«Спляча красуня» скорочено
У короля та королеви народилася довгоочікувана дочка й вони запрошують всіх фей королівства, окрім однієї, тому що вона вже півстоліття не покидала свою вежу й всі вирішили, що вона померла. У самий розпал бенкету з приводу хрестин з’явилася незапрошена фея, з якою, як їй здалося, обійшлися нечемно, тому що для неї не вистачило дорогоцінного столового приладу. Коли всі феї, крім однієї, яка завбачливо вирішила залишити за собою останнє слово, обдарували принцесу чарівними дарами, стара фея вимовила своє шокуюче пророцтво: принцеса уколить палець об веретено — і помре. Остання фея пом’якшує вирок: так, принцеса вколе палець об веретено, але засне рівно на 100 років (в оригінальній версії Перро про принца мова не йде).
Король видає указ спалити всі прядки і веретена, але марно: через 16 років принцеса знаходить у вежі заміського замку стареньку, яка нічого не чула про королівський указ і пряла кужіль. Принцеса вколола палець об веретено і впала замертво. Пробудити її вже неможливо. З’являється фея, яка пом’якшила закляття, і просить короля і королеву покинути замок. Тим часом вона занурює замок у віковий сон, і навколо нього виростає непрохідний ліс — щоб ніхто не проник у замок до строку. Проходить 100 років, з’являється принц, проникає в замок — і принцеса пробуджується (ніякого поцілунку немає, вона прокинулася тільки тому, що настав час чарам відступити). Потім — таємні заручини. Принц щодня навідується до дружини, і в них народжуються діти — син по імені День і дівчинка на ім’я Зоря. Але мати принца запідозрила любовну інтригу й просить сина привезти до неї в замок невістку та онуків. Будучи потомственою людожеркою, вона ледь стримує бажання з’їсти онуків.
Але принц їде на війну, і свекруха починає діяти. Спочатку вона велить убити внучку, потім — онука і, нарешті, дружину сина і приготувати їх посмачніше. Але дворецький ховає нещасних на стайні, а королеві подає м’ясо тварин. Одного разу королева-людожерка, проходячи по двору, почула крики з конюшні: принцеса задумала висікти сина за витівку. Людоїдка так розгнівалася, що веліла поставити у дворі замку котел з усякими гадами і кинути туди невістку та онуків, але, на щастя, повертається принц. Не в силах винести ганьби, людожерка сама кидається в котел і вмирає. В кінці казки мораль: жодна дівчина не буде спати ціле століття, щоб дочекатися нареченого з титулом і багатством.