Головні герої оповідання “Товстий і тонкий” Антона Чехова зовсім різні за статусом, поведінкою, способом життя.
“Товстий і тонкий” головні герої
- Михайло – товстий Порфирій – тонкий
Другорядні персонажі
- Нафанаїл – син Порфирія Луїза – дружина Порфирія
“Товстий” – людина багата: від нього пахло дорогими парфумами і він міг дозволити собі дорогий обід.
Тонкий постає втомленим пасажиром, нав’юченим всілякими коробками і вузлами. Йому довелося нести їх самому, так як на носія не залишалося грошей.
У “товстого” і “тонкого” зав’язується розмова. З нього ми дізнаємося імена: Михаїл та Порфирій.
Тонкий Порфирій, не красніючи, хвалиться собою, своєю дружиною і сином. Він пустився у спогади, потім став викладати новини про себе, про те, що сталося в його житті з часу закінчення школи. Син Порфирія, якого представили Михайлу, не відразу зняв кашкет, щоб привітати приятеля батька, а тільки трохи подумавши (оцінивши, не нижче чи чин товстого чину його батька).
Михайло був дійсно зацікавлений життям Порфирія, розпитував його, радів зустрічі. Сам Порфирій поводиться розкуто і невимушено. Але коли тонкий дізнається, що Михайло – таємний радник і має дві зірки, то ця невимушеність випаровується. Він зменшується і починає вести себе улесливо, називає старого друга “ваша світлість”. Михайлу така поведінка противна і незрозуміла. Адже він розмовляв з Порфирієм як зі старим другом, а коштувало сказати свій чин, так він одразу принижується перед ним. Товстий намагається заперечити тонкому: “До чого тут це чиношанування?”. Але тонкий лише противно хихикав. Тоді Михайло відвернувся від Порфирія і подав на прощання руку.
Ідея розповіді така: не поспішай хвалитися перед тим, хто домігся більшого, але і не слід принижуватися перед ним. Коли размовляєш зі старим другом, котрий обіймав високий чин, треба розмовляти з ним як з другом, а не як з начальником.