Томас Еліот хронологічна таблиця життя і творчості англо-американського поета, драматурга і критика викладена в цій статті.
Томас Еліот хронологічна таблиця
1888, 26 вересня — в Сент-Луїсі народився Томас Еліот в родині президента промислової компанії
1906-1910 — Еліот навчається в Гарвардському університеті
1909-1910 — працює редактором журналу «Харвард адвокет». Там же публікує свої вірші
1910-1911 — продовжує вивчати філософію в Сорбонні і писати вірші
1911 — в Гарварді працює над дисертацією про філософа-неогегельянця Ф. Г. Бредлі
1912-1914 — вивчає філософією і лінгвістику в Гарварді
1914 — здійснює поїздку по Німеччині. Далі Еліот їде в Англію, де вивчає філософію в оксфордському Мертон-коледжі
1915 — в «Католицькій антології» з’являються ранні вірші Еліота. Також письменник одружується на Вів’єн Хейвуд (шлюб виявився нещасливим, хоча вони прожили в шлюбі 19 років. Після їх розлучення Вів’єн потрапила в психіатричну клініку де померла в 1947 році)
1914-1915 — завершальні роботи над докторською дисертацією про Бредлі. Незабаром Томас Еліот вирішив присвятити себе літературі і не повертається в Гарвард для того щоб захистити дисертацію
1917 — публікує книгу віршів «Пруфрок і інші спостереження» в «Хогарт-пресс»
1917-1919 — отримав посаду заступника головного редактора в журналі «Егоїст»
1917-1925 — служить в «Ллойдз банку», у вільний час пише критичні статті
1919 — публікується книга Томаса під назвою «Вірші» в «Хогарт-пресс»
1920 — видається збірник літературно-критичних робіт «Священний ліс»
1922-1939 — отримує посаду головного редактора літературного журналу «Критерій
1922 — в першому номері журналу «Критерій» публікується поема Еліота «Безплідна земля»
1924 — пише першу п’єсу під назвою «Суїні — агоніст». Вона являє собою якийсь експеримент з ритмами мюзик-холу
1925 — побачила світ поема «Порожні люди». Еліот починає роботу у видавництві «Фейбер енд Гуайер», спочатку на посаді літературного редактора, а потім стає одним з директорів фірми
1926 — Еліот виступає з лекціями в Трініті-коледжі Кембріджського університету на тематику метафізичної поезії XVII століття
1927-сталь членом Англіканської церкви і отримує Британське підданство
1928 — вийшла збірка «На захист Ланселота Ендрюса»
1930 — вийшла поема «Попільне Середовище» і його самостійний переклад поеми Сен-Жон Перса «Анабасис»
1932 — збірка «Вибрані нариси»
1932-1933 — читає курс історії поезії в Гарвардському університеті і в університеті Вірджинії
1933 — вийшла збірка «Призначення поезії і призначення критики»
1934 — у співавторстві з Е. Мартіном Брауном він написав релігійну містерію «Скала»
1936 — збірка «Старі і нові нариси»
1939 — читає лекційний курс в Кембриджі
1939 — написав мелодраму «Возз’єднання родини»
1940 — поема «Іст Кокер»
1941 — поеми «Бернт Нортон» і «Драй Селвейджес»
1942 — поема «Літтл Гіддінг». Еліот обраний президентом Асоціації класичних досліджень
1943 — читає лекції в США в Чиказькому університеті. Став президентом Вергіліевського суспільства. Публікує сюїту «Чотири квартети»
1948 — стає володарем Нобелівської премії з літератури «за видатний новаторський внесок в сучасну поезію». Завершує роботу над «Замітками до визначення поняття» культура»»
1949 — король Георг VI вручає Еліоту орден «За заслуги». Вийшла п’єса «Вечірка з коктейлями»
1953 — п’єса «Особистий секретар»
1957 — збірка «Про поетів і поезію». В цьому ж році Томас Еліот одружується вдруге на Есме Валері Флетчер
1958 — п’єса «Літній державний діяч»
1965, 4 січня — Томас Еліот помер в Лондоні