“Тіні забутих предків” образ Марічки – один з головних в повісті Коцюбинського, цитати до образу Марічки наведені в цій статті.
“Тіні забутих предків” характеристика Марічки
Марічка Гутенюк – поетична дівчина, знає секрети навколишньої природи, ворожіння. Вона складає співанки, які з’являються “ніби самі по собі”. Вона настільки чиста, що вміє відповісти добром на зло. Ще в дитинстві вона назавжди привернула серце Іванка До себе, пригостивши його цукеркою у відповідь на спробу побити її.
Марічка коханає Івана, але передчуває, що щасливо жити їм разом не судилося. Згодом, коли Іван пішов в найми, гине в Черемоші під час повені. Від самого початку кохання Івана й Марічки було трагічним, бо на перешкоді закоханим стояла давня ворожнеча родів.
“Тіні забутих предків” цитатна характеристика Марічки
“…погляд у Марійки м’який, звичайно глибокий і зажурений, в усміху несказанно лагідний і гарний…”
“Одначе її тонке, ніжне обличчя з ясними лагідними очима усмиряло враження її занедбаного вигляду.”
“Була се слабосильна, ще доволі молода жінка з ніжними рисами обличчя, на якім за першим поглядом було пізнати, що тяжка, ненастанна праця й жура, що гнітила її, надали її п’ятно старості.”
Марічка – то дитя казкового світу гуцульських співанок. Її пісні народжувалися з усього, що її оточувало – сонце, небо, гори, рослини, і під чарівні звуки Іванової сопілки всі вони оживали, набували сили. В уявленнях про світ тут сплітається в одне християнство та язичницькі вірування.