Древні ящери і динозаври могли водитися в Росії ще декілька століть назад.
Загадкова істота (не то крокодил, не то доісторичний динозавр) виявилася в місті Арзамасе на початку вісімнадцятого століття. Власті заспиртували чудовиська в бочці і послали до Петербургу для вивчення. Але по тих, що супроводжували грузнув мужики, як можна передбачити, спирт з бочонка випили, а реліктового ящера (можливо останнього на планеті) пустили на закуску…
Герб міста Москви всім відомий – на нім змальований Георгій Победоносец, що пронизує списом Змія. Але мало хто здогадується, що цей самий Змій (не виключено) сповна реальна істота, що мешкала колись в російських лісах.
Старі легенди розповідають про те, що колись в європейській частині Росії водилися кровожерливі чудовиська. Схожі на драконів, вони володіли лютою вдачею, накидаючись без сумнівів на піших і кінних, розриваючи їх на шматки. З ними боролися казкові російські багатирі. Їх знищували середньовічні лицарі, аби завоювати прихильний погляд принцеси. І, хтозна, можливо не без їх участі з лиця землі зникли якийсь вигляд доісторичних ящерів, льодовиковий період, що пережив навіть.
Це не такий вже абсурд, яким може здатися не перший погляд. Адже не лише легенди і казки розповідають про загадкових монстрів, що нагадує по опису первісних ящерів. Існують та інші, сповна заслуговуючі довіри джерела, що оповідають про невідомих драконоподобних тварюк. Якщо відкрити тридцятий том Повних зборів російських літописів там можна знайти дивний запис, що датується 1582 роком:
"У літо изидоша коркодили лютии з річки і дорогу затвориша, людей багато поядаша, і ужосашося люди і молиша Бога по всій землі. І паки спряташа-ся, а інших избиша. Того ж року представися царевич Іван Іванович, в Слободі, грудня в 14 день."
Що це за коркодили (крокодили?) вийшли з річки і напали на людей? Адже справа відбувалася не в далекій Африці, а під Новгородом. Може літописець просто прибрехав для "червоного слівця"? Але ще один запис, зроблений агентом англійської торгівельної компанії на ім’я Джерома Гарсей.
У 1589 році він в черговий раз їхав до Росії і в Польщі став очевидцем неймовірного. У його щоденнику зберігся такий запис:
"Я виїхав з Варшави увечері, переїхав через річку, де на березі лежав отруйний мертвий крокодил, якому мої люди розірвали черево списами. При цьому поширилася такий сморід, що я був їм отруєний, і пролежав хворий в найближчому селі, де зустрів таке співчуття і християнську допомогу, що швидко видужав."
Дивні ящери, нехарактерні для нашої фауни, зустрічаються і в спогадах австрійського посла в Росії Сигизмунда Герберштейна, що бував у нас в 1517 і в 1526 роках. Ось його слова:
"Ця область рясніє гаями і лісами, в яких можна спостерігати страшні явища. Саме там і понині дуже багато ідолопоклонників, які годують у себе удома якісь змії з чотирма короткими ногами на кшталт ящірок, з чорним і жирним тілом… з якимсь страхом благоговійно поклоняються їм, що виповзає до поставленої їжі…"
Три історичні джерела, що оповідають про дуже схожі феномени. То хіба це не заслуговує на увагу? Звичайно, можна спробувати відмахнутися від цих показань свідків, оскільки вони явно не вписуються в звичну картину світу. Саме так і поступили одного дня вчені з розповіддю одного льотчика, потерпілого аварію на острові Комодо в морі Яванця.
Це було в 1912 році, Повернувшись на батьківщину він став розповідати неймовірні історії про якихось кровожерливих монстрів, які нібито мешкають в тих місцях. Лише влітку 1926 років на острів прибула експедиція зоологів, які дійсно виявили гігантських реліктових ящерів, названих ними "драконами острова Комодо".
Ці доісторичні тварини чисельністю не більше тисячі особою досягає довжини 3,5 метра і важить близько 150 кілограмів. Гігантські варани досить агресивні, інколи крадуть овець у місцевих селян, полюють на антилоп. Відомий німецький мисливець, що убив за своє життя немало левів, тигрів і інших небезпечних хижаків, загинув на острові Комодо при невияснених обставинах. Він пішов фотографувати зграю варанів і не повернувся. На березі болота знайшли лише його черевики і понівечену кінокамеру. Не виключено, що він на своїй шкурі переконався в достовірності існування реліктових істот, ставши жертвою цих древніх тварюк.
Може щось подібне водилося колись і в російських лісах? Хочеться вірити, що одного дня криптозоологи зацікавляться легендами про "російських крокодилів". Адже вже не раз, перевіряючи подібні чутки, вони переконувалися, що народні віддання не виникають на порожньому місці.
З офіційних джерел:
Зараз міжнародний союз криптозоологов об’єднує 800 учених з 20 країн. Спираючись на легенди і міфи, вони займаються цілеспрямованим пошуком таємничих тварин, і незрозумілих феноменів живої природи. І це не гонитва за сенсацією, а копітка наукова робота по пізнанню біосфери планети. Хай на цій дорозі їх незрідка підстерігають невдачі. Але є і перемоги.
Узяти, хоч би равлика, що важить більше півтора кілограмів. Учені знали про неї по розповідях негрів Центральної Африки і навіть знаходили гігантські раковини цих брюхоногих молюсків. А ось живий екземпляр був виявлений абсолютно випадково – 0 серед колод, завезених до Марселя. Улітка-гуллівер з тріумфом демонструвалася в Парижі, Лос-Анжелосе, Сан-Франциско, Лондоні.
Серед коралів Великого Бар’єрного рифа Австралії криптозоологи зовсім недавно виловили відразу 8 нового вигляду екзотичних риб, про існування яких ніхто навіть не підозрював. У пісках Аравії спіймана недавно крупна (120 сантиметрів) ящірка, родичка середньоазіатського варана. Слідуючи за легендами арабів, її марно шукали 15 років.
Список можна продовжувати і продовжувати. У нього входять не лише дрібні тварини, але і досить великі. І навіть одне чудовисько. У тому, що воно живе на нашій планеті немає вже жодних сумнівів. І мешкає воно не де-небудь, а в горезвісному Бермудському трикутнику.
На дні океану, біля одного з островів, криптозоологи, перевіряючи стару піратську легенду про гігантського спрута, встановили сталевий капкан із смачною приманкою. А коли підняли його на борт океанографічного корабля, побачили спотворений метал. Але в гострих кігтях хитромудрого пристосування збереглися залишки живої тканини, шкіри і м’язів невідомої тварюки. Аналіз показав: капкан зламаний багаторуким геркулесом, здатним обхватити своїми щупальцями навіть підводний човен. Судячи по мірі деформації легованої сталі, чудовисько повинне важити не менше трьох тонн. До цих пір біологи вважали настільки крупне головоногое дозвільною вигадкою підхмелених моряків.
Один з головних козирів криптозоологов – що мешкає біля островів Коморських кистеперая риба латимерия. Палеонтологи вважали, що вона вимерла ще 200 мільйонів років назад. Раз древня латимерия живе і понині, чом би не бути здоровим і іншим її сучасникам?
Може і крокодили новгородських лісів – теж дивом уцілілі доісторичні ящери, що жили на території Росії ще декілька століть назад? Відповіді немає. А можливим дослідникам цієї загадки хочеться підкинути ще небагато поживи для роздумів.
Невідомий крокодил, що отримав цього разу ім’я "Арзамаський монструз", знов з’явився на російській землі на початку вісімнадцятого століття. Свідоцтво про цю подію було знайдене в архівах міста Арзамаса. Ось коротка витримка з документа.
"Літа 1719 червня 4 дні була в повіті буривши велика, і смерч і град, і багато худоби і всяка живність загинули. І впав з піднебіння змій, Божим гнівом обпалений, і смердів огидно. І пам’ятаючи Указ Божою милістю Государя нашого Всероссийськорго Петра Олексійовича від літа 1718 про Куншткаморе і збір для ея чудасій різних, монструзов і виродків всяких, каміння небесних, і інших чудес, змія сього кинули в бочку з міцним подвійним вином…"
Підписаний папір земським комісаром Василем Штиковим. На жаль бочка не дійшла до Петербурзького музею. Чи то загубилася по дорозі, чи то негидливі російські мужики оприбутковували з бочонка "подвійне вино" (так раніше називали горілку), пустивши інший вміст на закуску… Природа Арзамаського монструза залишилася нерозгаданою. Чи смерч приніс з
далеких країн справжнього крокодила? Адже згідно опису смердючий монстр, що впав з піднебіння, мав короткі лапки і величезну пащу, повну гострих зубів. Або десь в густих ще тоді російських лісах доживали свій вік останні таємничі істоти, згадувані ще в новгородському літописі?
А може живі вони і до цих пір?
Недавно газети повідомили, що в річці Десні з’явилося щось, що рве рибальські мережі в клапті одним рухом. Спроби зловити невідома істота доки не увінчалися успіхом. Хтозна, може не перевелися ще на нашій землі древні гади, подібні тому, що згадуються в старих хроніках і збережені на московському гербі?