“Собака Баскервілів” переказ

Одного ранку повернувшись з прогулянки, Шерлок Холмс і його друг доктор Ватсон виявляють у холі тростину, яку забув якийсь відвідувач, що приходив в їх відсутність. Невдовзі з’являється і господар тростини, лікар Джеймс Мортімер. Він читає Холмсу і Ватсону старовинний манускрипт – легенду про страшне прокляття роду Баскервілів.
У давні часи один з предків Баскервілів, Гуго, відрізнявся неприборканою і жорстокою вдачею. Закохавшись в дочку одного фермера, Гуго викрав її. Замкнувши дівчину у верхніх кімнатах, він сів бенкетувати з приятелями. Нещасна зважилася на відчайдушний крок: вона спустилася з вікна по плющу і побігла через болота додому. Гуго кинувся за нею в погоню, пустивши по сліду собак. Його товариші побігли за ним. На галявині вони виявили тіло втікачки, яка померла від страху і втрати сил. Поряд лежав труп Гуго, а над ним стояло чудовисько, схоже на собаку. Воно мучило горло Гуго і блискало палаючими очима. Автор переказу радить нащадкам Баскервілів не виходити на болото вночі, “коли сили зла панують безроздільно”.
Джеймс Мортімер розповідає, що сер Чарльз Баскервіль – головний нащадок роду, був недавно знайдений мертвим у тисовій алеї. Поруч з ним були чітко видно сліди величезної собаки. Молтімер каже, що найближчим часом має приїхати спадкоємець маєтку – сер Генрі Баскервіль.
На наступний день Генрі Баскервіль разом з Мортімером приходить до Холмса. Виявляється, дивні речі з ним стали відбуватися відразу ж: в готелі пропав один його черевик, він отримав анонімний лист з попередженням “триматися подалі від торф’яних боліт”. Але це не лякає Генрі. Шерлок Холмс відправляє разом з ним Ватсона, а сам залишається у справах в Лондоні.
У маєтку Ватсон намагається скрізь супроводжувати сера Генрі, але це скоро стає важко: Генрі Баскервіль закохується в міс Степлтон, яка живе неподалік. Вона живе в будинку на болотах разом з братом, яким ревниво оберігає її від залицянь сера Генрі. З цього приводу Степлтон навіть влаштовує скандал, хоча потім вибачається.
Якось вночі Ватсон чує в замку жіночі ридання, а вранці бачить дружину дворецького заплаканою. Ватсон і сер Генрі вирішують поспостерігати за дворецьким, і бачать, як він уночі подає свічкою знаки у вікно, а з боліт йому відповідають тим же. З’ясовується, що на болотах ховається біглий каторжник, брат дружини дворецького. Днями утікач повинен виїхати на Південь. Сер Генрі обіцяє не видавати втікача і навіть передає для нього щось зі свого одягу. У подяку дворецький розповідає, що в каміні уцілів шматочок напівзгорілого листа до сера Чарльза з проханням “бути біля хвіртки ввечері”. Лист підписаний ініціалами “Л. Л.” По сусідству живе пані з подібними ініціалами – Лаура Лайонс. Ватсон відправляється до неї. Дама зізнається, що хотіла попросити у сера Чарльза грошей на розлучення з чоловіком, але в останній момент отримала допомогу з інших рук і на зустріч не прийшла.
Повертаючись від місіс Лайонс, Ватсон вирішує зайти на болота: він давно помітив там якусь людину, але не каторжника. На його здивування цією людиною виявляється Шерлок Холмс. Несподівано друзі чують страшний крик. Холмс і Ватсон кидаються на допомогу і бачать… тіло побіжного каторжника, одягненого в костюм сера Генрі. З’являється Степлтон, який нібито ганявся тут за дивно красивим метеликом. Він з величезним зусиллям волі приховує своє розчарування з приводу того, що вбитий виявився не сером Генрі.
А на наступний день сер Генрі на самоті вирушає в гості до Степлтон; Холмс, Ватсон і сищик Лестред, який прибув з Лондона, зачаївшись, чекають на болотах. Сер Генрі йде від Степлтона, а той пускає по його сліду величезну собаку, паща якої намазана фосфоресцирующою маззю. Холмс вбиває собаку і рятує сера Генрі. Слідів самого Степлтона знайти не вдається: ймовірно, його поглинуло болото.
У висновку Холмс розповідає Ватсону всю історію. Виявляється, Степлтон – один із нащадків Баскервілів, по бічній гілці. Він також розраховував на маєток і сподівався за допомогою легенди здійснити свої плани. А міс Степлтон насправді його дружина, яка, втім, в останній момент відмовилася допомагати йому.