
а) брехливий і жорстокий;
б) грубий у ставленні до Тосі ;
в) байдужий до страждань качки-матері та її дітей;
г) хвалькуватий та підступний.
Заради хвастощів, заради розваги Юрко забрав диких каченят, жорстоко скривдивши качку. Він не дуже переймався станом пташенят, не доклав зусиль, щоб їх урятувати, і цим втратив повагу й довіру Тосі та сільських хлопчиків. Юрко усвідомив, що вчинив негідно, але, на жаль, було вже пізно. Тільки його каяття дає надію на те, що хлопчик змінить своє ставлення до природи, до всього живого й беззахисного.
Цитатна характеристика Юрка “Сім’я дикої качки”
· “Він радів, що сьогодні таки проснувся вчасно, що не очікував ні на батька, ні на матір, а подався сам до річки, щоб порибалити” “…Юркові хотілося не йти, а бігти, не мовчати, а співати”
· “Він демонстративно відвернувся, не бажаючи вступати з нею ні в які розмови… Спочатку Юркові подобалась її увага, але скоро та увага стала йому надокучати й заважати”
· “Це я набрехав, щоб побачити, чи ти розумна…”
· “Знову долинув крик сірої качки, але він нітрохи не схвилював Юрка”
· “Він уявляв, як повезе каченят у місто, як показуватиме своїм товаришам, як вони заздритимуть. Він ішов і пританцьовував”
· “Про себе Юрко погрожував Тосі якнайстрашніше, він, нарешті, пообіцяв собі розправитися з нею, щоб знала своє місце, щоб не лазила слідом за ним, не втручалася”
· “Після того Юрко вже не товаришував із сільськими хлопцями. Чи то вони не приймали його до свого гурту, чи то, як казав Юрко, він не захотів більше з ними знатися. А коли батьки запитували, чому ж Тося не приходить, то відповідав, що дуже йому надокучила, і він її прогнав. Що, мовляв, од неї і слова живого не почуєш, а все дивиться й дивиться на тебе, розкривши рота”.
· “А поки їхав у машині, то тільки про неї й думав: він би покликав, але чи підійшла б вона? І, переживаючи болісний сором, був певен, що, мабуть, не підійшла б…