Дефіс – орфографічний знак української і багатьох інших писемностей. Графічно тотожний із знаком переносу. Дефіс ставиться між двома словами. Правила вживання дефісу ми розглянемо в цій статті.
Слова, що пишуться через дефіс
Складні іменники, утворені із самостійно вживаних слів, перше з яких підкреслює певну ознаку, особливість предмета (дизель-мотор, стоп-кран, жар-птиця);
Іменники, що позначають власні назви, із першою частиною Пів-, а також будь-які іменник з частинами Екс-, віце-, лейб-, обер-, міні-, міді-, максі – (пів-Києва, екс-чемпіон, віце-консул, міні-спідниця);
Складні прізвища та географічні назви (Гулак-Артемівський, Кам’янець-Подільський, Південно-Китайське море, Західно-Сибірська низовина); а також географічні назви, до складу яких входить прийменник (Ростов-на-Дону);
Складні прикметники, якщо: а) вони утворені з двох і більше незалежних слів(мовно-літературний, лісо-степовий); б) перша частина прикметника закінчується на – ико, – іко (історико-культурний, механіко-математичний);
Складні назви кольорів та їхніх відтінків (темно-зелений, сіро-голубий), крім прикметника жовтогарячий;
Складні назви якостей з додатковим відтінком (гірко-солодкий, кислувато – солоний);
Назви проміжних сторін світу (норд-ост, південно-східний);
Складні іменники, прикметники, числівники, якщо перша частина – написаний цифрами числівник (100-тисячний, 50-річний);
Складні займенники та прислівники із суфіксами та префіксами Будь-, – небудь, казна-, хтозна-, бозна – , якщо їх не роз’єднує прийменник (хто-небудь, казна-як, бозна-де але казна з ким);
Складні прислівники, утворені з двох самостійно вживаних прислівників, зокрема із синонімів та антонімів (сяк-так, більш-менш);
Складні прислівники, утворені повторенням того самого слова або спільнокореневих слів без службових частин мови чи з ними (далеко-далеко, хоч-не-хоч, всього-на-всього, пліч-о-пліч);
Складні прислівники, утворені за допомогою префікса По – і суфіксів – ому, – ему (-єму), – и, а також складні прислівники, утворенні поєднанням префікса по – і порядкового числівника (по-братньому, по-господарськи, по-третє);
Складні прийменники з першим компонентом З-, із – (із-за, з-під);
Частки – бо, – но, – то, – от, – таки, якщо вони стоять після слова, якого стосуються і не відділяються від нього іншими частинами мови (Іди-бо, тим-то);
Складні звуконаслідувальні слова та слова, що вимовляються протяжно (ха-ха-ха, ціп-ціп-ціп, стережи-и-сь).
складні слова, утворені повторенням тих самих, Синонімічних або антонімічних слів : рано-вранці, більш-менш, сам-один, година-дві, день-два, видимо-невидимо, тишком-нишком, без кінця-краю. Складні слова іншомовного походження, як вакуум-аппарат, соціал-демократ, прем’єр-міністр, блок-схема, унтер-офіцер, генерал-майор, пап’є-маше, віце-президент, яхт-клуб. якщо частина пів – має значення “половина” , а наступна частина (у родовому відмінку) починається з букви, що позначає голосний або є власною буквою, то між ними становиться дефіс: пів-абрикоса, пів-обличчя, пів-оберта, пів-Києва.