Вірш “Тут обелісків ціла рота… ” Ліни Костенко виражає думку про злочинність і неприродність війни.
“Тут обелісків ціла рота…” Ліна Костенко
Тут обелісків ціла рота.
Стрижі над кручею стрижуть.
Високі цвинтарні ворота
високу тишу стережуть.
Звання, і прізвища, і дати.
Печалі бронзове лиття.
Лежать наморені солдати,
а не проживши й півжиття!
Хтось, може, винен перед ними.
Хтось, може, щось колись забув.
Хтось, може, зорями сумними
у снах юнацьких не побув.
Хтось, може, має яку звістку,
які несказані слова…
Тут на одному обеліску
є навіть пошта польова.
“Тут обелісків ціла рота…” Ліна Костенко аналіз
Особливий настрій поезії створює спільність, однаковість, однозначність почуттів, якими охоплена лірична героїня і її сучасники. У вірші звучать і пекучі спогади про пережите, і біль, викликаний спогляданням могильних плит військового кладовища.
Авторка досягає великої сили художньої експресивності, використовуючи анафору, щоб передати розпач можливості щось змінити.
Уживаючи неозначені займенники, Л. Костенко об’єднує почуття і тих, хто загинув, і тих, хто залишився живий. Поетеса говорить про безмежний борг живих перед мертвими, про життя, про смерть і безсмертя. Це підкреслює й метафора “обелісків ціла рота”.
Вірші Ліни Костенко популярні не лише в Україні, а й у всьому світі та перекладені багатьма мовами.
Якщо Ви маєте або можете зробити аналіз вірша “Тут обелісків ціла рота…” Ліни Костенко лишайте інформацію в коментарях.