«Скотоферма» аналіз
Автор — Джордж Оруелл
Рік написання — 1945
Жанр — антиутопія, сатира
В основу книги були покладені реальні історичні події, що відбулися в Росії з 1917-го по 1944-ий рік. Твір відкривається промовою старого призового кнура Ватажка (прототип — Ленін), який закликає тварин (робітників і селян) на боротьбу з людством (панівним класом). Другий розділ розповідає про підпільну боротьбу, стихійне повстання голодних звірів проти містера Джонса (прототип — Микола II) і перетворення «Панського двору» (Російської Імперії) в «Скотний двір» (СРСР).
У третій частині твору автором малюється ударна робота нової держави, в четвертій показується ставлення сусідніх ферм (країн) — плутні (США) містера Калмінгтона (прототип — Уїнстон Черчілль) і Склоки (Німеччини) містера Пітера (Адольфа Гітлера) до нової ферми.
П’ята глава повісті розповідає про втечу з «Скотоферми» інтелігенції в особі люблячої кусковий цукор і різнокольорові стрічки конячки Моллі, яка розробляється Обвалом (прототип — Лев Троцький) вітряка (НЕП — нової економічної політики СРСР, яка прийшлася на 20-ті роки XX століття) і зміщення розумного і підприємливого кнура неповоротким (на перший погляд) Наполеоном (прототип — Йосип Сталін).
У шостій частині твору Оруелл зображує важку працю тварин, виникнення в суспільстві потреби в предметах, які виробляються за межами ферми (зарубіжний імпорт), встановлення Наполеоном нової торгової політики із зовнішнім світом. На цьому етапі історичного розвитку ферми (СРСР) свині перебираються в господарський будинок (всупереч встановленим ватажком семи заповідей, які вони потихеньку починають переписувати) і починають шукати внутрішнього ворога (зруйнована вітром млин з легкої подачі Стукача (прототип — В’ячеслав Молотов) стає диверсією втікшого від псів Наполеона (радянських силових структур) Обвалу).
У сьомій частині «Скотного двору» відбувається відновлення вітряка (символічний образ, висхідний ще до традиції Сервантеса), на ферму обрушується голод, після чого проводяться показові страти прихильників Обвалу. Восьма глава розповідає про культ особи Наполеона (Сталіна) і Бій під вітряком (Велику Вітчизняну Війну).
У дев’ятій частині до тварин приходить усвідомлення тягот їх життя, в десятій — Оруелл дає картину як справжнього, так і майбутнього Англії (прототип — Європа), в якій людські ферми приймають тваринну, а мешканці останньої приходять до висновку, що керівні ними свині нічим не відрізняються від людей (ворогів-капіталістів).
Внутрішнє політичне протистояння між людьми (багатіями) і тваринами (бідняками) завершується формуванням нового ідеального суспільства, заснованого на принципах рівності. Розшарування усередині тваринного світу відбувається поступово, але його зачатки видно вже в найперших вчинках свиней (висунення їх на лідируючі позиції під час загальних зборів, відбір у тварин молока і яблук). Прихід до влади Наполеона малюється і як природний (мешканці ферми звикли до його керівництва), і як силовий (його підтримує дев’ять лютих псів). Бекаючі політичні гасла ( «Чотири ноги добре, дві — погано!», «Чотири ноги добре, дві — краще!») Вівці символізують собою малограмотні населення ферми (СРСР), що йде на поводу у влади. Зміцнення урядової позиції Наполеона відбувається за допомогою брехні і обману: сім заповідей, написаних на стіні комори, постійно змінюються, набуваючи новий, необхідний вождю, сенс. Завершується історія «Скотного двору» встановленням дружніх відносин з людьми і повним уподібненням до свиней, які на початку починають ходити на двох ногах, потім носити людський одяг і походити рилами на людські обличчя.
Художні образи головних героїв мають або конкретних історичних (Микола II, Сталін, Троцький, Молотов), або узагальнених прототипів. Трудяга-кінь по кличці Боєць символізує собою робітничий клас, бачить єдину можливість поліпшити своє життя шляхом щоденної праці. Чим складніше стає обстановка на фермі, тим сильніше впрягається в роботу кінь. Боєць свято вірить товаришеві Наполеону, час від часу сумнівається в тому, що йому говорить Стукач, але всякий раз при цьому йде на будівництво вітряка, витрачаючи на це як свій робочий, так і особистий час.
Багатостраждальні кури, вимушені віддавати свої яйця на продаж (щоб на виручені гроші Наполеон міг поповнити засіки голодної ферми) і періодично гинуть то від внутрішніх бунтів, то від наклепів на самих себе (кілька птахів стратять за те, що їм наснилося, як вони співпрацювали зі стукачами) є символічним чином радянського селянства.
Дисидентський прошарок суспільства являє собою старий ослик Веніамін — частіше за все мовчить, але періодично відкриває тваринам очі на дії влади (наприклад, коли фургон шкуродерів відвозить за межі ферми хворого Бійця). Саме цей герой краще за всіх розуміє суть того, що відбувається на «Фермі»: «Їм ніколи не жилося ні краще, ні гірше — голод, непосильна праця і обдурені очікування, такий, говорив він, непорушний закон життя».
Духовенство в повісті Оруелла втілилося в художньому образі улюбленця містера Джонса — ручного ворона Мойсея (чергове говорить ім’я, яке вказує на біблійну основу персонажа). З цим героєм читач зустрічається двічі: до повстання тварин (часи Російської Імперії і розквіт православ’я) і після Бою під вітряком (часткове відродження православ’я після закінчення Великої Вітчизняної Війни).
Фінал «Скотного двору» можна назвати пророчим: Оруелл, сам того не підозрюючи, передрік поступове становлення СРСР на шлях капіталізму (об’єднання свиней з містером Калмінгтоном) і повернення йому колишньої назви «Панський двір» (Російської Федерації замість зниклої Російської Імперії).