«Три роки» — повість Антона Чехова, написана в 1895 році.
«Три роки» короткий зміст
Твір являє собою низку епізодів з життя московського підприємця Олексія Федоровича Лаптєва. Дія починається в невеликому містечку, куди герой приїжджає, щоб відвідати хвору сестру. Тут він знайомиться з дочкою місцевого доктора Юлією Сергіївною Белавіною. Незабаром в листі, адресованому одному зі своїх друзів, Лаптєв зізнається, що закоханий в незвичайну дівчину; її складно назвати красунею, проте голос, посмішка, м’яка вдача Юлії Сергіївни змушують Олексія Федоровича годинами чекати випадкових зустрічей.
В один із днів, взявши парасольку, залишену Белавіною у його сестри, Лаптєв відправляється в будинок доктора. Герой з ходу, прямо в сінях, пропонує Юлії Сергіївні стати його дружиною і отримує відмову, яку сприймає як вирок. Його порив приводить дівчину у відчай: вона всю ніч мучиться через те, що образила непоказну, але порядну людину. На наступний день вона повідомляє Олексію Федоровичу, що приймає його пропозицію. Після весілля молода пара виїжджає до Москви. Через деякий час, прийшовши з дружиною на симфонічний концерт, Лаптєв зустрічає свою близьку знайому — вчительку музики Поліну Миколаївну Рассудіну. Пояснення Олексія Федоровича з «колишньою пасією» виявляються непростим: з одного боку, вона обіцяє забути Лаптєва, з іншого — ставить запитання про любов і щастя. Герой змушений визнати, що в його родині страждають обоє: Юлія Сергіївна тяготиться суспільством чоловіка; той, у свою чергу, усвідомлює, що не може зробити дружину щасливою.
З появою дитини Юлія Сергіївна змінюється: вона не тільки занурюється в нові турботи, а й починає звикати до чоловіка; в розмові з другом сім’ї Ярцевим вона зауважує, що цінує Олексія Федоровича за доброту і чесність. Душевний спокій дружини радує Лаптєва, проте період умиротворення триває недовго: раптово від дифтерії помирає їхня дочка Оля. Страждання Юлії Сергіївни, яка щодня або плаче у флігелі, або їздить на Олексіївське кладовище, починають втомлювати Олексія Федоровича. Він намагається рідше з’являтися вдома, їздить за кордон, займається благодійними проектами. На вильоті третього року сімейного життя, приїхавши до дружини на дачу, Лаптєв чує від неї слова любові. Юлія Сергіївна розповідає чоловікові про свої почуття; він же, думаючи про майбутній сніданок, відсторонюється від її обіймів і йде в будинок. Пізніше, спостерігаючи з тераси за дружиною, Олексій Федорович розмірковує про те, що попереду ще довге життя, і час дасть відповіді на багато питань.