Томас Каупертуейт Ікінс (1844 — 1916) — американський художник, фотограф, скульптор.
Томас Ікінс біографія скорочено
Народився у Філадельфії, там же пропрацював більшу частину свого життя. Ікінс вважається передовим американським портретистом, а також одним з кращих художників 19 століття.
Освіту здобув в Академії витончених мистецтв Пенсільванії. Потім він навчався анатомії в медичному коледжі Джефферсона (зараз університет Томаса Джефферсона). З 1866 по 1870 Ікінс навчався в Парижі у Жана Жерома. Також він відвідав Іспанію, де він вивчав роботи Веласкеса.
З 1870 року в біографії Томаса Ікінса почався етап викладання в Пенсильванській Академії. Там його жорстоко критикували за інновації в навчанні. Він наполягав на роботі з натури, на вивченні анатомії. Крім того Ікінс відстоював ідею малювання руху шляхом спостереження за виконанням вправ атлетами, а також на роботі в маслі. Він відмовився використовувати оголених моделей в якості натурниць, що послужило причиною відходу з посади в 1886 році.
Ікінс шукав, насамперед, спосіб чесно описати реальність, яку він спостерігав, намагаючись заглибитися в саме серце американського життя. Він відчував, що жодна формула ідеальної краси не може зрівнятися з тим, що є справжнім, тим, що він бачить. За свою біографію Ікінс створив безліч портретів, що не були улесливими. Вони були пронизливими, і часто розчаровували його натурщиків.
Старанне вивчення анатомії і геометричних перспектив дозволяли амбіціям Ікинс схоплювати, визначати реалістичність екстер’єру в картинах, поки його вражаюча чесність дозволяла бачити внутрішню реальність людського характеру. Його відчуття, а також метод передачі світла на людських обличчях часто пов’язують з подібним у роботах Рембрандта. У період, коли більшість художників були зосереджені на екзотичних, навмисне живописних полотнах, Ікінс успішно констатував щоденний рутинний світ навколо себе з проникливою, сильною людяністю.
Ікінс оживив портретний живопис в США. Завдяки його впливу як вчителю, була заснована школа американського мистецтва, добре проявилася в роботах Хенрі, Слоана, Глаккенса, а останнім часом — в роботах художників-реалістів нового покоління.
Починаючи з 1880-х років, у творчості Томаса Ікінса широко використовується фотографія. Він користується фотоапаратом для виконання чудових знімків сім’ї, друзів, тварин, сільських сцен. Крім того фотоапарат Ікінс використовує для додачі своїм картинам ще більшої реалістичності, а також для натхнення.
Починаючи приблизно з 1886 року, у своїй біографії Ікінс потай від інших робить начерки картин з фотографій за допомогою техніки, яка була не розкрита до початку 21 століття. Крім того Ікінс використовує фотографію для вивчення рухів, розробляючи камеру для Майбріджем, яка, завдяки способу обертання диска навколо лінзи, могла робити кілька кадрів за одне клацання. Таким чином, це допомогло вивчити рухи людського і тваринного життя. Кілька скульптурних робіт в біографії Ікинса включають фігури коней, а також меморіальну арку морякам в Брукліні, Нью-Йорк.
Тільки в кінці житті Ікінс був визнаний великим художником. Серед його найбільш відомих робіт: «The Surgical Clinic of Professor Gross» (1875, університет Томаса Джефферсона, Філадельфія) , реалізм якої послужив причиною скандалу, » The Clinic of Professor Agnew» (1889, університет Пенсільванії), «The Concert Singer» (академія Пенсільванії), «The Chess Players» (1876), «The Thinker» (1900, музей Метрополітен). Його зображення спортсменів, наприклад, » Swimming » (іноді звана » The Swimming Hole», 1885), «Salutat» (1898), «Max Schmitt in a Single Scull» (1871) особливо гарні.