Вірш ТІНЬ СІЗІФА Ліни Костенко розповідає про тяжку працю поетів.
ТІНЬ СІЗІФА Ліна Костенко
В корчах і в кручах умирають міфи.
Чугайстер щез. Покаялись нявки.
І тільки ми, подряпані Сізіфи,
тябричим вгору камінь-рюкзаки.
Руді стежки роз’їдені дощами.
З крутих плаїв зриваємся, йдемо.
У сьоме небо вийдемо з гущавин,
задавлені гранітними трюмо.
Цей мисник днів – мальовані тарелі,
ця тінь Сізіфа – потойбічний гість,
в столицях меду, в райдугах форелі,
у гіркоті покинутих обійсть.
Ми – гості бджіл. Посидим па бенкетах,
у кріслах пнів, на покуті проваль,-
Попович Женя, Мефістофель в кедах,
і мавки в шортах. І моя печаль.
І тінь Сізіфа, тінь тії печалі,
горбата тінь, трагічна тінь сторіч.
Лілові хмари іван-чаю
пливуть над прірвами у ніч…
Тут буде твердо душу відіспати.
Сидить Сізіф і журиться, біда.
І п’є за нас шампанські водоспади
потік гірський, веселий тамада.
Я знаю, важко. У твоєму віці.
Либонь, я знаю, що й подумав ти:
“Вже краще йти до Бога пасти вівці,
ніж на Вкраїні камінь цей тягти”.
Ще крок, Сізіфе. Не чекай на оплески.
Для глядачів тут сцена закрута,
де чорний беркут з крилами наопашки
хребет землі до сонця поверта.
А ми йдемо, де швидше, де поволі.
Йдемо угору, і нема доріг.
І тінь Сізіфа, тінь моєї долі…
І камінь в прірву котиться з-під ніг…
Поет, за визначенням Ліни Костенко, – це не просто людина, це Сізіф сьогодення, який тягне вгору камінь. Теонімічна концептуальна метафора, на якій грунтується вірш “Тінь Сізіфа”, знімає протиріччя між сакральним і профанним часом:
В корчах і в кручах умирають міфи…
І тільки ми, подряпані Сізіфи,
Тябричим вгору камінь-рюкзаки
“Потойбічний гість” Сізіф, довічно покараний богами, змінює часопросторову реальність і починає разом із нами долати труднощі людського життя. У метафорі роль актуалізатора нової семантики античного теоніма виконує особовий займенник ми, підсилений незвичною для міфічного імені формою множини. Теонім, вжитий у предикативній функції (ми – Сізіфи), наближається до конотонімів – апелятивів, хоча зберігає написання з великої літери. Емоційне забарвлення фокусного імені підсилює атрибутивне означення “подряпані”, яке має іронічний відтінок: життя, ніби попереджає Ліна Костенко, – це вузька кам’яниста стежка, що веде угору, ніхто не може здолати її без “подряпин”:
А ми йдемо, де швидше, де поволі.
Йдемо угору, і нема доріг.
І тінь Сізіфа, тінь моєї долі…
І камінь в прірву котиться з-під ніг…
Вірші Ліни Костенко популярні не лише в Україні, а й у всьому світі та перекладені багатьма мовами.
Якщо Ви маєте або можете зробити аналіз вірша ТІНЬ СІЗІФА Ліни Костенко лишайте інформацію в коментарях.
Related posts:
- “Сізіф” міфМіф про Сізіфа – має різні варіанти, які пояснюють причини покарання Сізіфа. Сізіф – напівлегендарний цар міста Ефіри (Коринфа), батько Главка, засновник династії Сізіфідів. Сізіф звів навколо міста мури (можливо й на місці старих валів), облаштував джерела питної води, встановив певні кордони із сусідніми державами, позначені межевими каменями. Роздратовані сусіди розповідали, що під ними цар […]…
- В. Голобородько “Ми йдемо” аналізВірш В. Голобородька “Ми йдемо” написаний верлібром, але має чіткий внутрішній ритм, внутрішню наснагу. Ліричний герой поезії відчуває себе часточкою великого народу, який нарешті здобув волю і тепер гордо йде по світу, незважаючи на заздрість сусідів і злобу ворогів. “Ми” пройшли через утиски, заборони, кров і знущання, але зберегли свою мову, свої традиції, свою гідність […]…
- “По дорозі в казку” скороченоЕтюд на 3 картини І КАРТИНА Ліс. Ніч. Люде. Сплять, збираються спати. Убрання не має ознак нації й часу. Він. Юрба (старі, молоді; чоловіки, жінки, діти). Дівчина. Окремі голоси з юрби: – Сьогодні тепло так, що можна не вкриватись. – Гляди, щоб вранці бігать не прийшлось та грітись. – А так! Мороз одурювать уміє… Сховається […]…
- Фразеологізми на літеру КФразеологізми на букву К та їх значення зібрані в цій статті. Фразеологізми на літеру К Кабаки втерти Кабаки втерти (дати) – покарати, побити. Кадити фіміам Кадити (палити, курити і т. ін.) фіміам комусь, перед кимось – дуже вихваляти кого-небудь. Казанок варить Казанок (баняк, макітра) варить – хто-небудь розумний, кмітливий, добре розуміє що-небудь, орієнтується в чомусь. […]…
- “Спини мене” Ліна КостенкоВірш “Спини мене” Ліни Костенко описує не тільки передчуття любові, а й апофеоз щастя. Лавина почуттів у цьому випадку могутня і сильна. “Спини мене” Ліна Костенко Спини мене отямся і отям така любов буває раз в ніколи вона ж промчить над зламаним життям за нею ж будуть бігти видноколи вона ж порве нам спокій до […]…
- “Мій перший вірш написаний в окопі…” Ліна КостенкоВірш “Мій перший вірш написаний в окопі…” Ліни Костенко присвячений темі війни. “Мій перший вірш написаний в окопі…” Ліна Костенко Мій перший вірш написаний в окопі, на тій сипкій од вибухів стіні, коли згубило зорі в гороскопі моє дитинство, вбите не війні. Лилась пожежі вулканічна лава, стояли в сивих кратерах сади. І захлиналась наша переправа […]…
- “Ой ні, ще рано думати про все…” Ліни КостенкоВірш “Ой ні, ще рано думати про все…” Ліни Костенко – це розмова з поетеси з Григорієм Сковородою. “Ой ні, ще рано думати про все…” Ліна Костенко Ой ні, ще рано думати про все. Багато справ ще у моєї долі. Коли мене снігами занесе, тоді вже часу матиму доволі. А поки що – ні просвітку, […]…
- “Осінній день березами почавсь…” Ліна КостенкоВірш “Осінній день березами почавсь…” Ліни Костенко змальовує кохання ліричної героїні “Осінній день березами почавсь…” Ліна Костенко Осінній день березами почавсь. Різьбить печаль свої дереворити. Я думаю про тебе весь мій час. Але про це не треба говорити. Ти прийдеш знов. Ми будемо на “Ви”. Чи ж неповторне можна повторити? В моїх очах свій сум […]…
- “Життя іде і все без коректур…” Ліна КостенкоВірш “Життя іде і все без коректур…” Ліни Костенко – це роздуми поетеси про сенс життя. “Життя іде і все без коректур…” Ліна Костенко Життя іде і все без коректур. І час летить, не стишує галопу. Давно нема маркізи Помпадур, і ми живем уже після потопу. Не знаю я, що буде після нас, в які […]…
- “Руслан і Людмила” на українській мові“Руслан і Людмила” на українській мові поему Пушкіна Ви можете прочитати на нашому сайті. “Руслан і Людмила” Пушкін українською Руслан і Людмила – поема-казка Пушкіна, в якій розповідається про те, як богатир Руслан врятував викрадену злим чарівником княжну Людмилу, свою наречену. Присвята Для вас, очей моїх цариці, Красуні, я лише для вас Подій минулих небилиці […]…
- Ліна Костенко біографія короткоСкорочено біографія Ліни Костенко відомої української письменниці та поетеси донесе основні події її життя та творчості. Ліна Костенко біографія коротко Народилась 19 березня 1930 р. в містечку Ржищеві (неподалік від Києва) у родині вчителів. У 1936 році родина перебралась із Ржищева до Києва, де майбутня поетеса закінчила середню школу. Після закінчення середньої школи навчалася в […]…
- Вірші Ліни Костенко кращіВірші Ліни Костенко про природу, про кохання, осінь, життя, для дітей та дорослих зібрані в цій статті. Вірш Ліни Костенко “Крила” А й правда, крилатим грунту не треба. Землі немає, то буде небо. Немає поля, то буде воля. Немає пари, то будуть хмари. В цьому, напевно, правда пташина… А як же людина? А що ж […]…
- “Вже почалось, мабуть, майбутнє…” Ліна КостенкоВірш ” Вже почалось, мабуть, майбутнє…” Ліни Костенко входить до збірки “Відлуння десятиліть” “Вже почалось, мабуть, майбутнє…” Ліна Костенко Вже почалось, мабуть, майбутнє. Оце, либонь, вже почалось… Не забувайте незабутнє, воно вже інеєм взялось! І не знецінюйте коштовне, не загубіться у юрбі. Не проміняйте неповторне на сто ерзаців у собі! Минають фронди і жіронди, минає […]…
- “Три принцеси” Ліна КостенкоВірш ТРИ ПРИНЦЕСИ Ліни Костенко наголошує на перевагах молодості для будь-якої людини. ТРИ ПРИНЦЕСИ Ліна Костенко Немов чарівні декорації – жасмин, троянди і бузок. Кузини мамині, три грації, як три принцеси із казок. Які ж були вони вразливі, три Лади-Либеді тоді! І трішки-трішки передливі, і дуже-дуже молоді. До них у гості ми приходили, вони жили […]…
- Цікаві факти про Ліну КостенкоЦікаві факти про Ліну Костенко – відому українську письменницю, поетесу викладені в цій статті. Ліна Костенко цікаві факти з життя Ліна Костенко народилася в невеличкому місті Ржищів (Київщина) у родині вчителів. За першою освітою вона педагог. Другу вищу здобувала у Московському літературному інституті. У радянські часи брала активну участь у дисидентському русі, за що була […]…
- Ліна Костенко хронологічна таблицяЛіна Василівна Костенко – українська письменниця-шістдесятниця, поетеса. Хронологічна таблиця життя і творчості Ліни Костенко наведена в цій статті. Ліна Костенко хронологічна таблиця Дата Подія 19 березня 1930 Народилася в містечку Ржищеві на Київщині в родині вчителів. 1936 Родина перебралася до Києва, де майбутня поетеса закінчила середню школу. 1956 Після закінчення середньої школи молода поетеса навчається […]…
- “Моя любове! Я перед тобою…” Ліна КостенкоВірш ” Моя любове! Я перед тобою… ” Ліни Костенко належить до любовної лірики. У поезії Л. Костенко “Моя любове, я перед тобою…” інтимний мотив тісно переплітається з філософським – лірична героїня відкрита повені почуттів, не боїться їхнього солодкого полону, їхніх “блаженних снів”, але і прагне зберегти себе як особистість, як часточка безмежного всесвіту, як […]…
- “Тут обелісків ціла рота…” Ліна КостенкоВірш “Тут обелісків ціла рота… ” Ліни Костенко виражає думку про злочинність і неприродність війни. “Тут обелісків ціла рота…” Ліна Костенко Тут обелісків ціла рота. Стрижі над кручею стрижуть. Високі цвинтарні ворота високу тишу стережуть. Звання, і прізвища, і дати. Печалі бронзове лиття. Лежать наморені солдати, а не проживши й півжиття! Хтось, може, винен перед […]…
- “Вечірнє сонце, дякую за день…” Ліни КостенкоВірш “Вечірнє сонце, дякую за день…” Ліни Костенко – є очевидним сонцепоклонництвом геніальної поетеси. Ліна Костенко дякує сонцю за життя, що виявляється в усіх його проявах. Ліна Костенко каже, що потрібно уміти бути вдячними за все: за кожну мить, за кожен погляд і кожне слово. “Вечірнє сонце, дякую за день…” Ліна Костенко Вечірнє сонце, дякую […]…
- “Світлий сонет” Ліна КостенкоВірш СВІТЛИЙ СОНЕТ Ліни Костенко – це історія кохання без взаємності. СВІТЛИЙ СОНЕТ Ліна Костенко Як пощастило дівчині в сімнадцять, в сімнадцять гарних, неповторних літ! Ти не дивись, що дівчинка сумна ця. Вона ридає, але все як слід. Вона росте ще, завтра буде вищенька. Але печаль приходить завчасу. Це ще не сльози – це квітуча […]…
- “Марную день на пошуки незримої…” Ліна КостенкоВірш “Марную день на пошуки незримої…” Ліни Костенко “Марную день на пошуки незримої…” Ліна Костенко Марную день на пошуки незримої німої суті в сутінках понять. Шалене слово загнуздавши римою, влітаю в ніч. Слова мене п’янять. Я – алкоголік страченої суті, її Сізіф, алхімік і мурах. Мої слова, у чоботи не взуті, спливають кров’ю на її […]…
- “Розкажу тобі думку таємну…” Ліни КостенкоВірш ” Розкажу тобі думку таємну… ” Ліни Костенко побудовано у формі щирого монологу-одкровення ліричної героїні. “Розкажу тобі думку таємну…” Ліна Костенко Розкажу тобі думку таємну, дивний здогад мене обпік: Я залишуся в серці твоєму на сьогодні, на завтра, навік. І минатиме час, нанизавши сотні вражень, імен і країн, – На сьогодні, на завтра, назавжди! […]…
- “Пастораль XX сторіччя” Ліна КостенкоВірш “Пастораль XX сторіччя” Ліни Костенко розповідає про воєнні роки та тяжке життя в цей час ПАСТОРАЛЬ ХХ СТОРІЧЧЯ Ліна Костенко Як їх зносили з поля! Набрякли від крові рядна. Троє їх, пастушків. Павло, Сашко і Степан. Розбирали гранату. І ніяка в житті Аріадна вже не виведе з горя отих матерів. А степам Будуть груди […]…
- “Двори стоять у хуртовині айстр…” Ліна КостенкоВірш “Двори стоять у хуртовині айстр…” Ліни Костенко “Двори стоять у хуртовині айстр…” Ліна Костенко Двори стоять у хуртовині айстр. Яка рожева й синя хуртовина! Але чому я думаю про Вас? Я Вас давно забути вже повинна. Це так природно – відстані і час. Я вже забула. Не моя провина, – то музика нагадує про […]…
- “Пливли ми ввечері лиманом…” Ліни КостенкоВірш “Пливли ми ввечері лиманом…” Ліни Костенко оспівує історію нашої країни. “Пливли ми ввечері лиманом…” Ліна Костенко Пливли ми ввечері лиманом. Моторчик чахкав спроквола. Десь там за морем, за туманом уже Туреччина була. Співали пісню ми про Байду і про турецького царя, як Байда стрілами глобально царя у голову ціля. А хтось виводив тонко-тонко, гули […]…
- “Кобзарю…” Ліна КостенкоВірш “Кобзарю…” Ліни Костенко побудований у формі діалогу автора з Кобзарем. У чотирьох строфах Ліна Костенко розповідає своєму попереднику з дев’ятнадцятого століття Т. Шевченку про нелегку епоху, “оцей двадцятий невгомонний вік”. “Кобзарю…” Ліна Костенко Кобзарю, знаєш, нелегка епоха оцей двадцятий невгомонний вік. Завихрень – безліч. Тиші – анітрохи. А струсам різним утрачаєш лік. Звичайні норми […]…
- “Біль єдиної зброї” Ліна КостенкоВірш БІЛЬ ЄДИНОЇ ЗБРОЇ Ліни Костенко Патріотичний. Найдраматичнішим у поезії “Біль єдиної зброї” є те, що рідній “трагічній мові” труну “не тільки вороги, а й діти власні тешуть”. Отаких безбатченків чимало ще й сьогодні “на нашій – не чужій землі”. Але Ліна Костенко вірить, що дух народу і її мову не вбити нікому БІЛЬ ЄДИНОЇ […]…
- “Орфей і Еврідіка” на українській мові“Орфей і Еврідіка” на українській мові “Орфей і Еврідіка” міф Давньої Греції – це цікава історія кохання. Коротко міф “Орфей і Еврідіка” не донесе тих переживань героя та сили його кохання. ОРФЕЙ У ПІДЗЕМНОМУ ЦАРСТВІ Великий співець Орфей, син річкового бога Еагра і музи Калліопи, жив у далекій Фракії. Дружиною Орфея була прекрасна німфа Еврідіка. […]…
- “Місто, премісто, прамісто моє…” Ліни КостенкоВірш “Місто, премісто, прамісто моє…” Ліни Костенко про любов до рідного міста поетеси. “Місто, премісто, прамісто моє…” Ліна Костенко Місто, премісто, прамісто моє! Стійбище людське з асфальту й бетону. Як там не буде, а все-таки є той силует у вікні золотому! Ось я проходжу, і ось я пройду. Може, й навік, але справа не в […]…
- “Червоні краплі глоду” Ліна КостенкоТема поета та його долі звучить і у вірші “Червоні краплі глоду” Ліни Костенко. ЧЕРВОНІ КРАПЛІ ГЛОДУ Ліна Костенко Блюстителі, халтура – ваше хоббі. Ви, фабриканти вір і недовір, зробити вам би по духовній пробі – вас забракує кожен ювелір. Номенклатурні дурні, бюрократи, пласкі мурмила в квадратурі рам! Ваш інтелект не зважать на карати, а […]…
- СНІГ У ФЛОРЕНЦІЇ Ліна КостенкоСНІГ У ФЛОРЕНЦІЇ Ліни Костенко – драматична поема, роздуми над проблемою ролі художника у суспільному житті, про вписаність таланту у часопросторі. СНІГ У ФЛОРЕНЦІЇ Ліна Костенко ДІЙОВІ ОСОБИ Джованфранческо Рустичі (Старий) Флорентієць Двоє ченців Брат Домінік Три статуї святих у глибині саду Дев’ять муз, вони ж – в подобі карнавальних флорентійок, вони ж – в […]…
- “Іду в полях. Нікого і ніде…” Ліни КостенкоВірш “Іду в полях. Нікого і ніде…” Ліни Костенко про Батьківщину. Батьківщина для Ліни Василівни – передовсім країна найдорожчих у світі звуків і запахів, барв; це образ, картина, з яким – глибока думка: “Іду в полях. Нікого і ніде…” Ліна Костенко Іду в полях. Нікого і ніде. Півнеба захід – золото червоне. Я йду, і […]…
- “І місячну сонату уже створив Бетховен…” Ліна КостенкоВірш “І місячну сонату уже створив Бетховен…” Ліни Костенко показує захоплення навколишнім світом. “І місячну сонату уже створив Бетховен…” Ліна Костенко І місячну сонату уже створив Бетховен. І тінь місяцехода вже зорям не чужа. А місяць все такий же: і молодик, і повен, і серпик, і рогалик, і місяць, як діжа. А місяць все такий […]…
- “І день, і ніч, і мить, і вічність…” Ліна КостенкоВірш “І день, і ніч, і мить, і вічність…” Ліни Костенко присвячений темі кохання. Тiльки невмируще почуття любовi гарантує вiчне життя на землi. Лiна Костенко оспiвала велике таїнство любовi як могутнє джерело й оновлення людської душi. “І день, і ніч, і мить, і вічність…” Ліна Костенко І день, і ніч, і мить, і вічність, і […]…
- “Гроза проходила десь поруч…” Ліна КостенкоВірш “Гроза проходила десь поруч…” Ліни Костенко показує захоплююче ставлення до грози. “Гроза проходила десь поруч…” Ліна Костенко Гроза проходила десь поруч. Було то блискавка, то грім. Дорога йшла кудись на Овруч в лісах і травах до колін. Латаття ніжилось в озерах, хитали ряску карасі. Черкнула блискавка по зелах, аж полягали вони всі. Над світом […]…
- “Співучі обриси роденівської Музи…” Ліни КостенкоВірш “Співучі обриси роденівської Музи…” Ліни Костенко частково побудований на прийомі екфразису “Співучі обриси роденівської Музи…” Ліна Костенко Співучі обриси роденівсьої Музи, недоторканна мармурова плоть, той вигин рук, важкий туман волосся, тонке одухотворене лице. Такою ти з’являлася, о Музо, натхненним опівнічникам-поетам. А ми… А ми! Оглянься – за плечем стоїть твоя категорична Муза. Того не […]…
- “Заворожи мені, волхве…” Ліни КостенкоВірш “Заворожи мені, волхве…” Ліни Костенко вражає щирим уболіванням за долю культури українського народу. У ній Ліна Костенко стверджує, що всюди повинна панувати правда. “Заворожи мені, волхве…” Ліна Костенко “Заворожи мені, волхве! Заворожи мені, волхве…” Сидить по мавпі на зорях, на місцях. Респектабельні пілігрими в комфортних “Волгах” “ходять” по шевченківських місцях. Вербують верби у монографії. […]…
- “Буває мить якогось потрясіння…” Ліни КостенкоВірш “Буває мить якогось потрясіння…” Ліни Костенко надає відчуття гармонії і наближення до недосяжного. “Буває мить якогось потрясіння…” Ліна Костенко Буває мить якогось потрясіння: побачеш світ, як вперше у житті. Звичайна хмара, сіра і осіння, пропише раптом барви золоті. Стоїш, як стогін, під склепінням казки. Душа прозріє всесвітом очей. Кричить гілля. З облич спадають маски. […]…
- “Все більше на землі поетів…” Ліна КостенкоВірш “Все більше на землі поетів…” Ліни Костенко – це роздуми про роботу поетів. “Все більше на землі поетів…” Ліна Костенко Все більше на землі поетів, вірніше – Тих, що вміють римувати. У джунглях слів поставили тенета, але схопити здобич ранувато. Зайці, папуги, гнізда горобині… Великий щебет, писк і цвірінчання – таке, Що часом хочеться […]…
- “Відмикаю світанок скрипичним ключем…” Ліни КостенкоВірш “Відмикаю світанок скрипичним ключем…” Ліни Костенко – це роздуми письменниці над значенням поезії. “Відмикаю світанок скрипичним ключем…” Ліна Костенко Відмикаю світанок скрипичним ключем. Чорна ніч інкрустована ніжністю. Горизонт піднімає багряним плечем день – як нотну сторінку вічності. Що сьогодні? Який веселий фрагмент із моєї шаленої долі? Усміхається правда очима легенд і свобода – очима […]…