У даній статті надано відповіді та роз’яснення по термінам та поняттям стародавньої історії України по літерам (А-К) , переглянути статті по іншим літерам: (Л-Р) , (С-Я) .
Хто такі Авари?
Авари (в руських джерелах – обри) – вел. племінний союз, у якому провідну роль відігравали тюркомовні племена. Уперше з’явилися на території сучасної України 558. Постійно нападали на слов’ян та ін. народи. Осн. заняттям аварів було скотарство, хоча економічно вони залежали від підкорених ними племен. У середині VII ст. вони були повністю витіснені з Укр. Причорномор’я. Згодом були розгромлені франками, а наприкінці IX ст. держава остаточно розпалася під ударами угорців. Частина аварських племен відійшла на схід, і про них більше не згадується в літописах (“згинули, як обри”).
Що таке Анімізм?
Анімізм (від лат. “душа, дух”) – віра в існування у людей, тварин, рослин, предметів незалежної основи – душі, яка нібито може позитивно чи негативно впливати на природу, с-во і саму людину. Характерний для всіх сучасних релігій.
Хто такі Анти?
Анти – назва слов’янських племен у різних джерелах IV-VII ст. За твердженнями Иордана мешкали у Подніпров’ї. А. вели тривалі війни з готами, у яких загинув їхній вождь Бож. З допомогою гунів готи були подолані й витіснені в межі Римської імперії. Ім’я а. не згадується з 602. Очевидно, антський військ, союз розпався, а слов’янські племена, що входили до його складу, дали поч. суч. південнослов’янським народам.
Антропологія це:
Антропологія (від гр. “людина” і “наука, слово”) – це наука, яка досліджує походження, розвиток, біологію, закономірності морфофізіологічної о-ції людини, її рас і поширення рас на земній кулі.
Значення слова архаїчний
Архаїчний (від гр. “старовинний, стародавній”) — старовинний, застарілий, такий, що вийшов з ужитку. Архантроп (від гр. “стародавній” і “людина”) – найдавніша людина (пітекантроп, синантроп та ін.). Археологічна культура – сукупність споріднених речових пам’яток, здобутих під час археологічних розкопок, які розташовані на певній території та належать до одного часу (наприклад, трипільська, черняхівська, культура кулястих амфор, шнурова, зрубна к-ра).
Археологічні пам’ятки – матеріальні залишки людської діяльності.
Що таке археологія?
Археологія (від гр. “стародавній” і “поняття, розум, наука, слово”) – це наука, що висвітлює іст. минуле людського с-ва на основі речових пам’яток (знарядь праці, предметів побуту, зброї, прикрас, жител, місць поселення, поховання), що їх виявляють переважно під час археологічних розкопок.
Що таке бортництво?
Бортництво (від укр. “борть – дупло”) – це збирання меду лісових бджіл.
Боспорське царство це:
Боспорське царство – гр. держава в Криму та на Кубані. Виникла 480 до н. е., об’єднавши понад 20 міст і сільськогосподарські р-ни, столиця – Пантикапей (на місці нинішньої Керчі, АРК). Держава досягла значного рівня розвитку матеріальної та духовної к-ри. Від другої половини II ст. до н. е. становище Б. ц. почало погіршуватися. Цар Перисад V бл. 107 до н. е. передав владу понтійському цареві Митридатові VI Євпатору. Невдовзі держава потрапила під зверхність Риму.
Бронзовий вік значення, період
Бронзовий вік (від фр. й іт. “бронза – сплав міді з оловом та ін. металами” і укр. “вік”)1- період, коли осн. матеріалом для виготовлення знарядь праці була бронза. Існував після мідного перед залізним віком (прибл. II тис. до н. е.).
Велике переселення народів це:
Велике переселення народів – це переміщення у III-VII ст. германських, слов’янських, сарматських та ін. племен на територію Римської імперії, що розпочалося в Укр. Причорномор’ї. Причиною стало прагнення знаті до захоплення нових земель і військ, здобичі, швидкий приріст населення. Почалося переселенням готів з Прибалтики в Укр. Причорномор’я. Наступним важливим переселенням була міграція гунів. У VI ст. слов’янські племена здійснювали часті походи на Візантію, наприкінці VII ст. займали вже майже весь Балканський п-ів і деякі обл. Малої Азії. В. п. н. стало однією з причин падіння рабовласницької Зах. Римської імперії.
Хто такі венеди?
Венеди (венети, венди, вінди) – це слов’янські племена, які жили на рубежі нашої ери між ріками Одрою і Дніпром і біля Карпат. Назва трапляється у працях кількох античних авторів (Пліній Старший, Тацит, Птолемей). Займалися хліборобством, осілим скотарством, мисливством і рибальством, мали торгові зв’язки з ін. племенами. У III ст. вели війни з Римською імперією. Очевидно, в. стали спільною етнічною основою для формування зах. і сх. слов’ян.
Відтворювальне господарство це:
Відтворювальне господарство – форма господарювання, яка базувалася на хліборобстві та скотарстві, при цьому споживалися як готові продукти природи, так і продукти праці людини. Виникло внаслідок неолітичної революції.
Хто такий вождь?
Вождь – це людина, яка очолювала громаду, згодом плем’я. Дрібні справи вирішував сам, важливі – на радах з усіма дорослими членами громади.
Хто такі готи?
Готи – це східногерманські племена, які у першій половині III ст. досягли Північного Причорномор’я. Бл. 260 захопили ряд античних міст-держав, у тому числі Боспорське царство. Г. здійснювали успішні набіги на Візантійську імперію, вели війни з антами. У IV ст. прийняли християнство, створили сильне політ, об’єднання на чолі з королем (вождем) Германарихом. У 375 р. були розгромлені гунами й витіснені з Причорномор’я. Незначна частина г. залишилася в Криму.
Хто такі гуни?
Гуни – вел. кочовий народ, що сформувався на території Центр. Азії наприкінці III ст. до н. е. 375 н. е. гуни на чолі з Ьаламбером розбили готів і зайняли простір між Доном і Карпатами. На думку деяких дослідників, це дало поч. Вел. переселенню народів. 445 вождем гунів став Аттила, при якому вони досягли найбільшої могутносгі, але після його смерті (453) внаслідок б-би за владу і повстань підкорених племен держава розпалася. Після поразки від візантійської армії (469) г. розсіялися по різних територіях.
Енеоліт період, значення:
Енеоліт (від лат. “мідний” і грецького “камінь”) – мідно-кам’яний вік, перехідний період від неоліту до бронзового віку (прибл. IV-III тис. р. до н. е.).
Епіграфічні пам’ятки (від гр. “заголовок, напис” і укр. “пам’ятки”) – написи на певних предметах; випадкові написи на побутових речах, зброї, стінах храмів, каменях тощо.
Ера значення:
Ера (від лат. “ера”) – 1) час, з якого запроваджується літочислення, відповідна система літочислення; 2) період, докорінно відмінний від попереднього.
Що вивчає етнографія?
Етнографія (від гр. “народ” і “опис”) – це сусп. наука, що вивчає к-ру та побут народів світу, їхнє походження, розселення і культурно-побутові взаємозв’язки.
Історичні джерела визначення:
Історичні джерела – речові чи писемні пам’ятки, що є свідченням минулого, а також мови народів, традиції, вірування, свята, пісні, легенди, перекази, що сягають далекої давнини. Вивчення іст. джерел допомагає вченим краще уявляти життя людей у різні іст. епохи.
Історія визначення:
Історія (від гр. “розповідь про минулі події, дослідження минулого”) – 1) процес розвитку природи і с-ва. 2) Наука, що вивчає в хронологічній послідовності хід розвитку людського с-ва та його закономірності.
Збиральництво визначення:
Збиральництво – форма госп. діяльності людини, забезпечення харчами (збирання плодів, ягід, корінців, меду тощо).
Звичаєве право – звичаї, обов’язкові правила поведінки.
Звіриний стиль у мистецтві:
Звіриний стиль – це стиль пам’яток скіфської к-ри. Використання зображення оленів, баранів, коней, пантер, барсів, левів, птахів і риб, а також фантастичних істот для оздоблення зброї та предметів побуту.
Землеробство визначення:
Землеробство (хліборобство, рільництво) – осн. заняття людей протягом багатьох тисячоліть. Виникло із збиральництва приблизно 11-9 тис. років тому в землях Передньої Азії. На території України поширилося 8~ 6 тис. років тому, а особливо в період трипільської к-ри (IV-III тис. до н. е.).
Кам’яний вік на території України:
Кам’яний вік – період, коли осн. матеріалом для виготовлення знарядь праці був камінь. Тривав від появи людини (в Україні – прибл. один мільйон років тому) до появи мідних знарядь праці (4-3 тис. р. до н. е.), найдовший перод в історії людства. Поділяється на палеоліт, мезоліт і неоліт, інколи виділяють окремо енеоліт.
Кераміка значення, походження:
Кераміка (від гр. “гончарне мистецтво”) – гончарне виробництво; вироби з глини; маса, з якої виготовляють такі вироби. Кераміка і тканина були першими штучними матеріалами, що їх винайшла людина.
Кіммерійці на території України:
Кіммерійці – найдавніші з відомих за своєю назвою племен, що жили в Укр. Причорномор’ї у IX-VU ст. до н. е. Вперше згадуються в “Одіссеї” Гомера та “Історії” Геродота. Були потомками племен зрубної культури. Господарство і побут кіммерійців відомі переважно за похованнями, яких нараховується близько сотні. Ведучи кочовий спосіб життя, вони не залишили довготривалих поселень. У кіммерійців були в широкому вжитку бронзові, рідше золоті та скляні прикраси, глиняний і металевий посуд. Вони не лише знали залізо, а й вміли його належно застосовувати, з ними пов’язаний поч. залізного віку на нашій степовій території. Основою господарства к. було конярство. У VII ст. до н. е. вони були витіснені скіфами, які успадкували значну частину елементів їхньої к-ри. Можливо, частина к. залишилася в гірській місцевості Криму й стала предками таврів.
Колонізація українських земель, значення:
Колонізація (від лат. “поселення”) – 1) освоєння та заселення нових земель, заснування нових поселень на окраїнах власної держави (“внутрішня колонізація”, наприклад, освоєння українцями Пн. Причорномор’я у XVI-XIX ст.); 2) заснування колоній – поселень – за межами власної країни (“зовн. колонізація”, наприклад, гр. колонізація Пн. Причорномор’я, заснування міст Ольвія, Пантикапей, Тіра, Херсонес у VI-V ст. до н. е.).
Колонія це:
Колонія (від лат. “поселення”) – це 1) поселення, утворене на раніше незаселеній теритррії, або на території, яка захоплена у її корінних мешканців. 2) Країна чи область, яка силою позбавлена екон. та політ, самостійності й перетворена у володіння держави, що її захопила.
Кроманьйонці значення:
Кроманьйонці (від назви гроту Кро-Маньйон у Франції, де виявлено викопні рештки) – узагальнена назва викопних решток пізньопалеолітичних людей сучасного типу (Гомо сапієнс, людина розумна, з’явилися 40- 35 тис. років тому). На території України досліджено кількасот стоянок кроманьйонців (Мізин, Чернігівщина, Межиріччя, Черкащина, Кирилівська стоянка у Києві). Люди цього типу, крім кам’яних, мали знаряддя з кістки та рогу, вміли поєднувати різні матеріали, їх обличчя не відрізнялося від облич суч. людей, що свідчить про наявність мови і здатність до складних розумових операцій.
Культ визначення:
Культ (від лат. “поклоніння”) – це зовн. вияв поклоніння божеству; – сукупність прийнятих у певній релігії або реліг. течії обрядів, свят, ритуалів, звичаїв. Переносно – сліпе поклоніння богам чи людям.
Культура визначення:
Культура (від лат. “обробка, виховання, освіта, розвиток”) – сукупність матеріальних і духовних цінностей, що створені лїодством у процесі сусп.-іст. практики і характеризують історично досягнутий рівень розвитку с-ва.
Культурний шар це:
Культурний шар (від лат. “освіта, розвиток” і укр. “шар”) – шар грунту, в якому виявлено сліди життєдіяльності людини (наприклад, культ, шар побл. с. Королевого).