Образ Параски “”Сто тисяч” – це уособлення сільської працьовитої, віруючої жінки.
Характеристика Параски “Сто тисяч”
Параска – Жінка Герасима Калитки, хазяйновита і працьовита, дотримується посту. Інколи дозволяє собі повчати чоловіка, але все ж таки трохи побоюється його.
Цитатна характеристика Параски “Сто тисяч”
– “Оце вигадав! Де ж таки, щоб хліб був незапертий, нехай бог милує, все заперто.”;
– “Та й я ж цілісінький тиждень на ногах і роблю не покладаючи рук.”;
– “Всяке знає, що ми хазяїни неабиякі, а я буду тьопаться стільки світу пішки до церкви.”;
– “Бий, бодай тобі руки посохли! І ззамолоду з синяків не виходила, бий і на старість! У! Харциз – коняку жаліє, а жінку бити збирається. Тьфу!”;
– “Та з великого розуму в дурний заходиш! Що це ти затіяв – женить Романа на Пузирівні?”;
– “Не хочу я нікого за невістку, опріч Мотрі. Сам казав, що будеш її сватать; діти полюбились, я до неї привикла, вона – до мене; дівка красива, здорова, зна всі порядки: коло птиці, коло свиней, коло корів – одно слово, хазяйка біля всього; в хаті, як у кімнаті; я вже нездужаю, а против неї, скілько їх у нас не було, ніхто хліба не спече, ніхто борщу не наваре, хоч і без олії іноді, а всі їдять, не нахваляться.”;
– “Я рада, що ти мене послухав! Такої невістки пошукать.”;
– “Не знаю, я вже боялась старого розпитувать; доволі того, що він був веселий і згодився на ваше весілля.”;