Образ князя Ігоря у “Слові про похід Ігорів” – центральний персонаж поеми.
“Слово про похід Ігорів” характеристика князя Ігоря
Ігор Святославович – головний герой найдавнішої пам’ятки давньоруської літератури. Ігор для автора є втіленням князівських доблестей.
Риси характеру князя Ігоря:
- мужність і відвага рішучість і винахідливість гордість і егоїзм самовпевненість і честолюбство.
Князь Ігор Святославич – Новгород-сіверський князь, з перших рядків поеми постає перед нами як Патріот : він мужньо боронить рідну землю від найзапеклішого ворога – половців. Своїм найсвятішим обов’язком Ігор вважає захист батьківщини. Він готовий віддати життя за її свободу:
“Сповнившись ратного духу, він навів свої хоробрі полки на землю Половецькую за землю Руськую”.
Князь Ігор – вірний син Руської землі. Ігор – безстрашний і рішучий воїн. Ці його риси найповніше розкриваються перед початком походу на половців. Він не зважає на віщування природи, а прагне досягти своєї мети. У бою Ігор поводиться як мужній і хоробрий воїн. Моральною і фізичною силою князів Ігоря і Всеволода захоплюються і сам автор, і київський князь Святослав, який говорить:
“Ваші хоробрі серця в жорстокім харалузі сковані, а в смілості загартовані”.
Благородство штовхає Ігоря на допомогу Всеволоду, адже князь розуміє, як потрібні в бою взаємодопомога і взаємовиручка: “Ігор полки завертає, жаль бо йому милого брата Всеволода”.
Потрапивши у полон, він не втрачає надії повернутись на батьківщину, навіть подумки долає перешкоди:
“Ігор спить, Ігор не спить,
Ігор мислю поля мірить од великого
Дону до малого Дінця”.
Ігор – лицар, що зневажає смерть, а полон для нього – найбільша ганьба. “Лучче ж бо потятим бути, – говорить він, – аніж полоненим…”
Але поряд із позитивними рисами Ігор має і вади. Честолюбство і нерозсудливість стали причиною поразки. Адже він виступив у похід сам, не порадившись ні з ким, навіть із київським князем. Самовпевненість і нехтування попередженням природи дорого обійшлися руському війську, про що у творі говориться так: “Ігоря хороброго полку – не воскресити!” Отже, прославляючи мужність і патріотизм князя Ігоря, автор засуджує його легковажність, честолюбство, підкреслюючи, що тільки спільними зусиллями русичів можна подолати ворога.
Кожна людина має як позитивні, так і негативні риси характеру. Зважаючи на це, автор “Слова…” зобразив князя Ігоря не як людину-ідеал, а як звичайну людину – з її мужністю, безстрашністю і з життєвими вадами одночасно. Саме цим приваблює і автора, і читачів.