Біг до Англії від переслідування властей 49-річний болгарський дисидент Георгій Марков загинув в Лондоні при вельми таємничих обставинах. Більше десяти років таємниця загибелі журналіста залишалася нерозкритою...
Георгій болгарський драматург Маркова, відомого, в 1969 році біг до Англії, рятуючись від переслідувань, яким він піддавався за свої переконання. Влаштувавшись в Лондоні, болгарин одружувався на англійці, влаштувався на радіостанцію "Б-б-си".
Передачі Марков регулярно транслювалися на Східну Європу. Але оскільки вони не носили явно політичного характеру, у радіожурналіста не було підстав вважати, що його діяльність буде сприйнята як ворожа по відношенню до покинутої батьківщини. Проте колишній дисидент помилявся.
В середу 7 вересня 1978 року Марков працював на студії у вечірню зміну. Із-за труднощів з автостоянками в місті він залишив свій автомобіль на протилежному березі Темзи. У половині сьомого, коли час обмежень на парковку закінчився, він вийшов з офісу, аби перегнати автомобіль ближче до місця роботи.
Таємнича хвороба
Проштовхуючись крізь людську товкотнечу на автобусній зупинці, Марков спіткнувся об чиюсь парасольку і тут же відчув біль від уколу в ногу. Людина з парасолькою вибачилася, кликнула таксі і зникла. Маркова здалося, що у незнайомця був іноземний акцент.
Марков спочатку не обернув особливої уваги на ледве помітне садно на нозі. Завершивши передачу, пізно увечері він повернувся додому.
Проте наступного дня дружина Марков подзвонив на студію і попередив, що у мужа лихоманка і він не в змозі вийти на роботу.
Стан здоров’я Марков нестримно погіршувалося. В п’ятницю вранці він був доставлений в одну з лондонських лікарень, збивши лікарів з пантелику симптомами своєї хвороби. Пострадавший висловив припущення, що він став жертвою болгарських спецслужб, які використовували парасольку як знаряддя розправи. Як неймовірно це не звучало, лікарі викликали поліцію, але Марков знепритомнів, перш ніж йому встигли поставити питання, і
незабаром помер. Відразу ж було вироблено розтин, але патологоанатом не зміг визначити причину смерті Марков. Зразки ураженої тканини були направлені на експертизу в спеціальні лабораторії Скотленд-ярду і міністерства оборони, але результати досліджень виявилися засекреченими.
До цього часу спецслужби Скотленд-ярду виробили ретельне вивчення обставин, що привели до смерті болгарського правозахисника. Опитавши друзів і колег Марков, вони з’ясували, що життя журналіста було в небезпеці ще полгода назад.
"Мене послали убити вас"
Видавець покійного правозахисника Девід Фаррер повідомив слідчого, що Марков якось розповідав йому про несподівану зустріч зі своїм співвітчизником. В того був рекомендаційний лист від одного з німецьких друзів Марков. Чоловіки, вочевидь, трохи випили, після чого гість признався господареві: "Мене послали сюди, аби убити вас. Але я не збираюся цього робити. Я лише отримаю гроші і виїду".
Фаррер додав, що Марков серйозно відносився до таких погроз, але все-таки не вірив, що хто-небудь ризикне убити його в Лондоні.
Пітер Френкель, глава східноєвропейської служби "Б-б-си", підтвердив, що Марков постійно побоювався за своє життя. "Георгій був людиною, яка ясно боялася, що одного дня його можуть викрасти. Згадував він і про те, що йому не раз загрожували".
Результати лабораторних досліджень, мабуть, дали британському уряду підставу звернутися за роз’ясненнями в болгарське посольство в Лондоні.
Звичайно ж, дипломати заперечували причетність їх країни до цієї справи, називаючи "абсурдними" всякі припущення із цього приводу.
Не дивлячись на зроблені зусилля, поліція так і не удалося напасти на слід таємничої "людини з парасолькою", і справа Марков було закрито.
Врешті-решт з’ясувалося, що причиною смерті болгарського правозахисника з’явилося отруєння рициною – високотоксичною отрутою, що отримується з насіння рицини.
І лише одна людина не порахувала розслідування закінченим. Анабел Марков, вдова Георгия, протягом чотирнадцяти років добивалася суспільного розслідування обставин смерті мужа. І лише в 1991 році, після падіння комуністичного режиму в Болгарії, її зусилля були нарешті винагороджені. З небажанням і обережністю нові власті визнали, що до "усунення" Георгія Марков дійсно причетні спецслужби колишнього режиму. Проте всі спроби притягнути до судової відповідальності безпосереднього вбивцю так ні до чого і не привели.